(Не)ЗаДоходами: голова Апеляційного суду Петро Філюк

Волинське Агентство Розслідувань дослідило декларацію голови Апеляційного суду Волині Петра Філюка та перевірило, чи дійсно його статки відповідають доходам.

Отож, ми вивчили декларації посадовця за останні чотири роки. Згідно зазначеної в них інформації за 2011-2014 роки Філюк та його дружина Олена Андріївна отримали дохід майже 1,115 мільйона і 138 тисяч відповідно. Ще у голови Апеляційного суду є земельних ділянок площею понад 21 тисячу квадратних метрів.

Також від 2011 року в дружини Філюка є будинок на 252 квадрати та квартира на 68. У 2012 році будинок вже записаний на Філюка, квартира залишилася “на дружині”. Також у Олени Андріївни у власності “Мерседес” 2003 року.

Крім того нам вдалося віднайти ділянку, на якій розташована оселя Петра Філюка. Її місцезнаходження – село Тарасове Луцького району.

Експерт з будівництва, який працює в одній з луцьких фірм, оцінив облаштування земельної ділянки приблизно в 400 тисяч доларів за цінами 2012 року.

Так, викопати два ставки – в межах 50 тисяч гривень, не враховуючи благоустрою берегів, висадки дерев. Він пояснив, що суддя мав не лише заплатити за викопування ставків, а й зробити проектну документацію та заплатити компенсацію за викопану і вивезену землю, яку втратила громада села Тарасове.

У великі гроші мало б обійтися облаштування льоху, розташованого в верхній частині ділянки. Швидше за все він залитий бетоном, щоб не допустити втрати холоду. Куб найдешевшого бетону вартує 600 гривень, а товщина стіни в льосі має бути щонайменше 60 сантиметрів. Крім того мають бути спеціальні термоізоляційні матеріали.

Щодо бруківки, це близько 230 гривень за роботу і матеріал, за умови що бруківка звичайна, а не гранітна. На думку експерта, це все-таки гранітна бруківка, яка вартує до 1000 гривень за квадрат плюс робота.

Інформацію про облаштування ділянки, на якій мешкає Петро Філюк, взято з відео знятого з висоти пташиного польоту. Його нам надали громадські активісти.

Ділянка Філюка обведена червоними лініями

Ділянка Філюка обведена червоними лініями

 

Зібравши цю інформацію журналісти нашого видання, Рівненського агентства журналістських розслідувань та Громадського. Волинь побували в Петра Філюка та взяли в нього інтерв’ю.

***************

Ми говоримо про відкритість. Ми пробували скористатися сайтом Апеляційного суду та знайти вашу декларацію за 2014 рік. Але ми її не змогли знайти чомусь – на сайті лише декларація за 2013-ий.

Все що є,треба – давайте запити. Я кажу що дозволяє закон давайте все що є.бо там є моменти законодавчі, що можна,  а що не можна, я  в них не  вникаю. Мій керівник апарату – кажу давайте всt що можна

 

Ми її отримували, але чому її немає на сайті?

Я не знаю, відверто вам кажу – роботу веде керівник апарату. Все що є  у нас абсолютно відповідає вимогам законодавства. Я кажу – все що можна давайте.

 

Її немає в публічному доступі. А вона має бути на сайті

(викликав керівника апарату) Це мій принцип – що ховати? Є якість процедурні моменти, які однакові до всіх. Можливо, є якісь моменти технічні. Все що можна дайте. Навіть якщо вакуум, не написано, я кажу віддайте. Це наш принцип.

 

Якщо вже говорити про деклараціях – ми їх проаналізували. Це одне з наших журналістських завдань. У вас майже нічого не міняється, тільки трошки дохід міняється. У вас є три земельні ділянки, ви їх задекларували, але дивно , що у вас немає від них жодного доходу.

Який має бути дохід?

 

Це 58 сотих, 1,5 га і ви не декларуєте ніякий дохід у своїй декларації. Можливо ви з них можете щось заробляти?

Я Вам покажу, який дохід (демонструє альбом). Мені 55 років, я у цьому житті зробив багато чого. Я із смітників роблю деякі речі. От ви заходили в суд – окурки валяються? Ні. Це такий принцип – береш те, що нікому не потрібно, з нього особисто робиш «лялю». Я облагороджую територію, яка нікому не потрібна

 

То оці 58 соток і 1,5 га –це все оте, що було не потрібно?

