Депутати не хочуть жити з сиротами на одному гектарі?

Депутати Валерій Бондарук та Святослав Кравчук блокують будівництво благодійного житла для сиріт, – вважає ініціатор будівництва Леонід Джулінський.

Історія елітного житлового кварталу “Вишенька” почалася в 2001 році, коли 21 липня  Луцька міська рада видала приватному підприємству ВКФ “Домінанта” державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,23 гектара на вулиці Загородній. На цьому колишньому пустирі постали 5 елітних будинків, в яких оселилися неостанні люди: власник фірми “Домінанта” Леонід Джулінський, тоді ще заступник міського голови (а нині депутат обласної ради) Святослав Кравчук, депутат Луцької міської ради Валерій Бондарук, родини підприємців Вовків та Янчуків.

Сусіди впродовж тривалого часу жили мирно, ніякі конфлікти не виплескувались за межі триметрового капітального паркану, зведеного навколо житлового кварталу і навіть мешканці навколишніх “малосімейок” та гуртожитків не знали, що поруч живуть “обранці громади” та “слуги народу”.

Депутати проти сиріт?

Леонід Джулінський успішний бізнесмен який збудував торгові комплекси “Караван”, спорткомплекс “Лідер” та ряд магазинів у місті. Окрім бізнесу Джулінський проявив себе як меценат. За підтримки підприємця будується дзвіниця біля храму Святого Миколая по проспекту Відродження, цій же церкві він подарував великого дзвона.

Але найбільш масштабний проект бізнесмена – це підтримка сиріт та дітей з соціально-неблагонадійних родин. У роботі з такими малюками підприємець допомагає благодійному фонду “Тавіта”.

“Ще 2001 року була зареєстрована наша благодійна організація. Сьогодні ми допомагаємо більше як півсотні дітей-сиріт та дітей з соціально неблагополучних родин. В нашому центрі дітки отримують харчування, з ними займаються вихователі. Для хлопців існує спортивна зала з тренажерами для дівчаток – кімната, де їх вчать рукоділлю. Ремонт приміщень, придбання необхідного обладнання, спортивного інвентарю здійснено за особисті кошти Леоніда Джулінського. Крім цього, він постійно виділяє кошти на щоденне триразове харчування цих дітей. Кожної неділі ми проводимо з ними уроки християнської етики. Для багатьох наших підопічних центр – це єдине місце, де вони можуть спокійно зробити домашнє завдання”, – розповідає голова правління Благодійного фонду “Тавіта” Віктор Мельничук.

Більшість вихованців цього центру – діти з неблагополучних родин, “соціальні сироти” при живих батьках, які проживають у колишніх гуртожитках. Ці діти фактично не мають ніякої перспективи крім того, щоб стати алкоголіками, злочинцями та волоцюгами. Для того, щоб розірвати це замкнене коло неблагополуччя, витягти дітей з нездорового середовища і дати шанс на повноцінне життя, Леонід Джулінський вирішив побудувати для вихованців “Тавіти” благодійне житло. Будинок на чотири двокімнатні квартири, де б могли мешкати 16 підлітків.

Місце він вибрав на території житлового кварталу “Вишенька” у Луцьку, поряд зі своїм будинком, бо тут підведені всі комунікації, а земля належить фірмі “Домінанта”. Своїми планами благодійник поділився з сусідами по житловому кварталу і ця ініціатива викликала невдоволення Святослава Кравчука та Валерія Бондарука. Депутати, які відгородилися від громади капітальним парканом, аж ніяк не бажали муляти собі око соціально незахищеними майбутніми виборцями. Саме з цього моменту почалася війна у кварталі “Вишенька”.

Депутатське “рейдерство”

Леонід Джулінський стверджує, що Валерій Бондарук та Святослав Кравчук – впливові депутати, які свідомо не дають будувати будинок для сиріт. Мовляв, вони вирішили “віджати” у “Домінанти” заїзд і центральну дорогу на житловому кварталі. За умов успішної реалізації захоплення ділянки розміром понад 12 “соток” це б дозволило перекрити заїзд на територію “Вишеньки”, а також надало б їм контроль над усіма інженерними комунікаціями. Газова, каналізаційна труби, водогін – все це опинялося б під контролем чотирьох сімей. Таким чином вони могли б заблокувати будівництво, вартість якого, за умови підведення нових комунікацій та побудові нового доїзду збільшилося б на десятки тисяч доларів.

Натомість Валерій Бондарук стверджує, що вони не збираються перекривати доїзд до будинку Джулінського: “Його жінка та син їздять”. Джулінський це підтвердив, проте каже, що взимку 2015 року йому двічі перекривали заїзд, тому зробив собі окремі ворота з іншого боку будинку.

