Магазини депутата Ткачука: чи правий Осіпов?

Після перегляду ток-шоу «Протилежний погляд», де депутати Луцької міської ради Євген Ткачук та Андрій Осіпов «сипали» в сторону один одного звинуваченнями в корупції, брехні та інших негідних вчинках,  виникло дуже багато запитань, зокрема до Ткачука.

Журналісти ВолиньPost вирішили дізнатися відповіді на запитання: Чи правда, що магазини Євгенія Ткачука з’явились одразу ж після того, коли він став депутатом, а на сьогодні їх чисельність зросла до десяти торгових точок? Чи дійсно Євген Євгенович за цю каденцію отримував у власність земельні ділянки? Чи є правдивим фактом інформація щодо корупційних дій депутата Ткачука?

Хто дивився ток-шоу, зауважив, що суперечка зав’язалась з моменту, коли Євген Ткачук не розділив думку Андрія Осіпова про те, що депутат є контролером міського голови. В свою чергу, він наголосив на тому, що депутатів і міського голову обирали для того, щоб вони працювали для громади, а не були контролерами, адже контролюючі повноваження лягають на відповідні органи: прокуратуру, МВС та інші.

«Депутат має право працювати. В першу чергу, для громади. Те, що в основному наша більшість і робить, проте декому це, як бачимо, не подобається»,- додав в розмові Євгеній Ткачук.

Журналісти попросили прокоментувати Євгена Євгеновича фразу Андрія Осіпова про «підписання угоди з міським головою для того, щоб будувати свої «ларьки».

“Дозволи на встановлення магазинів були надані до того, як я став депутатом”,- Євген Ткачук

«Угоду (йдеться про угоду про співпрацю між групою «Рідне місто» і мером, – ВАР) підписував колишній керівник групи «Рідне місто» Андрій Козюра. Я не відмовляюсь від цієї угоди, ми так і співпрацюємо, в хорошому значенні цього слова, з міським головою. Якби міський голова робив якісь дії, що викликали б протиріччя в мене чи моїх колег безумовно – ми його б не підтримали. В нас обов’язково вільне голосування», – запевнив депутат.

«То коли ж були отримані дозволи на встановлення магазинів та договори оренди землі під ними?» – запитуємо в співрозмовника.

«Дозволи, які належать моїй родині, отримані ще 4 червня 2010 року на встановлення п’яти магазинів, до того як я став депутатом, а договір про встановлення особистого строкового сервітуту видані 13 вересня 2010 року», – пояснив Євген Ткачук.

Натомість, чому цим підприємцям продовжують оренду, а не виставляють землі під п’яти магазинами на аукціон, поцікавилися в начальника управління земельних ресурсів Сергія Шабали. Він пояснив, що якщо на ділянці стоїть об’єкт, то така ділянка не є вільною, бо вона обтяжена певними майновими правами, і її не можливо виставити на продаж з аукціону, а якби це були вільні земельні ділянки, то ставити їх на аукціон не вигідно, бо вони не є великі, і вартість робіт по оформленню відповідної документації на землю вийде дорожче, аніж сама ділянка.

До речі, користуючись нагодою, спитали в депутата, яке відношення він має до сім’ї Линників, на що отримали відповідь, що Линник Богдан Миколайович є товаришем та бізнес-партнером сина депутата – Ткачука Олександра Євгеновича, у власності якого віднедавна перебувають вищезгадані п’ять торгових точок під назвою «Смакота».

Він запевнив, що Линник аж ніяк не є його тестем, оскільки молодший від нього на вісім років (хоча деякі інтернет-видання та газети зазначали, як бачимо, неправду), а дівоче прізвище теперішньої дружини Ткачука – Рижук, яка, в свою чергу, також не пов’язана ніякими родинними зв’язками з Линником.

На земельній ділянці по вулиці Боженка є сервітут, тому там будувати не можна

«Мене звинувачують в тому, що я отримав у власність земельні ділянки за цю каденцію. Як я вже говорив, договори оренди і дозволи на розміщення п’яти магазинів, я отримав до того, коли став депутатом, і зараз ці магазини перебувають у власності мого товариша Богдана Линника та сина Олександра Ткачука.

Вони отримали оренду землі під п’яти існуючими магазинами, загальна площа яких становить 240 м². За оренду вчасно сплачують 36 тисяч гривень в рік, чим поповнюють міський бюджет. Також ми зробили дарунок місту – сквер за магазином на Львівській. На вулиці Грушевського поклали бруківку від магазину аж до житлового будинку, витративши на це багато коштів, адже там були величезні ями. Мій син і друг весь час долучаються до різних акцій в місті і безкоштовно допомагають продуктами. Що в цьому поганого – не розумію», – сказав Євген Ткачук.

На вулиці Боженка на земельній ділянці будувати нічого не можна

Начальник управління розвитку та підприємництва Луцької міської ради Олександр Козлюк підтвердив, що дійсно за цієї каденції дозвіл на розміщення магазинів та тимчасових споруд таким підприємцям, як Ткачуку Євгену Євгеновичу, Ткачуку Олександру Євгеновичу та Линнику Богдану Миколайовичу, не видавався.

Також в розмові він додав, що ці підприємці на хорошому рахунку, і ні разу не потрапляли в чорний список (продаж неповнолітнім алкоголю чи торгівля спиртними напоями після десятої).