Я вам ще раз повторюю, хочете перевіряйте. Смітники, там були смітники я цього не боюся, а цим пишаюся.

 

Тобто ви цілеспрямовано вибираєте такі ділянки?

Так, те що нікому не потрібно і спокійно себе почуваю між людьми і все інше.

 

 

А легко було іх взяти?

Я ще раз кажу. Це нікому не потрібне, тим ніхто не цікавиться.

 

А що зараз у вас на цих ділянках?

Нічого. Ухожені ділянки, ліс росте. Сад і ліс, ту  і мостики  і все інше. Є з чим порівняти? (показує фото ділянки до облагородження). Викошуємо, садимо ліс, росте собі ліс.

 

Просто утримуєте ті ділянки?

Так, весілля знімаються. Зайдіть на сайт, там знімаються весілля і там побачите.

 

На який сайт?

Спитайте цих фотографів, які…

 

Де знаходяться ці ділянки?

В селі Тарасово.

 

А що у вас міститься на 1,5 га?

Нічого нема. Я вам кажу – ліс росте. Ухожена  ділянка всього-на–всього. На одній із них будинок є. Ну ще із дев’яностих років. Я вам ще раз кажу- я тих речей не боюсь, бо я їх своїми руками створив і буду створювати.

 

Про що ви говорите?

Я малюю картини на землі, щоб було гарно. Тому я кажу – гляньте, чи на території чисто, чи там де ти живеш і де працюєш, і де народився. Тому що живемо у смітниках, а потім шукаємо невідомо чиї сліди. Наводимо порядок кругом.

 

А що у вас на ділянці 58 сотих?

Я ще раз кажу: особиста ділянка – і ліс посаджений, і водойми є, і будиночок невеличкий є. Я прожив 55 років і я це вмію, і роблю, і буду робити. Я не з тих чиновників, який боїться і ховається, на тата, на маму – я це роблю. Я цим горджуся, бо я це вмію робити. Якщо потрібно – будемо косити – маємо граблі, коси, вили – все маємо. Питають, чи я маю помічників – кажу є, вісім штук.

 

Вони працюють у вас на волонтерських засадах?

На волонтерських засадах – це називається двоє грабель, три коси, вила і все інше. Ніхто не бачить, коли, вибачте мені, мусор і грязь по вулиці, то прибери на вулиці і коло свого дому. Я це роблю і кажу ви це робіть, і журналісти в тому числі. А тоді будете показувати пальцем, де 58 гектарів чи може 5. Навіть якщо й 10, то що з того. То я це роблю і цим горджусь.

 

Підкажіть, будь-ласка, коли ви брали ці ділянки?

То ще роки дев’яності, вже більше 20-ти років.

 

Ви зверталися до Луцької міської ради, щоб вам їх надали?

Це сільська рада Боголюбська, дев’яності роки, то ніхто на то уваги не звертав і все інше. Але, скажемо, я виріс в селі, я цим люблю займатися, це моє хобі – я люблю садити, вичищати, викопувати, доглядати і все інше. І без наймитів. Вам треба щось знайти, а хто ж працює. То от, він сидить перед вами.

 

Ви не ображайтесь, у нас таке завдання.

Я не ображаюсь, просто спостерігаю і вивчаю, може ви і правильно робите там де потрібно. Але, вибачте мені, коли стоїть питання люстрації – дайте мені люстранта, я хочу його взяти…

Тому, ще раз кажу – потрібно це любити і цим займатися. Я це люблю і цим займаюся, і цього не приховую. Тому  люстранта і все інше – дайте мені хто мене буде люструвати, я готовий йти першим.

 

Є закон, чому вас хтось повинен люструвати? Для цього є закон.

Я розумію, що є закон, але закон виконує хто? Люди. То  той  хто буде мене особисто, я б хотів з ним поспілкуватися.

 

Ви ж юрист – розумієте, що є закон.

Я знаю, тому в мене взагалі окрема думка…

 

Навіщо спілкуватися з людьми, якщо є норми закону?

Закон виконують люди. Це не машина – закон, є ще виконавці. І від того, як вони будуть виконувати, багато чого залежить.

 

Ви вважаєте, що правосуддя залежить від людини, яка їх виконує?

Ми про різні з вами речі говоримо. Значить, звичайно що людський фактор є – кваліфікація, моральні якості, я це маю на увазі. А закон – само-собою.

 

Ми відхилились трошки від теми..

