«Ці гастролі справили якнайдостойніше враження», – критик про волинський театр

«Ці  гастролі  справили  якнайдостойніше враження. Настільки, що прийом киян   здавався   зовсім   не  таким  достойним, людей прийшло менше, аніж хотілось би», –  каже критик Віталій Жежера про гастролі Волинського обласного музично-драматичного академічного театру імені Тараса Григоровича Шевченка.

«Київську  публіку  може виправдати  тільки  те, що  вона не звикла чекати від провінції чогось особливого. Це  навіть не снобізм, а просто звичка, підкріплена певним досвідом. Але  волиняни показали  щось  зовсім  особливе  і  навіть несподіване.  Вразило,  що  театр  –  молодий, при тім професійний, ці хлопці   й   дівчата – упевнені й знають, що роблять. Здалося, в цьому театрі є навіть не один Гамлет. При тім, старші актори  не  справляють враження  замшілих  самовпевнених провінційних лицедіїв – які  серйозні  шляхетні  розумні обличчя (навмання беру – Ярослав Абрамюк, Мирослав  Юзефович,  звісно  ж  Олександр  Якимчук, Анатолій Романюк).             Ніколи не бачив таких Розенкранца та Гільденстерна.            Друге  потужне  враження:  ні Петро Ластівка, ні його театр не бояться (і   вміють)  проживати  виставу  в  особливому  часі  –  не похапцем, всерйоз,  це  той  час,  та часова протяжність, що  вимагає  саме  переживання,  а не дешевої фастфудівської імітації. Навіть у Києві далеко не всі так ризикують  і  не  всі  вміють, зазвичай  грають  швиденько, за півтори-дві години, й без антракту, щоб не надокучити шановній публіці.             За  наших  часів  буває  якось  незручно говорити про “інтелектуальний театр”, але  волиняни  показали саме такий театр (і при тім яскравий, видовищний, майже розкішний). І  то в обох виставах. Ну, “Гамлету” сам   Бог   велів   бути   в  цій  категорії  – але що “Назар Стодоля” переконливо посідає місце в  розряді  інтелектуальних  видовищ – це чудо, якби сам не бачив – не повірив би!Спасибі!»

Віталій ЖЕЖЕРА, театральний критик.

 

«В першу чергу – для київського глядача гастролі Волинського театру стали своєрідним відкриттям. Неймовірно гарні враження від вистав, які були показані. Талановитий злагоджений колектив: і керівництво театру, і акторський склад, і цехи.

Волинь називають блакитноокою і, маю сказати, що та блакить, яка є в душах і серцях працівників театру, я був присутні на святкуванні 75-річниці театру у Луцьку і  мав можливість побачити кожного на сцені, заворожує. А коли заспівали «Боже Великий, Єдиний», то молитва йшла просто від сердець.

Як кожен актор, маю звичку «приміряти» на себе те, що бачу і можу сказати, що мені хотілося взяти участь у дійствах, які відбувалися на сцені.

Режисерський хід, який було знайдено і втілено в «Назарі Стодолі» передає дух українства, чисті і білі помисли і творчість цієї трупи. Поєднання в трупі молоді і надзвичайно сучасного старшого покоління дає зримі результати роботи Волинського театру імені Шевченка.

Поздоровляю колектив театру з 75-річчям та вдалими творчими гастролями в Києві.»

Богдан Бенюк, народний артист України, Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка.