Луцьк: мати загиблого бійця судиться за гроші з батьком, який давно покинув сімʼю

загиблий солдат

У Луцьку мати загиблого в зоні АТО бійця Віталія Махновця судиться з колишнім чоловіком за гроші, які держава виплатила після смерті сина.

32-річний Віталій Махновець загинув торік у травні під Волновахою. Родина отримала 600 тисяч гривень, половину з цих грошей віддали батьку воїна. Попри те, що чоловік пішов із родини 20 років тому, був позбавлений батьківських прав і геть не цікавився життям сина, зʼявився, як тільки дізнався про гроші, ‒ йдеться в сюжеті телеканалу ICTV.

У листопаді жоден із місцевих судів не підтримав матір, не дослухалася до доказів і Верховна Феміда. Нині жінка шукає правди в Європейському суді.

«Мені ті гроші не потрібні. Я хочу сказати, що це ‒ не батько. Не той батько, який зробив, а той, який виховував. Я знаю, батьки розійдуться, але допомагають дітям. А він по двох статтях сидів. Якби син ножа не вирвав, він мене б зарізав», ‒ розповідає мати загиблого бійця Марія Махновець.

Батько кинув сімʼю понад 20 років тому. Жінка згадує: чоловік випивав та часто бив її на очах дітей, погрожував зарізати. Його двічі судили за сімейне насильство та несплату аліментів. Батьківських прав його позбавили. Але ні загиблий Віталій, ні його молодша сестра й так ніколи не визнавали його татом. Увесь цей час чоловік ними не цікавився і не зустрічався. Зʼявився лише тоді, коли дізнався про 300 тисяч гривень, які може отримати як батько загиблого.

Рік триває судова тяганина між колишнім подружжям. Того, що батько сина не виховував і не утримував, не взяли до уваги ні міськрайонний, ні апеляційний, ні Верховний суди.

Тим часом військкомат в червні цього року виплатив йому половину суми компенсації. На руки чоловік отримав трохи більше, аніж 300 тисяч гривень і зник. Із кімнати у гуртожитку зʼїхав, на дзвінки не відповідає.

«У міністерства оборони не було ніяких перешкод для того, щоб не виплачувати ці гроші. Виплата мала відбутися, вона відбулася. Якщо суд зобовʼяже батька повернути гроші, звичайно, вони будуть повернуті. На жаль, ці гроші в деяких випадках стають каменем спотикання між сімʼми, між родинами, між дітьми», ‒ каже Ігор Підлісний, заступник комісара Волинської області.

Гроші вкрай потрібні сестрі загиблого. Вона ‒ інвалід по зору. Дівчина за законом могла би претендувати на частину суми, втім, її заява Міноборони надійшла невчасно.