Як запевнив депутат, розмови про отримання у власність земельної ділянки для будівництва будинку та житлових споруд – це тільки розмови. Проблемний клапоть землі виявився в огорожі, де був придбаний Ткачуком будинок, огороджена площа була більшою, і, як пояснив депутат, щоб не порушувати закон, він подав заяву на оренду землі.

Проте на цій земельній ділянці будувати нічого не можна, адже, як видно на схемі, вона знаходиться на 80 % в сервітуті і на ній заборонено будувати, оскільки через цю, як виявилось ділянку з сюрпризом, ідуть кабелі і газові труби високого тиску. До того ж Євгену Ткачуку доводиться сплачувати за оренду специфічного шматка землі, якого навіть на 1% не використовує, близько трьох з половиною тисяч гривень в рік.
cb-bozhenka

«Цю ділянку, яка знаходиться на вулиці Боженка не можна нікому надати, бо перед цим червоні лінії, а далі моя власність. Якщо когось це питання дуже хвилює, то я можу відмовитись і не платити оренду» – прокоментував Євген Ткачук.

Як пояснив Сергій Шабала, на земельній ділянці на Боженка є сервітут і вона в червоних лініях, тому там не можна будувати.
«Хто її візьме в оренду, як там нічого не можна будувати? Євген Ткачук щорічно сплачує за оренду – це в сумі 3557 гривень в рік. Ця ділянка суміжна з земельною ділянкою для будівництва будинку, яка є у його власності.

Земельна ділянка для будівництва, але по ній проходить кабель, колектор, газ високого тиску, та її обнесено парканом, будуватись не можна. В Луцьку є сотні таких ділянок, в тому числі в червоних лініях, і люди змушені брати їх в оренду, бо вони суміжні з їхніми приватизованими ділянками. Таким чином до бюджету надходять додаткові кошти за оренду таких ділянок»,- зазначив Сергій Шабала.

Складених протоколів про корупцію на прізвище Ткачука не існує в природі

Під час ток-шоу “Протилежний погляд” Андрій Осіпов промовив, що він «здобув в прокуратурі документ, що один з депутатів корупціонер». Звісно ж не важко здогадатись в чий бік це прозвучало.

Євген Ткачук прокоментував це так:

«Дійсно було голосування про надання під існуючими магазинами продовження оренди, тобто оренди землі в тій площині, що була оренда в сервітуті. Ми потрапили тоді в таке законодавче поле, що давались дозволи на встановлення цих магазинів на три роки. Тоді дозвіл давався на оренду в сервітуті – це було тоді 8% від грошової оцінки і так само сплачувалась орендна плата 36 тисяч гривень в рік.

Дозвіл закінчився, законодавство помінялось і тоді можна було просто перейти в тимчасові споруди, не сплачуючи нічого тільки за прибирання прилеглої території, або оформляти оренду під існуючими магазинами і сплачувати великі кошти до бюджету міста. Син з компаньйоном прийняли рішення – надалі сплачувати орендну плату під існуючими магазинами», – пояснив Євген Ткачук.

Як виявилось, депутат Євген Ткачук голосував за продовження оренди землі під магазинами, які належать його сину, а це заборонено законодавством. Проте депутат не заперечує цей факт.

«Так голосував!» – відповідає на питання Євген Ткачук, і продовжує:

«Я навіть не знав, що не можна голосувати. Хоча на комісії казав, що земельні ділянки, що знаходяться під магазинами належать Ткачуку Олександру та Линнику Богдану, і надавав письмову заяву голові земельної комісії, де було вказано, що Олександр Ткачук є моїм сином. Єдине, що я проголосував, і це виявилось порушенням.

Проте назвати це корупцією, то це смішно. Просто і Андрій Олексійович весь час цим апелює, але ж покажіть мені протокол складений про корупцію. Прокурор міста, тоді був Данілін, після цього випадку дав роз’яснення, щоб не було більше таких прецедентів. Міський голова з юристам роз’яснив депутатам, що такі дії є порушенням. Не секрет, що всі депутати Луцької міської ради, які мають у власності будь-який бізнес, неодноразово голосували за проекти рішень під своїми прізвищами. Чомусь щодо інших депутатів в нього зразу ж починаються проблеми із зором, і він цього не бачить», – мовив депутат.

Євгеній Ткачук розповів, що в невеселі часи режиму Януковича, коли в міліції та прокуратурі не особливо хотіли розбиратись, то Андрій Осіпов написав неправдиві доноси на його сина Олександра Ткачука, через які по чотири години допитували Ткачука-молодшого, коли сам Євген Ткачук був за тисячу кілометрів від Луцька.

«Політика політикою, але чіпати сім’ю – це вже навіть не по-людськи, але ж Бог йому суддя, хоча і Бога він теж зрадив»,- додав в розмові Євген Ткачук.

Натомість в прокуратурі Луцька пояснили, що існує Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, підставою для внесення в цей реєстр є електронна копія рішення суду, яке набрало законної сили.

Держателем цього реєстру є Міністерство юстиції, куди й надсилає суд ці електронні копії рішень. Тільки, якщо було рішення суду, яке внесуть в цей реєстр, тільки тоді людину можна називати корупціонером. Євгена Ткачука в реєстрі осіб, які вчинили корупційне правопорушення, немаєи. Також виявилось, що ніяких складених протоколів про корупцію на прізвище Ткачука не існує.