Центральний ринок Луцька: перенести не можна залишити

центральний ринок

Під час підготовки цього матеріалу один зі співрозмовників згадав чудову історичну аналогію. Вона, мабуть, ілюструє головну причину того, чому тема реконструкції, перенесення Центрального ринку, приведення його до цивілізованого вигляду залишається поки що для більшості примарною перспективою.

У кінці XVIII – на початку ХІХ століття в Англії відбувалася промислова революція, – пише на сторінках Хроніка Любарта Тетяна Грішина.

Саме тоді винайшли ткацький верстат. Це, безумовно, стало одним із надважливих винаходів людства. Втім на той момент вагу цього винаходу змогли оцінити не усі. Адже такий потрібний для людської еволюції пристрій залишив без роботи тисячі працівників. Машина замінила людину.

І хоча це стало значним кроком для технічного прогресу, який здешевлював вартість товару, збільшував економічну потужність країни, розвивав промисловість, давав перспективу для розвитку міст і наступних поколінь, втім розуміння знаходив не у всіх. Такий собі Недд Лудд розпочав боротьбу з машинами, вчиняючи погроми на виробництвах і підбурюючи людей. Невідомо чи існував Недд Лудд насправді, чи це був узагальнений історичний образ, втім вислів «луддит» у лексиконі залишився.

Луддитами нині у вузькому розумінні називають людей, які виступають проти технічного прогресу. У широкому розумінні – це люди, які проти прогресу загалом, які послуговуються принципом «аби не гірше», «краще, як є», які бояться усього нового, прогресивного, оскільки з пересторогою ставлять до змін, що ставлять власні дрібні інтереси вище, аніж добробут загалу.

Натомість, як відомо, можливий і не такий болісний варіант переходу до чогось якісно нового, коли люди за наявності у них бачення, бажання і готовності отримають нові можливості. І вони можуть бути суттєво кращими, аніж були досі.

Часто-густо це не вина самих людей, а наслідок поганої поінформованості, низького рівня життя, здатності піддаватися впливу сучасних неддів луддів, які зрештою, знову ж таки, дбають лише про власний комфорт.

***

Усі особи, з якими довелося спілкувався щодо трепетної теми перенесення ринку, визнавали, що проблеми на базарі є. Що цікаво, майже усі співрозмовники визнавали, що їх треба розв’язувати негайно. Але що ще цікавіше: практично усі визнавали, що вирішити «базарну тему» абсолютно неможливо без сильної волі міської влади і правильної інформаційної політики.

В останні роки ні демонстрації волі, ні інформаційної політики спостерігати не довелося. Лише заяви про стратегічне бачення далекого майбутнього, яке, одначе, не підкріплювалося жодними діями. Цьому, очевидно, є певне пояснення, однак про все за порядком.

Проблеми з діяльністю Центрального ринку почалися на початку 2000-х років. Тоді виконавчий комітет міської ради змінив призначення однієї з ділянок ринку, а саме його лівої частини всупереч усій містобудівній документації. Таким чином своїм рішенням тодішня міська влада дозволила торгувати на території місця для парковки авто. І хоча це створило робочі місця та засоби для заробітку частині торговців і, безумовно, забезпечило значні прибутки для орендарів землі, втім породило куди більше проблем для решти жителів міста: як щоденних, так і проблем із загальним розвитком міста.

…вирішити «базарну тему» абсолютно неможливо без сильної волі міської влади і правильної інформаційної політики.

По суті, тоді підприємців обвели навколо пальця. Адже зрозуміло, що ринок мусить мати свою інфраструктуру, торгівля на місці паркування – тимчасова, а місто буде розвивати стару частину як туристичний об’єкт. Натомість чимало із торговців вкладали гроші у закупівлю контейнерів, облаштування торгових місць.

Нині відсутність місць для паркування, доставки товару стає щоденною причиною заторів, дорожньо-транспортних пригод та транспортного колапсу біля Центрального ринку. Ситуація незручна як для лучан, так і для самих підприємців, що торгують на ринку. Додайте до цього продавців, що реалізують сезонні товари «з авто», бабусь, які торгують своєю городиною – і отримаєте системний безлад, хай як каламбурно це звучить.

Невідомо, чим керувалися тодішні представники влади, але непотрібно мати освіту архітектора чи інженера, щоб зрозуміти, що будь-яка забудова має відповідати певним нормам. При тім транспортна проблема не найстрашніша для сучасного ринку.

Відомо, що будь-який об’єкт громадської забудови має відповідати пожежним нормам. Уявити ситуацію, коли машина рятувальників без проблем дістанеться до контейнера посеред ринку, досить важко.

