Історія від волонтера: наснився мені сон

Луцький адвокат Василь Нагорний, який безоплатно надає правові послуги військовим, радить бійцям не підписувати відразу угоди про визнання провини.

Про це він написав у соціальній мережі Facebook.

Подаємо його допис без жодних правок і змін:

«Наснився мені сон або ще раз про угоди з прокурорами…

Призвали бійця, Петра, ще по першій хвилі «дикої» мобілізації. Поїхав він на Рівненський полігон, трохи спав на мокрій землі та за якийсь час відчув біль за грудиною. Звернувся до лікаря, мовляв, мені б в госпіталь, а той каже: – почекай назбирається трохи людей тоді завезем, хто через тебе одного буде машину гнати. Коли назбиралось хворих, поїхав Петро в Рівненський госпіталь і відразу в реанімацію, бо вже запалення легень поширилось і на серцеві судини … На цьому служба для нього скінчилась, а почалось лікування. В Луцькому госпіталі, де як всім відомо, непридатних не буває, голова комісії вліпив обмежену придатність (тільки не пояснив в чому та обмеженість). В частині сказали, що боєць тим висновком може тільки плац підмітати і йому пора відправлятись на схід. (Я написав «боєць», хоча бійця як такого вже не було. Колишній десантник, молодий, міцний хлопчина перетворився на старого дідугана з важкою задишкою та постійними болями в серці, який і сто метрів не може пробігти.) Військовослужбовець знову попросився в шпиталь, але почув відмову. Зрештою, він стомився від безладу та поїхав додому. Про нього й забули на пару місяців…

А оце на днях його викликали в прокуратуру і почали пропонувати угоду про визнання вини за самовільне залишення частини…. Медичні довідки, які він привіз, прокурора не вразили, а на його відмову визнати вину прокурор повідомив, що викличе наряд і Петра затримають на 10 діб.

З переляку, хлопчина просто втік з прокуратури. Я його слухав і думав: набирати Генеральну прокуратуру чи все таки того слідчого. Вирішив спочатку побалакати зі слідчим.

-Навіщо людей хворих лякаєте?, – так, по-дружньому питаю. А

він мені у відповідь: – Ну ви що, як ми можемо, зараз не ті часи, все в межах закону, на нього навіть голос ніхто не підвищив…».

Кажу, ну раз в рамках закону, то за пару хвилин боєць до вас повернеться.

Коли Петро приїхав у прокуратуру, з’ясувалось, що вже ніякої угоди не треба підписувати, і вину не треба визнавати, і взагалі він може бути вільним… Ще й насварився на нього прокурор, мовляв, що ж ти адвокату неправду говориш (певно думав, що той записує розмову)…

Не можу назвати це й сон віщим, бо доказів не маю, (що) (але) саме так все було… Хлопчину направив в лікарню і думаю по завершенню обстеження він отримає інвалідність, а згодом і компенсацію за втрачене на полігоні здоров’я…

ПиСи: Бійці, не поспішайте, як лохи останні, підписувати угоди з прокуратурою, може така потреба відпаде через годинку-дві!!!»