Голова села під Луцьком вважає себе «царьком», – активіст

Володимир Семенюк

Сільський голова Радомишля Володимир Семенюк облаштувався в селі неначе «царьок», – каже громадський активіст Олексій Чайка (на фото), очільник луцького районного осередку “Народного контролю”.

Так, місцеві закидають голові здирництво, – пише він у блозі на сайті Народного контролю.

Як стверджує Ольга Сусол, жителька села Суховоля, що входить до складу Радомишлянської сільської ради 27 грудня 2014 року на сесії сільради виділили земельну ділянку для будівництва будинку громадянці Тетяні Панасюк. Однак, сільський голова поставив ультиматум новоспеченій землеволоділиці – підпише рішення сільської ради лише в тому випадку, якщо остання придбає для медпункту села Суховоля нові вікна, – каже активіст.

“Зрештою, медпункт села Суховоля має нові вікна, за які жінка сплатила близько трьох тисяч гривень й донині шукає справедливості у своїй земельній справі, адже сільський голова наказав принести їй чек про оплату купівлі вікна для медпункту, начебто для звітності. Забравши цей чек Семенюк його не повернув, і тепер жінці доказати, що вона придбала те вікно дуже складно”, – стверджує Олексій Чайка.

Далі публікуємо його блог без змін та правок:

Як стверджують селяни, обурює їх і те, що їхній сільський очільник займається незаконним бізнесом не сплачуючи при цьому податки до сільського бюджету. Мова йде про незареєстровану пилораму, що розташована у селі Суховоля по вулиці Зеленій, та належить Володимиру Семенюку. Пилорама, надає послуги про розпилюванню деревини та розташована поруч житлових будинків, постійно заважає своїм шумом місцевим жителям, адже інколи працює і допізна. За словами місцевої мешканки Ольги Сусол, коли вона поскаржилася на незаконну роботу пилорами в правоохоронні органи то реакції від них не дочекалася, і справді, хто ж піде проти місцевого «царька», та ще й тоді коли незаконний бізнес сільського голови «кришує» сам начальник Луцького райвідділу міліції Сергій Анатолійович Тягунов? Натомість, сам місцевий «царьок» вирішив по-чоловічому розібратися з тою, яка насмілилася на нього написати скаргу. Він з кулаками накинувся на жінку, та побив її, при цьому наносячи удари як руками, так і ногами. При тому, як стверджує пані Ольга накинувся сільський голова на неї «як справжній чоловік» ззаду, по підлому.

Претензії до очільника сільради звучать і в тому, що він «прихватизував» сільський ставок, в якому розводить рибу. При цьому за те, що люди рибачать на його “ставку”, він бере чималу плату. Обуренню селян не було меж, коли у районній газеті “Слава праці” вони ознайомилися з деларацією Голови. У ній жодним словом не було вказано, про власність та користування на даний водний об’єкт, але ж Закон вимагає це декларувати. Напевне, припускають селяни, це знову ж таки було зроблено з метою приховати свою власність, аби не сплачувати податки до сільського бюджету.

Пилорама та ставок настільки важливі та милі серцю Семенюка об’єкти у селі, що не цурається навіть за кошти місцевого бюджету робити до них дорогу. Як стверджують місцеві мешканці без рішення сесії та сільського виконкому. І це при тому, що всі інші дороги в селі бажають кращого. Але ж своя сорочка ближче до тіла.

Я особисто переконався у «неадекватній» поведінці сільського голови Радомишля Володимира Семенюка. Отримавши скаргу селян на дії очільника села, разом з іншими активістами «Народного контролю» виїхав на місце аби безпосередньо поспілкуватися з Володимиром Семенюком та спробувати повернути ситуацію в правове русло. Однак, у робочий час застати на місці сільського голову практично неможливо. Напевне, вирішує не проблеми громади, а свої особисто-бізнесові справи, слава богу за роки свого правління у селі вдалося «прихватити» чимало.

Не заставши Голови на місці, я спробував поговорити з Семенюком по телефону. Однак, сільський «царьок» у відповідь продемонтрував весь свій словниковий запас ненормативної лексики, навіть тої якої у словниках немає. Можна лише зробити висновок, якщо він так спілкується з юридично освідченними людьми, то що Семенюк собі дозволяє у спілкуванні з селянами. Хоча, що тут дивного, якщо згадати що вдарити жінку для цього чоловіка звична справа.

Наступного ранку сталося диво і нам все таки вдалося застати на робочому місці «царька» Семенюка, який дозволив собі, таки з’явитися у приміщенні сільської ради. За словами жителів села таке буває дуже рідко. Варто зазначити, що Семенюк показав свою повну правову необізнаність, спробувавши заборонити представникам ЗМІ відеозйомку зустрічі, спираючись то на Кримінальний Кодекс, то на Конституцію України, то взагалі на Цивільний кодекс і забуваючи при цьому, що сільська рада не є приватною власністю, а сам він відповідно до своєї посади публічна особа.