У селі під Луцьком не вирішили, чи хочуть в обласний центр

На зборах мешканців у будинку культури села Жидичин вирішували, чи погоджуватися на пропозицію Луцької міської ради про приєднання до міста Жидична, Кульчина та Липлян.

Зустріч відбулася у суботу, 25 липня.

Відзначимо, що раніше у Жидичині вже проводили збори мешканців, щоб розглянути пропозицію Ківерцівської міської ради приєднати Озерце, Жидичин та Кульчин. Однак тоді на зборах учасники не погодилися на таку пропозицію.

Також представники Жидичинської сільської ради надсилали у Озерце пропозицію про приєднання наприкінці червня. Однак остаточної відповіді від Озерецької сільради досі немає. Крім того в перспективі можуть провести обговорення про об’єднання із Маяками.

Під час зборів обговорили лист від міської ради із пропозицією об’єднатися зі Луцьком. За словами секретаря міськради Сергія Григоренка, йдеться про 3,5 тисячі людей у трьох селах.

Під час зборів мешканці фактично розділилися на два табори. Голова Жидичинської сільської ради Олег Данкевич підтримав пропозицію приєднання до міста. 

Міський голова Луцька Микола Романюк відзначив, що це лише попередня пропозиція, адже рішення про ініціювання об’єднання із селами не приймали на сесії міської ради. Завдання зустрічі – «почути один одного». Він нагадав про реформи в інших країнах, зокрема об’єднання місцевих громад у Польщі.

Він закликав людей подумати «не про сьогоднішній день, а про майбутнє держави», зокрема про те, щоб із часом усунути різницю між містом із селом щодо рівня життя. Мер наголосив на підвищені рівня медичного обслуговування навчання та розвитку дітей.

Романюк визнав, що їх цікавить територія для розбудови житла, адже в Луцьку є ще лише 10 гектарів для нового мікрорайону та окремі невеликі ділянки, а на черзі для отримання житла в місті стоїть близько 1300 сімей.

Мешканцям трьох сіл мер пообіцяв збільшення бюджету на одного мешканця. Бо нині в Луцьку на одного мешканця припадає 5040 гривень, а в цих Жидичинській сільській раді – 560.

Він навів приклад Вересневого, яке теж колись було селом. Так, на Вересневому ніколи не було каналізації та вуличного освітлення. А сьогодні там роблять каналізацію, вуличне освітлення, на школу виділяють додаткові гроші. Натомість без підтримки Луцька на Вересневому це зробити просто не було б за що, адже цукровий завод там працює лише сезонно.

Ще Романюк навів свій традиційний аргумент: люди живуть в селах, а дітей вчать у Луцьку. За це селам можна виставляти рахунки, але на сьогодні такі радикальні заходи не потрібні, – вважає мер.

Селянам він запропонував з часом зробити централізоване водопостачання, каналізацію, допомогти місцевій амбулаторії, відкрити філію центру надання адмінпослуг в Жидичині і розглянути можливість відремонтувати дорогу в Липлянах, включення у перспективний план ремонт клубу в Кульчині.

Ще Романюк обіцяє переглянути маршрути міських автобусів, тобто пустити їх у Жидичин, Кульчин та Липляни і поширити на села дію нової міської поліції.

Розповів він і про перспектив представництво сіл у владі. У кожному селі буде староста, який буде членом виконкому міськради. Також три села представлятиме лише 1 із 42 депутатів майбутньої Луцької міської ради після реформи.

За словами мера, голови Озерця та Рокинь вже готові приєднуватися до Луцька.

ергій Григоренко уточнив, що фактичне приєднання буде лише у жовтні 2017 року, натомість до цього часу триватиме підготовчий період. Це пов’язано із тим, що місцеві вибори 25 жовтня 2015 року відбудуться окремо у кожну сільську раду.

Мешканці запитали Романюка, де гарантія, що насправді виконають те, що наобіцяли. Романюк заявив, що всі ці пункти закріпляють у перспективному плані, тобто неважливо, хто буде при владі, вони повинні будуть виконувати перспективний план. Тому з часом зробити централізоване водопостачання і каналізацію в прилуцьких селах цілком реально, – вважає мер.

«Я не приїхав вас купляти своїми обіцянками», – заявив Романюк.

Також мешканці були незадоволені, що один депутат від трьох сіл не зможе нічого суттєво вирішити у Луцькій міській раді. До того ж у межах ради більшість паїв вже приватизовані, тому збудувати там мікрорайони одразу не вдасться.

Ще піднімали питання території, на якій знаходиться військовий аеродром. Нині він на землі Жидичинської сільської ради. Романюк вважає, що обласний центр, який не має аеропорту, не має значних перспектив. Але нині військовий аеродром біля Луцька залишиться військовим та працює для «прикриття» Рівненської та Хмельницької АЕС – заявив мер.

Люди висловили побоювання, що їх у Луцьку будуть вважати «другосортними», порівняно із «корінними» лучанами. Натомість Романюк нагадав, що реформу проводять саме для того, щоб поступово зменшити «розрив» між містом та селом. Ще Романюк нагадав, що він теж із села, вміє вивозити гній, доїти корів тощо, тому не можна ділити людей на сорти.

Також запитали про категорії людей, які мають право на пільговий проїзд у Луцьку та селах, і різницю між «міськими» та «сільськими» тарифами за послуги ЖКГ. Микола Романюк розповів, що нині не готовий казати про ці відмінності, тому дасть відповідь через сайт міськради.

У підсумку на зборах так і не дійшли спільної думки, приєднуватися чи ні.

Нагадаємо, у Луцькій міській раді незадоволені об’єднання територіальних громад поблизу Луцька. Тому представники міської ради запропонують ближнім селам приєднатися до міста, розповідаючи про привабливість такої перспективи.

Найперспективніший напрям об’єднання, за словами секретаря, ‒ північно-східний. Тому зараз активно проводять переговори з Жидичином. Водночас Сергій Григоренко зазначив, що село нічого не втратить, а лише виграє. Жителі сіл отримають роботу та інфраструктуру, а розширення відбудеться за рахунок резервних земель сільських рад. Тому завтра Григоренко і Яковлев поїдуть на сесію сільради Жидичина, щоб розповісти про перспективу об’єднання. Якщо Жидичин «погодиться», то будуть розглядати можливість об’єднання з Озерцем та Рокинями, яка поки неможлива через відсутність кордону.