У вас є тема, ви і продовжуйте.

 

Я так розумію, що ви й живете  в селі Тарасове. В наше розпорядження потрапила фотографія вашого місця проживання. Ми хотіли б отримати підтвердження, чи це воно дійсно є.

Зверху мені важко сказати де то що то воно.

 

Ставки, ви казали ліс. В принципі те, що обведено.

Там ставків багато, не знаю.

 

Ну Набережна, 7а, якщо ми не помиляємося.

Оце може бути (показує на карті). Мені важко зорієнтуватися тут по цій схемі. Тут багато якась така зона, де багато водойм.

 

Але ви проживаєте на якій території? 1,5 гектара чи 58 сотих?

Ні, 58 сотих. Я вам ще кажу. Якщо буде потреба, можете під’їхати і подивитися, для чого зверху? То під’їдьте, все ж відкрито. Немає паркана, муру і все інше. Паркан прозорий, штахетами забитий і все інше. Для чого ці відео невідомо звідки? Все ж відкрито, приїдьте, подивіться. Не треба з висоти. Я не розумію таких питань.

 

До нас звернулися читачі…

Що звертатися, все відкрито, не треба лізти на драбину. Я ще кажу – приїдьте – все видно. Беріть сідайте в машину – штахет.. Все видно, все прозоро. Я вам ще кажу – для яого ці знімки з неба? Приїдьте і з землі подивіться.

 

Ми це зробимо, ми вас почули.

Це нікому не заборонено, і вам в тому числі.

 

Ми це зрозуміли.

Але зверніть увагу, так по вулиці буде і зліва і справа, от, де Україна, а де Європа.

 

До чого я веду? До того що ми дали подивитися це будівельнику і він оцінив роботи у дворі за цінами 2012 року у 400 тисяч доларів.

То я хочу  з ним поговорити, з тим будівельником, якщо він з неба оцінює. Я хотів би, я сам будівельник, я це теж будував і багато чого набудовано в області. Я би  з люстратором, з будівельником би хотів поговорити.

Той хто вам дає рекомендації хай прийде сюди і ми поговоримо. Я не соромлюся, бо я це дійсно робив, і діти в тому числі, бо я це вмію робити  і зараз можу робити, і інструмент маю і все маю. І можу показати, як це робиться.

 

Скажіть будь ласка, скільки коштувало вам побудувати цей будинок?

Я не рахував, скільки це коштувало, я все життя цим займаюсь.

 

А скільки коштує утримання?

Дуже  мало. В мене будинок невеличкий – 150 квадратів.

 

Ви  зазначаєте, що у вас 252 квадрати.

Це всього, зі всім, там підвал, погріб.  Жилої там 80квадратів. Там якщо по технічному паспорту, бо є якийсь такий варіант – масандра, там погріб, там щось інше, там котельня. А жилої площі 80 метрів квадратних по технічній документації.

І взагалі, скажемо, якщо взяти, ось ви приїдьте, не з неба гляньте – в мене менша хата. Хоча гарно, бо я їздив по Європі, я це дивився, як Петро Перший колись, вивчав, вибирав найкраще – не якесь, щоб воно давало розмах, а щоб це було естетично, щоб це було приємно оку, вам в тому числі. Раз реагуєте – значить цікаво, і це вже харашо.

 

Скільки коштувало це будівництво?

Я не рахую ніколи, і грошей ніколи не маю. От не рахував.

 

Ну. Наприклад, покрівля вам скільки коштувала?

Я вам ще раз кажу – я не рахував.

 

І як купляли – не рахували?

А по покрівлю я їздив, купляв за кордоном – в той час ще не було тих митниць, нічого, це  за копійки купляв. Була можливість, і зараз спілкуюся з тими німцями, колегами. Є такі речі, можна по-різному дивитися скажемо, кінчається скажемо черепиця. Завершується випуск в цьому році саме такої. І це йде взагалі. Тільки вартує транспорт. Нова продукція йде, ця вже дорога інша, тому шукаєш такі варіанти. Я багато їздив, і до  цього часу, зараз також можливості нема, а тоді це було простіше з кордонами зі всім, дуже багато і колег, і друзів і от такими питаннями. Кажуть – де ти береш  – на підвіконнику. Гроші – це папір. Треба вміти ними користуватися,  а не бути їх заручником. Не треба це…от так воно є, сказав будівельник. То я б хотів з ним поговорити.

