Про етику благодійності у луцьких вишах

Ще з 2011 року фонд Ігоря Палиці «Новий Луцьк» активно допомагає Східноєвропейському національному університету. За роки його роботи у виші встановили точки доступу Wi-Fi, дали стипендії талановитим студентам, оновили навчальні корпуси, купили обладнання, оновили базу відпочинку на Шацьких озерах і ще багато іншого. А 3 вересня 2015 року відкрили оновлений стадіон вишу, облаштований за високими стандартами.

І все це дуже добре. Адже навряд чи виш знайшов би стільки коштів на оновлення самостійно. Проте, на жаль, за роки роботи фонду не вдалося уникнути певної спекуляції на заслугах голови Наглядової ради Ігоря Палиці перед СНУ. Адже дуже складно сказати: «Ні, ми незаангажовані та не будем за вас агітувати» людині, яка профінансувала твою стипендію, утеплила твій корпус, купила тобі обладнання в аудиторію чи оновила твій стандіон. В такому випадку посилатися на незаангажованість і аполітичність для керівництва стає навіть… соромно.

А тепер конкретно.

Вперше добровільно чи примусово політичну підтримку Ігор Палиці в СНУ почали надавати на парламентських виборах у 2012 році. Тоді у приміщеннях факультетів розклеювали агітацію цього кандидата, посилаючись на те, що він голова Наглядової ради. Робили це, звичайно, не працівники університету, однак маю підстави стверджувати, що вони закривали на це очі, поки факти не набули певного розголосу.

Ректор СНУ Ігор Коцан та голова студради Яна Цапук були довіреними особами Палиці, а на факультетах були спроби створити групи студентів,які б доносили інформацію про важливість допомоги Ігоря Петровича для університету. Офіційно – не агітація. Але ми сприймаєм людей цілісно. Якщо вам розповідають, що певний політик дуже хороший, бо суттєво підтримує навчальний заклад, чому він раптом має бути поганим депутатом. А тому за такого політика варто було б проголосувати.____________________________________________________________________________._-___.________________________

26 жовтня 2012 року Михайло Шелеп, який нині подався в політику, а тоді був координатором виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області, заявив, що СНУ став агітаційним пунктом Ігоря Палиці. Нагадаю, заява пролунала за 2 дні до виборів. І на той час із такою оцінкою, на жаль, варто було б погодитися.

Вже у 2013 році схожу технологію під час виборів до облради використав партнер Ігор Палиці Олександр Лазорко, прізвище якого нещодавно було на слуху через конфлікти за «Укртранснафту». Він конкурував під час довиборів у облраду із свободівцем Святославом Боруцьким і програв вибори 18 лютого 2013 року.

До того Олександр Лазорко створив благодійний фонд «Волинь має майбутнє», що активно допомагав та допомагає Луцькому національному технічному університету. Звичайно, офіційна мета створення фонду – щира та безкорислива допомога. Він і сьогодні підтримує спортсменів та допомагає бійцям АТО. Але тоді емблема фонду та прізвище Лазорка активно «світили» в університеті, щоб свідомо чи несвідомо закликати студентів та викладачів голосувати за головного мецената вишу.

У підсумку добитися перемоги не вдалося, бо «Свобода» на той час мала сильніші позиції в Луцьку та й сама кампанія Лазорка була не тривалою і не такою масштабною.

До подібних технологій вдалися і під час парламентської кампанії 2014 року. Найбільш відомим став факт роздачі кандидаткою Іриною Констанкевич сертифікатів на 1000 гривень. Як повідомляє ОПОРА, «даруючи ці сертифікати Ірина Констанкевич згадала про підкуп виборців. За її словами, сертифікати студенти отримали зараз, а гроші отримають в листопаді. Кандидат заявила, що не хоче щоб це трактували, як підкуп чи агітацію за неї».

Досить сумнівна «відмазка», бо студенти добре усвідомлювали, що отримують матеріальні цінності. Хоча сертифікати, звичайно, вручали і благородною метою для підтримки талановитої і здібної молоді. Насправді це дуже зручно – підтримати молодь і заробити додаткові бали на прийдешніх виборах.sertyfikat-na-stypendiji-Konstankevycz-lutsk

Працювали на користь Констанкевич (яку позиціонували саме як представницю фонду «Новий Луцьк») і постійні стипендіальні програми, відпочинок для студентів у Буковелі, рекламні щити фонду у корпусах СНУ, ЛНТУ і коледжах Луцька та інші форми підтримки. У підсумку перемогти теж не вдалося. Але це вже інше питання. Бо певні політичні дивіденди від діяльності фонду «Новий Луцьк» кандидат таки отримала.

У 2015 році історія, на жаль, знову продовжується. Під час прес-конференції 1 вересня Ігор Палиця фактично анонсував свою участь у парламентських довиборах у окрузі №23 та балотування голови правління фонду Олександра Товстенька на посаду міського голови Луцька.

А ще Палиця і Товстенюк під об’єктивами камер 1 вересня вітали першколасників у школі №9, 2 вересня зустрілися із талановитими школярами, яким призначили стипендії, а вже 3 вересня урочисто відкрили оновлений стадіон Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Можна тільки подякувати Палиці та його команді за такі акції.

Та, схоже, історія повторюється. Бо я сумніваюся, що у керівництва СНУ буде бажання відмовити кандидату Олександру Товстенюку у агітаційній зустрічі із колективом чи студентами після такого щедрого подарунку. Знову ж таки – «невдобно», «соромно».colwidth-c45d4b33102c3d1ba83c17866b4d2de2

Хоча треба визнати, що проблема не тільки у «Новому Луцьку», чи Луцьку взагалі. Якби в Україні була краща система освіти, адміністрації вишів чи шкіл не так сильно трималися б за благодійні фонди. А в наших реаліях відмовити Палиці, коли той пропонує оновити лабораторію, стадіон чи утеплити корпус, було б просто дурістю для адміністрації. «Гордо» мерзнути і займатися в розбитих спортзалах чи на обдертих радянських майданчиках ніхто не хоче.

Подібні проблеми можуть бути і в Луцькому національному технічному університеті, адже його новий ректор Петро Савчук – депутат міськради із групи «Новий Луцьк». Хоча я особисто не чув про подібні виборчі спекуляції на благодійній допомозі ЛНТУ в 2014 та 2015 роках (якщо вони були після Лазорока, можете написати в коментарях).

P.S. Я думаю, проблема полягає не в тому, що фонди, засновані політиками, допомагають вишам і школам. Теплі приміщення, майданчики і стадіони, як правило, «не пахнуть». Хіба лише де-не-де видніється емблема відповідного фонду.

Проблема в тому, що адміністрації навчальних закладів стають залежними від благодійників і вже не можуть чи не хочуть відмовитися «допомогти» у виборчій кампанії. Тому закликаю «Новий Луцьк» під час прийдешніх місцевих виборів не спекулювати своїм впливом на луцькі виші (школи) та не влаштовувати піар-зустрічі у них. Бо це залежить не від їх керівників, а саме від фонду.

Антон БУГАЙЧУК