Політолог розповів, як із Шацьких озер «викачати» максимум грошей

Політолог, директор Центру політичного аналізу «Стратагема», шеф-редактор аналітичного порталу «Хвиля» Юрій Романенко поміркував над тим, як економічно вигідно облаштувати зону відпочинку на території Шацьких озер.

Про це від написав на порталі «Хвиля» після того, як побував на Волині, ‒ пишуть Хроніки Любарта.

Політолог розповів, що зараз Шацькі озера перетворилися в міні-Крим: багато автомобілів з різних куточків України, Білорусі і Польщі. Однак інфраструктура і сервіс – убогі, а будь-яке оновлення відбувається на рівні нових магазинів чи приватних ініціатив.

Юрій Романенко переконаний, на території Шацьких озер можна сформувати транскордонний рекреаційний кластер і задіяти у проект європейські, американські чи будь-чиї гроші.

«Євросоюз точно виділить гроші на такі спільні транскордонні проекти. Але для цього потрібен цілісний підхід до цієї території як до єдиного комплексу», ‒ зазначив експерт.

За його словами, вибудовувати проект потрібно у рамках трикутника Люблін-Замосць-Хелм-Брест-Шацьк-Ковель-Луцьк, використовуючи суперпозицію на стику кордонів трьох держав.

Шацькі озера повинні бути комплексом, у якому кожне озеро має позиціонуватися окремо.

На думку Романенка, Світязь потрібно облаштовувати для масового споживання рекреаційних послуг дітьми. Там повинен бути аквапарк, зоопарк відкритого типу і вся дитяча інфраструктура.

Озеро Пулемецьке треба облаштувати під риболовлю. Запустити багато різноманітної риби, організовувати чемпіонати, підводне полювання тощо.

Озеро Луки, зі слів політолога, також годиться для активного відпочинку.

«Це озеро м’язистих тіл та енергії», ‒ зазначив Юрій Романенко. Тут можна організувати дайвінг, байдарки, гірські велосипеди.

Озеро Люцимир експерт пропонує облаштувати спеціально для молоді у стилі Казантипу або ж організовувати транс- чи рок-концерти.

«Не думаю, що Armin van Buuren відмовиться приїхати на Lake Trance Festival», ‒ запевнив він.

Озеро Острівське політолог бачить як романтичне місце – це має бути територія для закоханих: перший поцілунок, медовий місяць, кінна прогулянка під місяцем, квітучі поля тощо.

Всі ці місця треба поєднати пішохідними та велосипедними доріжками, облаштувати велику паркову для автомобілів, придумати безліч маршрутів, аби там було цікаво прогулюватися, організовувати ралі з орієнтацією на Шацьк як на кінцеву точку, а розпочинати у Київській області.

Також Романенко наполягає на створенні освітнього кластеру у форматі екокампусу з вузькими перспективними напрямками. Наприклад, альтернативна енергетика регіону. Можливо, брати в частку велику корпорацію, на кшталт Apple або Tesla, з прицілом на їхні плани. У будь-якому разі його реалізація доцільна вже після розгортання рекреаційних проектів, коли з’являться надлишкові ресурси.

Освітній кластер буде орієнтований одразу на декілька країн (Україна, Польща, Білорусь країни Прибалтики). Юрій Романенко впевнений, виграють усі учасники: великі міста, такі як Люблін, Брест,  Луцьк та Ковель почнуть концентрувати потоки, які потім будуть перенаправляти до Шацька.  Відтак, це спонукатиме до запуску швидкісної електрички з Києва до Ковеля (лінією Коростень-Олевськ-Сарни-Ковель), маршрут якої потім можна буде продовжити до Варшави і Хелма.  А згодом запустити швидкісний потяг Київ-Варшава із проміжною зупинкою у Любліні та Ковелі.

Виникне необхідність відремонтувати траси, які сполучають Львівську, Волинську, Рівненську, Тернопільську та Чернівецьку області, щоб спростити комунікацію з Луцьком та Львовом.

З’явиться мотивація розвивати аеропорт у Луцьку, позиціонувати його під Low Cost (бюджетний).

На питання, де взяти ресурси, політолог також має свою відповідь: транскордонні проекти з ЄС, легалізація корупційної ренти, тобто «визволення» від переслідування капіталів, які були зароблені на контрабасі і бурштині в обмін на вкладання в інфраструктуру, яка дасть масові робочі місця, цілі програми держави в інфраструктуру, які будуть запускати базові процеси (можливо, у зв’язці з ЄБРР та іншими структурами).

Юрій Романенко переконаний, що запустити таку ініціативу зможе будь-хто.

«Справиться кожен, хто буде дивитися на регіон і країну як на цілісний комплекс усередині інших цілісних комплексів (макрорегіонів Європи) та втримається від спокуси брати тут і зараз. Середньо і довгострокові вигоди від розвитку очевидні. Думаю, що близько 2 мільйонів осіб на рік регіон Шацьких озер зможе потягнути цілком. Тоді проблема переорієнтації людей з контрабанди та бурштину не буде стояти на порядку денному в принципі», – запевнив він.

За словами політолога, вся проблема українців у тому, що вони впевнені: «це – неможливо». Бо так комфортніше жити, краще відмовитися від логіки і перебувати у комфортній позиції, де все передбачувано і зрозуміло. Саме це призвело нашу країну до такого колапсу, – переконаний Романенко.

«Проблема українців у тому, що вони завжди знають, чому у них не вийде. Тому й живуть у країні-хліву. При цьому дуже сильно хочуть жити краще, але так, щоб міняти все мінімально», – зазначив Романенко.

Однак, зі слів політолога, є в Україні люди, які виявляють бажання працювати і щось змінювати. Таким Романенко радить попри всі «це – неможливо» йти до своєї мети.