 

K1600_20150805_121944DSC_3387

В 2014 році від Тетяни Бондарук (дружина В. Бондарука і формальна власниця ділянки), Людмили Кравчук (дружина Святослава Кравчука) та решти мешканців земельних ділянок в земельну комісію Луцької міської ради надійшов лист з проханням припинити право “Домінанти” на користування земельною ділянкою та передати у спільне користування.

Таким чином сусіди вирішили “віджати” у “Домінанти”, а вірніше у її власника Леоніда Джулінського заїзд та алею з підземними комунікаціями, – вважає сам Джулінський.

У квітні 2014 року земельна комісія у складі Володимира Никитюка, Євгена Ткачука, Валерія Бондарука (який є секретарем цієї комісії), Андрія Козюри та Руслана Ніколайчука цю заяву підтримали, бо нібито ця земельна ділянка використовувалась “Домінантою” не за призначенням.

Однак прокуратура міста визнала це рішення луцьких депутатів незаконним. За її поданням Господарський суд Волинської області 5 вересня 2014 року визнав це рішення незаконним і зобов`язав Луцьку міську раду скасувати його та сплатити судові витрати обсягом 1218 гривень з бюджету міста.

K1600_20150818_145024

Друга спроба невгамовних депутатів

Вже через півроку, 11 березня 2015 року, від тих самих мешканців житлового кварталу в земельну комісію Луцькради вдруге подається клопотання надати їм цю земельну ділянку з тим же звинуваченням, що ніби цей в’їзд для обслуговування будинків використовується не за призначенням.

Депутати вдруге приймають незаконне рішення, при цьому свідомо не береться до уваги вже наявне рішення суду. Держсільгоспінспекція, єдиний орган, вповноважений визначати цільове використання ділянки, визнає правоту “Домінанти”: ділянка використовується за призначенням. “…під час залучення посадових осіб інспекції в якості спеціалістів з вказаних питань фактів нецільового використання зазначеної земельної ділянкиПП ВКФ “Домінанта” не встановлено”, – йдеться у висновку інспекції від 8 серпня 2015 року.

Рівненський апеляційний господарський суд скасував рішення депутатів Луцької міськради 26 червня 2015 року та наклав за дії обранців громади стягнення у сумі майже 8000 гривень. І знову лучани змушені оплатити зі своїх кишень за рейдерські забаганки сімей депутатів Бондарука і Кравчука.

20150818_145036

Мало того, що депутати намагаються заборонити благодійнику збудувати благодійне житло для сиріт, вони ще “викачують” з бюджету міста гроші на фінансування своїх судових війн за земельну ділянку.

При цьому варто зауважити, що депутат Валерій Бондарук належить до найбагатших людей міста, є співвласником мережі аптек “Волиньфарм”, багатокімнатної квартири в центрі міста, декількох дорогих позашляховиків та автомобіля «Мерседес» класу «лімузин», рухомого та нерухомого майна.

Нині правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження щодо членів земельної комісії Луцької міської ради Бондарука В., Козюри А., Ткачука Є., Ніколайчука Р. і дружини Валерія Бондарука – Тетяни за статтями кримінального кодексу України, за якими передбачено значні терміни ув’язнення.

Проте, Бондарук подав касаційну скаргу у Вищий господарський суд, щоб дана земельна ділянка перейшла у власність його сім’ї, тим самим унеможлививши будівництво житла для сиріт та дітей з малозабезпечених сімей.

Цікаво, чи вдасться “порішати” рішення суду у Києві, щоб унеможливити будівництво будинку для сиріт?

Зауважимо, що попри рішення судів будівництво благодійного житла для дітей сиріт знову заблоковане. В управлінні архітектури міста не затверджують містобудівне обгрунтування для початку будівництва будинку для сиріт.

Валерій Бондарук у коментарі Волинському Агентству Розслідувань розповів, що він не проти будівництва житла для «соціальних» сиріт у «Вишеньці»: «Нехай будує на свої земельній ділянці, я не проти, і Святослав Євгенович». Проте він вважає справедливим, що заїзд у комплекс має належати не «Домінанті», а бути в спільному користуванні п’ятьох власників будинків: його, Кравчука, Вовків, Янчуків та Джулінського.

А тому рішення міськради від 30 квітня 2014 року «Про припинення виробничо-комерційній фірмі «Домінанта» права постійно користування земельною ділянкою на вулиці Загородній» вважає справедливим. Тому він і подав касацію на рішення Рівненського апеляційного господарського суду від 26 червня 2015-го, яким попереднє рішення міськради визнали незаконним.

Також Бондарук апелює до того, що у Джулінського є власний заїзд на територію комплексу, та заявив: сусіди ніяк не перешкоджають прокладати комунікації до майбутнього будинку для сиріт.

Сергій Шаповал та Богдан Арканчук, для Волинського Агентства Розслідувань