Експерти пояснили наслідки децентралізації в Україні

Політичні експерти розповіли, що означають конституційні зміни щодо децентралізації в Україні.

Про це пише ТСН.ua.

Верховна рада України прийняла законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади в першому читанні.

Зміни прийняті 265-ма голосами «за».

Законопроектом, який пропонує президент України, змінюється адміністративно-територіальний устрій країни. Місцеві органи влади отримують значний об’єм повноважень. У власність територіальних громад передаються землі, рухоме і нерухому майно, комунальні об’єкти, природні ресурси тощо.

Крім того, глава держави зможе тимчасово призупиняти повноваження місцевих органів влади у випадку, якщо є загроза державному суверенітету.

Найбільші суперечки стосуються децентралізації на тимчасово окупованих територіях сходу України.

Критики документа стверджують, що бойовики отримають важелі впливу на ситуацію в державі і будуть легалізовані.

Своєю чергою, ті, хто виступає «за», переконані, що жодного особливого статусу проросійські терористи не матимуть, а вводиться лише специфічний порядок здійснення «місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей».

Професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань наголосив, що умови проведення виборів прописані в Мінських угодах.

«Порівняно з тим, чого від нас вимагала та сама Росія, яка хотіла, щоб ми цей особливий статус записали у самий текст Конституції і чітко сформулювали, що ми їм даємо, які особливі права. А тут таке достатньо аморфне формулювання. У такій формі ми отримуємо можливість використати це у дипломатичному маневруванні, щоб показати, що ми виконуємо Мінські домовленості», – зауважив експерт.

Директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов зазначив, що вважається, що всі конкретні питання пов’язані з особливим статусом, будуть регулюватися українськими законами, які ухвалюються, затверджуються, діють і, відповідно, можуть призупинятися.

«Таким чином, з приводу формального суверенітету, Україна може приймати будь-які закони і Верховна рада може визначати зміст і тлумачення цих питань пов’язаних з особливим статусом. На практиці ж Україна ці території не контролює і я не вірю, що вона відновить над ними контроль», – вважає політолог.

А ось експерт Вадим Карасьов вважає, що поправки щодо децентралізації несуть певні ризики.

«По-перше, замість децентралізації можна отримати фрагментацію, коли держава буде послаблюватися, замість того, щоб посилювати свої функціональні кондиції і можливості, у тому числі, і з наповнення місцевих та державного бюджету. Припустимо, одні регіони зможуть скористатися цим шансом, отримати більш конкурентну економіку і можливість для поповнення бюджетів за рахунок місцевих податків, тому що там розвиваються підприємства, а інші не зможуть. Тобто ризик полягає в тому, що нерівномірність територіального регіонального розвитку може посилитися. По-друге, можемо отримати регіоналізацію держави, тобто посилення ролі місцевих регіональних еліт», – вважає політолог.

На думку Карасьова, децентралізація повинна означає не децентралізацію держави, а децентралізацію повноважень, тобто передачу повноважень адміністративно-політичного центру на місця. По суті, вона повинна посилити державу, зробити її функціонально ефективним, збільшити конкуренцію і можливості для виробництва, направити бюджетні надходження в місцеві органи влади, які можуть йти на фінансування соціальної сфери, наприклад, освіти, медицини, на облаштування інфраструктури, охорону місцевого порядку.