 

А в якому році ви звели будинок свій?

Я років 12 його будував. З 90-го року з початку.

 

У 2002 закінчили?

Не пам’ятаю точно. Ну років 12 десь так. До того, як я прийшов  в апеляційний суд. Так і виходить.

 

У вас є ще будинок на іншій ділянці?

Нема в мене  будинку.

 

Квартира ще на дружині.

Квартира є. Ще колись, коли я тільки прийшов, отримав квартиру, нема питань. Ніхто його не ховає.

 

Ви декларували автомобіль «Мерседес Бенц» 2003 року випуску, але їздите на «Тойоті».

Це державна машина. Це службовий транспорт. І того  вже нема. То десь дружина з сином брали і то вже нема, то 2003 року. Нема, навіть не знаю де воно там є.

 

А скільки він коштує? За скільки ви його придбали?

Я його не придбав. Придбала дружина з дітьми.

 

Ви не знаєте, за скільки його придбала ваша дружина?

Оця ситуація, що я по принципу, щоб мені не заважали, я не є  та людина, яка рахує гроші, залежна від них. Я особисто маю все, але грошей не маю. Те, що мені потрібно, я маю, а гроші як такі мене не цікавлять –  я щасливий чоловік.

Я мав нагоду спілкуватися з таким чоловіком, який мав дуже багато грошей і втратив все. Ми так сиділи і в одному місці, і він каже «Деньги как такови меня уже не интересуют». Так от, моє щастя, що мене гроші як такі не цікавлять, але я все маю.

 

Скільки ви витрачаєте в місяць на прожиття?

А я не рахую. На базар майже не ходжу, все маю своє.

 

Скільки в місяць отримуєте заробітної плати?

Візьміть там в декларації, там написано. Я не пам’ятаю, чи 19 чи 20. От в мене до грошей немає цього- дехто там перераховує. Я не знаю, чи мені правильно нараховують, чи ні – таке от відношення, філософське. В мого діда таке, в батька – вони не мали грошей але мали все. От я не залежний від грошей.

 

Але ви отримуєте зарплату?

Звичайно.

 

Значить ви маєте бізнес, якщо ви не рахуєте зарплату.

Я ще раз кажу – я щасливий чоловік і не залежу від грошей.

 

На вашу адресу зареєстрована ще фірма.

Яка фірма? Повна якась утопія.

 

Фірма «Акрополь».

Ну це дружини хіба що, може бути, так. І то де? У Луцьку, так?

 

Ні, в Тарасово.

Може й в Тарасово, чесне слово не скажу.

 

Чим займаються ці підприємства?

Поцікавтеся.

 

У вашої дружини поцікавитися?

Як вам цікаво – поцікавтеся.

 

А який дохід отримує дружина?

Їй Богу не знаю. От на цю тему мови немає. Я питаю – що писати в декларації? Пиши стільки. Написав неправильно – майте до того, хто подав інформацію. Це треба бути буквоїдом, рахувати і все інше. Я роблю те, що мені імпонує – вичищаю, прибираю, мені це приємно. Я кажу – я малюю картина на землі –і не погані,  я  це вмію робити. І багато хто зі мною радиться – як там підкопати, як дерева посадити і все інше. Тому маю кролики, курочки свої, на базар не ходжу. І городина повністю все свої, і сам цим займаюся. Вас це влаштовує?

 

Аби вас влаштовувало. А мені потрібна правда.

То я вам і кажу. Якщо вам потрібні помічники, то я вам можу всіх вистроїти біля забору – три коси, граблі, вила і все інше.

 

Як ви встигаєте, будучи головою суду ще й стільки роботи?

При бажанні все можна встигнути. Для цього є ранки ранні, куча вихідних в нас буває. Було б бажання. Все від бажання. Любите читати? Знаходите час. Все залежить від бажання. Коли кажуть, що нема часу, то це все лінь, коли кажуть нема часу. Я не відношуся до тих чиновників, про шо йде мова, що коли в телебаченні і все інше,я  з –будь ким буду говорити і нема чого ховати. Нема чого з літаків. Прийдіть як люди подивіться.