Третім фактором, яким керуються прихильники перенесення ринку, є аргумент на користь розвитку туристичної привабливості Луцька. На місці ринку вже не вперше пропонують обладнати більш акуратний ярмарок із продовольчими товарами та сувенірною продукцією. А з лівого боку зробити належну парковку. Та й, зрештою, тут ідеться не лише про комфорт для гостей міста, а й про зручність для самих лучан, які за такої зміни зможуть прогулюватися Старим містом із виходом у Центральний парк культури та відпочинку імені Лесі Українки.

За останнє десятиліття найближче до реалізації цієї ідеї вдалося наблизитися у 2008 році. Тодішній міський голова Богдан Шиба згадує, що вже були проектні пропозиції і реальні інвестори. Планувалося залишити лише праву частину ринку, а електропідстанцію узагалі забрати.

Втім настала криза 2009 року, підприємці з ринку, яких, зі слів Шиби, підбурив орендар землі – Волинська обласна спілка споживчих товариств, наполягали на консервуванні питання. Депутатський корпус, як і міський голова, пішли на повідку в підприємців.

«Ми тоді надали спілці в оренду ділянку на рік, аби протягом цього часу всі організаційні моменти вирішити, аби ті люди, які торгують з кіосків, могли знайти місце на Боженка. А ті, що погодяться, аби мали торгові місця у торговому центрі нового ринку. Звичайно, частина людей принципово не хотіла переходити в торговий центр і бажала торгувати з лотків чи кіосків», – згадує колишній міський голова.

…ніби є принципове рішення, а приходить під сесійну залу 200-300 людей, тиснуть на депутатський корпус – і думку депутати міняють

Якби питання перенесення ринку підняти нині, можна очікувати на подібний супротив. Адже зараз економічна ситуація навряд чи краща, аніж у 2009 році. Хоча, як відомо, облспоживспілці, найбільшому орендарю землі, територію в оренду надали лише на два роки.

«Той ринок, який є, не може залишатися. Там кілька договорів на оренду ділянки. Та земельна ділянка під павільйонами, певно, і залишиться. Однак усі інші оренди треба забирати і облагоджувати територію під паркування, інфраструктуру, аби розвивати стару частину міста. Коли була дискусія щодо продовження договору оренди, вирішили продовжити її на два роки. Нині справді часи нелегкі, люди без роботи. Хоча я говорив, що їх треба готувати до того, що ділянку доведеться звільнити. Не знаю, що буде за два роки: ніби є принципове рішення, а приходить під сесійну залу 200-300 людей, тиснуть на депутатський корпус – і думку депутати міняють»,  – коментує перший заступник луцького міського голови Тарас Яковлев.

Зрештою, на згадуваний спротив підприємців із ринку варто очікувати у більшості випадків. Тим паче, що їхній запал і незгоду щось змінювати беруться підтримувати ті, кому ще більш вигідно, аби справа не зрушила з місця.

Згадаймо, що посередник між підприємцями, які торгують на ринку, і міською радою, яка дає землю в оренду, тобто Волинська облспоживспілка, має чималий заробіток від здавання квадратних метрів в оренду. А отже, навряд чи зацікавлена в підтримані змін.

Вочевидь, думку торговці з ринку вдасться змінити лише тоді, коли буде чітко зрозуміло, де, на яких умовах їм запропонують місце для роботи. Поки що чути лише про намагання та попередні оцінки. Натомість конкретика та реальні пропозиції вже давно стимулювали би залагодити болюче для міста питання.

За слабкої волі й позиції місцевої влади вкладати гроші у розвиток ринку певно не буде і будь-який потенційний інвестор. Саме міська влада в особі мера та депутатської більшості має стати тим переговорником, який запропонував би підприємцям із ринку достойне місце для торгівлі, а інвестору – гарантії, що зусилля та фінансові затрати не зіштовхнуться із протестами й повним нерозумінням.

Хронікер

За даними адмiнiстрацiї ринкiв (паспортизацiя ринкiв 2011 р.), усього на ринку є 2350 торговельних місць. Площа, зайнята суб’єктами господарювання, складає 33,7 тисяч квадратних метрів. Волинська облспоживспілка сплатила за п’ять місяців поточного року 1 мільйон 174,5 тисяч гривень орендної плати.  За 2013 та 2014 роки – по 2,2 мільйони гривень. ПФ «Скоріпон-сервіс» сплатила за п’ять місяців поточного року 71,6 тисяч гривень. За два останні роки – трішки більше як 250 тисяч гривень орендної плати. Підприємець Любомир Пахолко, який також орендує землю, сплатив за 2013-2014 роки трішки більше як 18 тисяч гривень, а за п’ять місяців поточного року – 5,9 тисяч гривень. Орендар ТзОВ МТС «Агросервіс» сплатило земельного податку з юридичних осіб, починаючи із 2013 року, на суму в 7,7 тисяч гривень.