Війна за лохину в Шацькому районі: передісторія

лохина

Україна — на подив щедра на багатства країна, про всі з них ми навіть не підозрюємо. Різні регіони держави приховують іноді найнесподіваніший потенціал. І майже в усіх випадках діє незмінне правило — там, де є природний ресурс поруч обов’язково буде якась кримінальна історія. Іноді такі історії гримлять на всю країну. А найчастіше вони можуть десятиліттями залишатися нікому не відомими.

Особливо багато сюрпризів приховує Західна Україна, – пише на сторінках Четвертої влади журналіст Денис Казанський.

За роки гегемонії у владі донецьких і дніпропетровських кланів ми твердо засвоїли постулат про те, що локомотивом української економіки є промисловий південний схід. Особливе місце завжди займав міф про «Донбас-годувальник», який тягнув на собі всі інші «ліниві» області. Західні області в свою чергу найчастіше згадувалися, як бідні, аграрні території без промисловості, де практично неможливо було заробити.

Реальний стан речей, зрозуміло, завжди було зовсім іншим. Останні публікації в пресі потроху розвіюють міф про тотальну депресивності областей, розташованих на захід від Києва. Величезні бурштинові клондайки в Поліссі і сотні мільйонів доларів, зароблені на нелегальному видобутку дорогоцінного каменю довели, що Рівненська та Житомирська області насправді є одними з найбагатших регіонів України. У Закарпатті надприбутки приносять контрабандні схеми з переправлення товарів до країн Євросоюзу.

Великий потенціал має і, здавалося б, бідна Волинь. Тут вирощують дорогу ягоду лохини, вартість якої в супермаркеті досягає 170 грн за кілограм.

19 липня в Шацькому районі Волинської області через лохину трапилася маленька війна, яка наробила в регіоні чимало шуму. На невеликій сільській дорозі зійшлися в бою кілька десятків людей спортивної зовнішності. Зіткнення вийшло видовищним. Балаклави, вогнепальна зброя, біти, стрільба – усі обов’язкові в таких випадках атрибути були в наявності. Так два колишніх ділових партнера ділили приватне підприємство “Флора”, яке займається вирощуванням цінної ягоди. При цьому однією з сторін конфлікту опинилися люди заступника Міністра палива, енергетики та вугільної промисловості Ігора Діденка, який в 2013 році встановив контроль над плантаціями. Вони відкрили стрілянину в бік конкурентів з пістолетів і помпових рушниць.

Історія конфлікту почалася ще в 2013 році. У той час приватне підприємство «Флора» було розділено між трьома власниками. 50% належало директору Михайлові Мігелю, по 25% мали чинний заступник міністра Ігор Діденко та Сергій Бондарчук, колишній директор «Укрспецекспорту». Зараз його розшукує Інтерпол за привласнення державного майна в особливо великих розмірах.

6 липня 2013 Діденко та Бондарчук організували в Києві збори засновників ТОВ «Флора», на яких їхній партнер Мігель був відсутній. Там вони вирішили зняти Мігеля без його згоди з посади директора і призначили на його місце свою людину – Владислава Полякова. Рішення виглядає абсурдним, тому що на двох Бондарчук і Діденка володіють тільки половиною підприємства, тобто кворуму для зняття директора, який так само є власником іншої половини, у них не було. Однак Державна реєстраційна служба України ніяких порушень в такому рішенні не побачила, і перереєстровувала документи.

На наступних зборах власників підприємства, яке відбулося 8 серпня, Ігор Діденко та Сергій Бондарчук своїм рішенням без відома Мігеля виключили його зі складу учасників ТОВ «Флора». Тобто просто позбавили партнера його частки в підприємстві. Це рішення виглядає ще більш спірним, ніж зняття Мігеля з посади директора, так як просто так позбавити людину приватної власності без усякого суду не можна. Однак Державна реєстраційна служба знову чомусь не побачила в діях рейдерів ніякого криміналу.

 

didenko-2 didenko-3

Можливо, вся ця історія так і залишилася б відомою вузькому колу осіб, якби не масова бійка зі стріляниною, яка трапилася прямо на дорозі, біля ягідної плантації. 19 липня представники “кинутої” сторони спробували потрапити на плантацію, однак у них не вийшло навіть доїхати до воріт. По дорозі машини й автобуси були зупинені співробітниками міліції, які заявили, що хочуть перевірити, чи немає у людей з собою зброї.

ДИВИТИСЯ БІЛЬШЕ ВІДЕО З СТРІЛЯНИНИ В ШАЦЬКОМУ РАЙОНІ

Зброї в автомобілях не знайшли, проте на підприємство непроханих гостей все одно не пропустили. Дорогу їм перекрили справжні бойовики в балаклавах з рушницями і пістолетами, яких очолював Владислав Поляков. Люди Діденка відкрили вогонь, незважаючи на присутність правоохоронців. Міліціонери ніяких спроб заарештувати кого-небудь не здійснили.

Шацький район – сонна, далека провінція, яка межує з Білоруссю і Польщею. Озброєні бандити і сутички зі стріляниною в декількох кілометрах від державного кордону – привід для великого занепокоєння. Однак у Волинському обласному УМВС коментувати події відмовилися і послалися на якусь прес-конференцію, яка відбулася після зіткнення, де “керівництво вже все пояснило”.

Щоб поспілкуватися з людьми Діденка та отримати коментарі від них, ми вирушили на територію ПП “Флора”. Там, на місці, нас зустріли всі ті ж міцні хлопці в балаклавах, які відразу дали знати своєму шефові про наш візит.

Владислав Поляков погодився поспілкуватися з нами. За його словами попередній директор і співвласник ПП “Флора” Михайло Мігель є шахраєм і за це був відсторонений від керівництва. Правда, яким чином тоді без рішення суду у людини відняли його частку бізнесу Поляков пояснити не зміг.

Як з’ясувалося пізніше, Владислав Поляков сам має бурхливу біографію. У 2009 році він потрапив в СІЗО за звинуваченням у викраденні людини та шахрайстві. 27 грудня 2011 Печерський районний суд міста Києва засудив його за ч. 2 ст. 146 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців і ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік. Сам Поляков визнає, що кримінальні провадження стосовно нього відкривали, але каже, що всі були закриті за відсутністю складу злочину.

Начальник РОВД Шацького району Анатолій Оксентюк, коментуючи дії міліції, пояснив, що бойовиків Діденко не затримували, тому що вони не стріляли в людей, а стріляли в повітря. Але це виявилося неправдою. На відео з місця подій добре видно, що зброя направляли на людей. Схоже на те, що міліціонер виступає не на боці закону, а на стороні людей Діденко.

Чиновник, якого партнер звинувачує у рейдерському захопленні, коментує ситуацію неохоче.

– Я відповідно до українського законодавства всі свої бізнес-активи передав в управління іншим людям, – розповів Діденко. На інші питання він відповідати не захотів.

Сподіватися на те, що конфлікт може бути вирішений цивілізованим способом поки не доводиться. Силові структури і суди демонструють повну безпорадність. А коли державні інститути не працюють, конфліктуючим сторонам залишається з’ясовувати стосунки тільки за допомогою тітушок і зброї. Зовсім як у Мукачевому, де нещодавно вже відбулися шокуючі вуличні бої.

Якої шкоди такі кримінальні розборки з участю високопоставленого чиновника наносять іміджу держави, напевно, пояснювати не потрібно…