ЖКГ, децентралізація, освіта: про що говорили луцькі реформатори

реформатори

У Луцьку відбулася перша із трьох запланованих дискусій в рамках напрацювання реформування основних галузей життя міста.

Захід відбувся в четвер, 3 вересня.

Як розповіла співорганізатор зустрічі керівник волинської “Самопомочі” Юлія Вусенко, зустріч ініціювали для напрацювання напрямків розвитку міста Луцька у різних секторах. До обговорення залучили експертів та активних громадських діячів міста. Зокрема групу, яка займається питаннями децентралізації в Луцьку, очолив доктор політичних наук Валентин Малиновський, напрацюванням шляхів реформування житлово-комунального господарства зайнялася група Петра Лавренюка, над ідеями реформування галузі дошкільної освіти працювала група Ірини Гайдучик, а за електронне врядування та публічне управління взялася група Богдана Климчука. Також до роботи приєдналися міські голови Луцька минулих років Антон Кривицький та Богдан Шиба.

Під час роботи в групах вони мали дослідити, який наявний стан цих галузей у Луцьку та які перспективи і напрямки реформування на часі. Громадська активістка Юлія Євпак розповіла про публічне адміністрування. Вона відзначила, що у Луцьку вже його елементи, зокрема сучасний ЦНАП, трансляція сесій міськради та виконкомів, «адекватний» сайт міської ради, портал «Відкрите місто» тощо.

За словами Євпак, потрібно також забезпечити прозорість документообігу, структуровану та доступну інформацію про бюджет, відкриті електронні закупівлі, а також встановити веб-камеру в кабінеті мера Луцька. Важливо також, активніше застосовували процедуру громадських слухань і поступово розробляти «картку лучанина». Заважає цьому байдужість людей, корупція та необізнаність чиновників, відсутність інформаційно роз’яснювальної роботи тощо. Антон Кривицький відзначив, що нові елементи публічного врядування – це важливо, але є людський фактор, бо чиновники можуть вирішувати проблему формально.

Також він відзначив. що чиновників треба стимулювати. Наприклад, він колись хотів запровадити норму про те, що зарплата міського голови і чиновників залежатиме від середньої зарплати в місті. Тоді чиновники матимуть більше стимулів сприяти бізнесу.

Богдан Шиба відзначив, що у 2005 році, працюючи у Волинській ОДА, займався відкритістю влади, однак ініціативу зупинили, а на сьогодні у всій державі «ходять» папери із печатками. Натомість потрібно виходити на систему електронних підписів, а не імітувати реформу.

Валентин Малиновський розповів про проблеми та перспектив децентралізації. А його словами, у цьому напрямку в Луцька великі проблеми, бо він «затиснути» у навколишніх селах. Так, немає чітких меж із Липинами, Прилуцьким та іншими. Через затягування із приєднанням навколишніх сіл Луцьк втрачає перспективи, адже немає де будувати нові заводи і житлові масиви, тобто місто втрачає інвестиції і може втратити роль регіонального центру. Однак триває бюджетна децентралізація, в рамках якої за 7 місяців 2015 року Луцьк додатково отримав 154 мільйони гривень. Саме за них зараз ремонтують інфраструктуру міста.

Щоб подолати проблеми, треба іти на діалог із навколишніми населеними пунктами для об’єднання, виконувати генеральний план, який передбачає розширення міста. Однак нині можна спостерігати відсутність у сільських голів бажання втрачати владу через об’єднання та відсутність політичної волі. Хоча для самого села позитивів до приєднання до міста значно більше, ніж негативів.

Богдан Шиба розповів, що у децентралізації треба посилатися на досвід Польщі та Німеччини, хоча там в перші роки від децентралізації не було позитиву. Але була політична воля для втілення реформ, які потім дали позитивний результат. За словами Шиби, не потрібно їздити в села та агітувати, що «ми вам дороги зробим».

Варто в схемі планування області передбачити це. Зокрема навколо Луцька мала бути об’їзна дорога, однак представники навколишніх сіл вже забудували землю на місці, де мала бути ця дорога. Але має бути загальнодержавний підхід до об’єднання, а не агітування окремих сіл. Проте не треба мати ілюзій, що ми приєднаєм села і побудуєм там житлові квартали, бо в селах має бути одно- чи двоповерхова забудова, – каже Шиба.

Антон Кривицький каже, що в сільській місцевості бюджетники все ж мають певні пільги, тому вони не хочуть «в місто». Він додав, що сьогодні Луцьк має десятки гектарів закинутих виробничих приміщень, які їх ніхто не використовує. Тому розвиватися в місті є куди, просто цим поки ніхто активно не займається. Петро Лавренюк розповідав про реформування ЖКГ. За його словами, цей ринок найбільш не реформований, але найбільш перспективний. Нині такий ринок не конкурентний, інфраструктура технологічно застаріла та затратна, у сфері присутні корупція і неефективний менеджмент.

Також ринок ЖКГ дуже соціально чутливий, на ньому досить багато політичного популізму. У перспективі треба прагнути до створення конкуренції на ринку, встановлення чітких та прозорих «правил гри». Проте їх встановленню заважає корупція на різних рівнях, відсутність достатньої політичної волі, патерналізм людей. У підсумку ринок ЖКГ в луцьку поки рне цікавий для інвесторів. Щоб це виправити, потрібні програми співфінансування, чіткі умови та правила для інвесторів, масштабні просвітницькі кампанії для мешканців. Але на сьогодні практично все зводиться лише до збільшення тарифів.

Хоча великі тарифи змушують людей задуматися та зрозуміти, що ніхто, крім них самих, людей рятувати не буде. Антон Кривицький каже, що одна із проблем – незакінчена приватизація житла. В Луцьку на сьогодні – 92%, в Україні – 68%. На його думку, потрібен чіткий державний контроль над монополістами в сфері ЖКГ, щоб вони не зловживали та не збагачувалися на цьому.

Богдан Шиба відзначив, що в Україні досі діє Житловий кодекс з Радянського Союзу із змінами, тому окремі точкові зміни не дадуть очікуваного результату. Також «палки в колеса» ставлять власники обленерго, які не дають споживати «дешеву» електроенергію, а «дорогий» газ. Фікцією він вважає і так звану «суттєву економію газу», адже минулої зими, мовляв, вдалося зекономити через відсутність великих морозів. Олександр Лавренюк розповів про проблеми дошкільних навчальних закладів.

Серед них він назвав відсутність достатньої кількості місць, відсутність контролю електронної черги та прогнозування народжуваності. Проблеми виникають, коли в електронну чергу втручаються пільговики. А ще 70-80% фінансування садочків –це кошти батьків.

На думку групи Лавренюка, потрібно змінити систему фінансування ДНЗ, провести інвентаризацію приміщень ДНЗ, вдосконалити систему електронних закупівель, залучивши до неї батьківські комітети для забезпечення прозорості. Відзначимо, що в подальшому в Луцьку планують організувати ще два подібні обговорення для знаходження шляхів вирішення проблем в інших галузях життя міста.