Партія сказала «надо»: як вживуться волинські БПП і Народний фронт

зліва - керівник волинського БПП Роман Романюк, справа - очільник "фронтовиків" Ігор Гузь

Прем’єр-міністр та лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк під час брифінгу 28 серпня заявив, що їхня політсила самостійно не іде на вибори. Така заява не зовсім відповідає тому, що планував волинський осередок політсили на майбутні вибори, однак, схоже, волинським «фронтовикам» треба буде забувати образи на волинських «порошенківців», або принаймні мовчати про конфліктні теми, щоб разом здобувати місця у радах області.

Про можливість спільного походу БПП та НФ на місцеві вибори говорили давно, однак активісти другої політсили сподівалися, що це не буде цілковите «поглинання». Адже їм фактично доведеться виходити із своєї партії та вести кампанію під прапором Порошенка, до якого ставлення аж надто неоднозначне.

Із часу створення на Волині діючих осередків Блоку Петра Порошенка «Солідарність» та «Народного фронту» їх взаємодію нагадувала швидше взаємне непоборювання, але точно не співпрацю.

На парламентських виборах 2014 року вдалося домовитися про неконкуренцію на округах №19 (там БПП не виставляли нікого проти Ігоря Гузя), №20 (НФ не виставляв нікого проти Володимира Бондаря, але він все одно програв). У округах №21 та №23 не балотувалися ні одні, ні інші, бо все одно вони б нічого не зробили проти їх «господарів» Івахіва та Єремеєва.

А ось в Луцьку домовитися не вдалося. «Фронтовик» Ігор Лапін тут конкурував із «порошенківцем» Романом Іванюком. Іванюка, нагадаємо, прикріпили до цього округу в останній момент, його ім’я навіть на з’їзді не озвучували. Ну а Лапіна складно назвати людиною, що сліпо виконує вказівки партійного центру. До того ж Луцьк – надто ласий шматок, щоб за нього не поборотися.

klumchyk2-300x273

На час виборчої кампанії Богдану Климчуку доведеться не так гостро критикувати Миколу Романюка

Проте суперечки між політсилами на нижчих рівнях тривали і раніше. Так, міський голова Луцька Микола Романюк чи не на кожному засіданні виконкому «воює» із членом цього органу Богданом Климчуком через різні питання – від «Луцьктепла» до тендерних закупівель. Климчук, нагадаємо, один із найактивніших «фронтовиків»-самооборорнівців у Луцьку.

Взагалі у обласному центрі якраз і очікують найбільші суперечки між БПП та НФ. Адже тут осередок «Народного фронту» не зовсім класичний. Якщо у всій області керівнику облштабу Ігорю Гузю вдалося збудувати свою досить міцну вертикаль, у Луцьку НФ фактично представляє половина «Самооборони Волині» – Богдан Климчук, Юрій Моклиця, Олександр Ніколайчук (помічники Лапіна), Андрій Хведчак. А вони часто мають власну позицію, хоча і активно «дружать» з Гузем. Навіть сам Ігор Лапіна – не член НФ, а лише приєднався до її фракції у парламенті.

Як повідомляють джерела у «Народному фронті», їхні кандидати будуть іти на місцеві вибори як безпартійні від Блоку Петра Порошенка – «Солідарність». Очевидно, їм доведеться мовчати чи принаймні менше говорити про «брежнєвські» методи Володимира Гунчика, передвиборчу кампанію Миколи Романюка та недоліки в роботі «Луцьктепла». Адже це тепер «трошки свої».

Цікава ситуація вийшла, коли 14 серпня Ігор Гузь назвав претендентом на балотування у мери Луцька Владислава Стемковського. У своєму спічі для журналістів Стемковський акцентував увагу на оновленні міста після управляння «комсомольців». Тепер же «Народний фронт» мусить принаймні не заважати головному «комсомольцю» міста. Бо найбільш імовірна альтернатива – Олександр Товстенюк, який разом із командою «Нового Луцька» не надто «дружить» як з Гузем, так і з Лапіним.

Є протиріччя і в Луцькій міській раді. 24 червня 2015 року під час сесії група «Рідне місто» дружно проголосувала за звернення до Верховної Ради України щодо розгляду питання про відповідальність уряду Арсенія Яценюка. Вони підписалися під тим, що уряд Яценюка сприяє олігархам та погано бореться із корупцією. Тепер же Роману Романюку, Євгенію Ткачуку та іншим доведеться «призабути», що прем’єр займається такими поганими речами.

IMG_9311

…а луцький осередок БПП, схоже, мовчатиме про невдачі уряду Яценюка.

Проте все залежить від того, скільки «фронтовиків» вдасться включити у списки БПП на виборах у міську раду. Якщо ї буде більше, ніж партійних «порошенківців», вони можуть впливати на мера, коли ним знову стане Романюк.

У інших містах Волині все не так гостро, але проблеми теж є.

Так, у Нововолинську Блок Петра Порошенка «Солідарність» може підтримати нинішнього мера Віктора Сапожнікова, який збирається балотуватися знову після 24 років роботи. Натомість НФ назвав своїм претендентом на крісло Богдана Бадзюня – підприємця, який разом із міським осередком нині фактично в опозиції до мера. У Нововолинську взагалі лише НФ та «Свобода» не співпрацюють із мером, а тому існує великий ризик, що «епоха Сапожнікова» там продовжиться.

Хоча Нововолинськ – «вотчина» не тільки Віктора Сапожнікова, але й Ігоря Гузя. В той же час Блок Петра Порошенка-«Солідарність» тут не має сильної команди. Тому «фронтовики» можуть створити сильну фракцію в міськраді.

11854050_836064899776024_268790541_n

У внутрішній конкуренції із БПП Ігор Гузю буде складно відстояти своїх кандидатів у мери Владислава Стемковського, Ігоря Верчука та Богдана Бадзюня.

У Володимирі-Волинському Ігор Гузь так і не назвав їх кандидата в мери, лише натякнув, що переговори тривають із «бізнесменом з Києва». Ним, імовірно, мав стати Олег Мандзюк, проте все залежить від того, чи підтримає БПП нинішнього керманича міста Петра Саганюка або його людей. Бо хто-хто, а Саганюк із Мандзюком точне не знайдуть спільну мову в одному політичному полі.

На парламентських виборах 2014 року довіреними особами Гузя були впливові в місті депутати облради Валентин Кошельник та Валентин Вірковський. Не секрет, що вони також співпрацюють із Петром Саганюком. А тому відповідь на питання, чиїми інтересами доведеться поступитися, залишається відкритим.

Більш-менше все зрозуміло лише в Ковелі. Тут «права рука» Володимира Гунчика Сергій Кошарук на сьогодні має значно кращі позиції, ніж номінальний висуванець від НФ Ігор Верчук. Тому буде дивно, якщо узгодженим кандидатом не стане саме Кошарук.

Потенційні суперечки є щодо районних рад. Ігор Гузь вже озвучив прізвища претендентів на посаду голів райрад у районах Волині. Серед них – Ігор Торба (Любомль) та Лариса Цепух (Ратне), які працювали головами РДА в районах та звільнені за поданням Володимира Гунчика. Про політичні мотиви звільнення Торби у НФ заявляють відкрито.

А ще «фронтовикам» тепер потрібно буде «дружити» із ударівцями. Обласний осередок цієї політ сили очолював до об’єднання із БПП Юрій Гупало – колишній конкурент Ігоря Гузя на парламентских виборах, що встиг його покритикувати в рамках кампанії. Нині ж Гузь та Гупало будуть в одній «обоймі».

Антон БУГАЙЧУК