Для інформації, коли була ситуація.. голові адміністрації був у нас такий Француз, ви пам’ятаєте. Йому теж показали таке подібне (про фотографію дому). Ну я це дізнався, якраз стало питання, коли йшла мова про призначення, я прийшов кажу ви ж солідний чоловік, чого ви через паркан заглядаєте, зайдіть на територію, я вас запрошу, сядемо вип’ємо якусь чарку, шашлика з’їмо, подивитесь, я вам розкажу все що є, щоб не було цих питань. Ми це і зробили. Потім каже, можна я свого зятя запрошу? Можна. Подивився і каже: роби, як він – на всіх проси подальше. Якщо це зі смаком, це гарно і все інше, для чого глінтоманія?

А там де ділянка, запитайте жителів, що там було. Там був смітник. Взяв 12 соток біля цього смітника, а решта для ведення особистого господарства. Все вичистив, викупив і 12 “Камазів” сміття. Шкода, що в той момент, коли ти робиш, нікого нема,  а потім всім цікаво.

 

Але ви зафіксували, нам показали, це вже добре.

Та для чого ж з висоти, коли можна так подивитися. Я нікого не відганяю.

 

У вас є розмір внесків (за декларацією) до статутного фонду підприємств 52380 за 2012 рік. Це вашої сім’ї, так?

Дружина що сказала, те записав. Я не знаю, які там,  відповідають дійсності, ні, я що, буду перевіряти? Мені треба декларацію, можеш сказати? Можу –записав, я не знаю, правдива інформація, неправдива. Я взагалі оцими формальностями,  я ними не переймаюся.

 

Це не формальності, це відкритість чиновників. Тобто ви не знаєте, як називаються фірми вашої дружини?

Я ще раз кажу, я відношення до цього не маю абсолютно.

 

А чим займаються ваші сини?

Мої сини – старший має в Сафулька (Сергій Сафулько – відомий волинський адвокат) в “Конфіденті”…, менший – слідчий в райвідділі в Києві, Солом’янський чи який. Слідчий вже третій рік. Так само я чотири роки слідчим, ну тільки в міліції, він теж в міліції – починають там, де треба, там, де наука проходить.

 

То у вас тільки дружина бізнесом займається? Чи вона теж працює?

Який то бізнес… Який то магазин бізнес на сьогодні. Має собі, себе обслуговує та й все, от і тому подібне. Кожен має чимось займатися. Менший син починав взагалі з державного виконавця – це державна виконавча служба, допоки не завели кримінальної справи і змушений був піти звідти та й все. Ну це було більше зі мною пов’язано, а працювали і по дітях, і по всьому. Але як всі. Прийшов після інституту – звідки направлення брав? З виконавчої служби – туди і йди. Працював два роки, поки не змушений був піти через всі ці події, пов’язані зі мною – там писали і скарги, і прокурорські всі, і комісії, і вищі ради юстиції і все інше. Через певну категорію справ, які тут не проходили.

 

Я бачила передачу по волинському телебаченню про ваше рідне село, ви там досить багато зробили. Своєрідний благодійник. Звідки у вас кошти на цю благодійність?

Так от, бачите, яке в вас низьке уявлення про те, що щось робиться. Чому зразу кошти? Чому не бажання любити? Чому не бажання організувати, спонукати? Чому не так? Чому ви не через цю призму дивитесь? Тому я вам пропоную поїхати в село і ви все там почуєте, і побачите. Якби кожен так робив, то може б була нормально Україна. З батьком поспілкуйтесь, який відбахав не мало – не багато 9 років з половиною. То ви поїдьте гляньте в село, потім тут, а тоді робіть висновки.

 

 

Петро Тодосьович, я хочу почути конкретну відповідь.

Я своє село люблю, і кожен має любити те місце, де ти народився.

 

Ви оплачували приїзд Володимира Гришка туди?

Я вам ще кажу, щоб він приїхав, треба говорити з людьми нормально. Коли ти спілкуєшся з людиною, говориш хто ти, звідки  і знаходяться в ці моменти дотику чисто людські. Значить, як то я поставив питання? Чи згідний на якийсь поступок, забув це слово, яке я говорив. Він каже: згідний. Вдарили по руках. Я не буду переконувати, що це так, а хочете – з ним поспілкуйтесь. А на авантюри ви здатний – він каже: так, здатний. Ви можете приїхати в село? – можу. По рукам? По рукам. Чому відразу в людей якась інше?

 

Ми просто ставимо запитання.

То я вам і даю відповідь, що отак і вийшло. Просто випадкова зустріч. Випадкова зустріч була, тоді ще був у нас на Волині покійний Борис Петрович, і так сталося, що ми супроводжували, а  його знав Терещук, той, що працював у нас начальником УМВС. І ми зустрілись так, буквально кілька слів. Зайшла розмова, те, інше. Я думав, що він пожартував, а він телефонує і каже те що… а я кажу: так, все в силі. Ми поїхали в Київ, зробили ці всі сценарії і все інше. І така ситуація.

Від редакції: крім Гришка, одна з можливих витрат, це скульптура “Материнство”, яку створив видатний скульптор Микола Головань.

…….

То ви не маєте власного автомобіля?

А для чого?

 

То ви користуєтесь лише службовим і все, так?

Якщо є потреба. Більшість часу на роботі. Якщо  якесь виникає питання колись десь щось – то,  Господи, є люди, сусіди, друзі.

……..

Якщо ви немаєте власного авто. То чим ви їздите в  село? Туди ж треба дохати.

Різним. Часом “Камазом”, часом бусом.

 

На свята чим їдете?

Машину беру, в колег. Це рідко буває, що я на свята їжджу.

 

Ви ж були на святі, чимось до села доїжджаєте?

Ну доїжджав. Це був робочий день і тому це одна із форм комунікації судової влади з суспільством – це не обов’язково, що ти робиш прес-конференцію тут, в залі суду. Ти перенеси  центр в село, щоб з’їхались люди, які щось в цьому житті варті, які щось зробили, колеги судді, Не там я дав команду чи щось таке. І ти все почуєш про себе. Коли ти там виступив серед них, отоді ти відчуваєш, хто ти є. Це одна з форм комунікації. Це не самоціль – вибач, поставив якось там пам’ятника і все. Цея називаю одна із форм комунікації у суспільстві.

 

Ще щодо вашого будинку: там є у вас якісь басейни?

От, вибачте мені, будинок для того, я вам сказав ви не почули – 80 квадратних метрів.

 

Це будинок, а навколо територія?

Там же ж написано. Лісок, водойма є, які я сам посадив. З меншим сином посаджено – за 20 років виріс ліс.

 

Це у вас на 58 сотках?

Так. Ще в мене тоді був “Запорожець”. Ніхто не бачив в початки. Ото мені кажуть зніми, бо потім спитають. Ото є такий Володя Павлік, може знаєте – то він мені сказав – зніми, бо потім хто тобі повірить, що ти оце все робив, пляшки збираєш і тому подібне. Хто повірить, що голова суду збирає пляшки. Добре, що він познімав.

 

Ми віримо. Що ви не людина?

А враження різні – чиновник, сволок. І наш брат в тому числі, я цього не заперечую. Тому по першому питанню – максимальна відкритість – дайте максимально нехай подивляться і питання знімуться. Дайте все, що можна, все, що не заборонено.

 

То що у вас є кругом будинку? Ліс, ставок?

Я ж кажу – ліс, город. Чого ви разу ставок і ліс? Город, пшениця, картопля, починаючи від огірочка, помідорчика і все інше.

 

Басейну немає?

Для чого? Це спотворення. Це не моє. По природі, я цього не розумію. Вовк не купається в басейні, він ходить по лісі. Я людина більш прихильна до природних речей, як в природі –  я виріс біля лісу, біля води, я й приніс частинку туди і все інше. До речі поїдьте в село, в музей, там збереглася вся етнічність, повністю. До речі, якщо вивчити людину, не треба за мною говорити – поїдьте в те місце, де народився, де живе, де працює, гарно попрацюйте і вам не треба буде спілкуватися з людиною. Коли мені кажуть про людину, то я йду по селу мені цікаво глянути на його двір, подвір’я і мені не обов’язково з ним говорити – яка ручка, який ковричок, який поріг, і мені цього буде достатньо, щоб дати характеристику для особи. Це мій принцип.

 

Інформацію до купи збив Анатолій КОТЛЮК

Від себе додам, що теоретично Петро Тодосьович міг протягом 12 років облаштувати ділянку, звести хату та інші будівлі, викопати ставки, проводити облагородження території (плитку, яка зараз є, він навряд поклав на початку 90-х) і робити поточні ремонти. Якщо опиратися на офіційну інформацію про доходи, бо ж навряд він отримував у 1999 році більше, ніж в 2011-му.

Але ж крім введення “житлових справ” їм з дружиною вдалося купити автомобіль, поставити на ноги двох синів, які навчалися не в останніх університетах країни плюс витрати на комуналку, купівлю одягу, подарунки на свята та багато іншого.