«Війна» із браконьєрами у прилуцьких лісах

K1600_DSC_0721-711x460

УВАГА! ПОПЕРЕДЖЕННЯ! У ЦІЙ ПУБЛІКАЦІЙ Є ФОТО З ЖОРСТОКИМ ЗМІСТОМ! 

Патрулі, військова форма, позашляховики кольору хакі, снайперські гвинтівки, ‒ все це не тільки зоні АТО. Це реалії лісових масивів на Північний Схід від Луцька – Звірівського та інших лісництв, що належать до Цуманських лісів.

Ці відносно дикі угіддя розташовані дуже зручно: на автомобілі можна доїхати із Луцька за 20-30 хвилин. Саме тому ліси в районі сіл Звірів, Муравище, Котів та Мощаниця вже багато років приваблюють браконьєрів. Причому ці мисливці не дуже зважають на наявність у них дозволу на полювання, на те, чи полюють вони у сезон, чи залишать щось нащадкам після бійні. До того ж очевидно, що полюють там люди не бідні, бо позашляховик, спеціальний ніж, одяг, снайперський приціл, рушниця та інші «фішки» коштують десятки та сотні тисяч гривень.

«ДОБА» КОЛІСНИКА

Цуманські ліси залишалися «вотчиною» нинішнього депутата обласної ради Богдана Колісника ще із 1985 року. Саме тоді він став директором Цуманського лісгоспзагу. Вже у 2000 році Колісник став керівником держоб’єднання «Волиньліс», у 2005 ‒ начальником Волинського обласного управління лісового господарства, з 2007-го до березня 2014-го був начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Поступово Звірівське мисливське господарство як найближче до Луцька стало центром так званої «імперії Колісника». 22 грудня 2004 року йому офіційно виділили будинок у Звірівському, який згодом назвуть «межигір’ям Колісника».

Новый точечный рисунок1

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ ПРО «МЕЖИГІР’Я КОЛІСНИКА»

Згодом навколишні ліси стали угіддями для віп-полювань, які люди Колісника організовували для своїх друзів чи просто впливових посадовців, зокрема й гостей Волині. Як розповідають місцеві, у часи, коли Колісник керував управлінням, єгері навіть допомагали заганяти дичину для віп-мисливців, тобто, влаштовували «царське полювання».

До речі, за схожою схемою у Сухолуччі свого часу «ходив на полювання» Віктор Янукович. Про це читайте у блозі Тетяни Чорновол.

Через такі віп-полювання Звірівське мисливське господарство та сусіднє приватне господарство «Майдан мисливський», яке фактично належить Коліснику, здобули репутацію лісів, де завдяки зв’язкам та матеріальному заохоченню можна було полювати у будь-яку пору року та на будь-яку дичину, що там водиться.

ПРОТИ СИСТЕМИ

Після перемоги Революції гідності, коли Богдан Колісник (можливо, після удару прикладом по голові) написав заяву про відставку, «Правий сектор» та «Самооборона Волині» почали боротися проти таких віп-полювань та інших «схем» волинських лісівників. Йдеться про махінації із продажем деревини, незаконну приватизацію землі та інше.

Однією із найбільш гучних акцій був зрив полювання «мажорів» на чолі з Богданом Колісником 29 листопада 2014 року. Тоді активісти «Правого сектора» та «Автомайдану України» намагалися піймати віп-мисливців, для яких влаштували розважальну програму на теренах «Майдана мисливського» та Звірівського мисливського господарства.

«Нам повідомили сьогодні близько обіду, що в нашому сумнозвісному Звірівському лісництві за ліцензією на відстріл однієї дичини полюють на зовсім іншу. Також до нас дійшла інформація, що тут полюють різні одіозні фігури, зокрема кум Богдана Колісника та, можливо, один із волинських народних депутатів», – відзначив тоді Павло Данильчук, який ще керував «Правим сектором» на Волині. В результаті знайти саму групу не вдалося. Застали лише «поляну», яку накрили для мисливців люди Колісника, а також тушу дикого кабана.

Виявити браконьєрів, які масово відстрілювали тварин вдалося пізніше – 7 грудня. Тоді їх було 8, проте затримати працівникам ДП «МГ «Звірівське» вдалося лише одного. Ним виявився лучанин. Вони вбили та покинули на полі 4 диких кабанів, ще кількох поранили.

Боротьбу проти людей Богдана Колісника почали і на «юридичному фронті». Для цього «Самооборона Волині» активно взялася за звільнення директора ДП «МГ «Звірівське» Андрія Шпорука. Оскільки він почав судитися за поновлення на посаді, знищив багато документів та влаштував кілька провокацій у мисливському господарстві, процес усунення від керівництва фактично затягнувся.

Після перевірок діяльності «Звірівського» часів Шпорука виявили близько 500 тисяч гривень боргу, недостачу ‒ 126 тисяч, фіктивних працівників, самовільно відчужену земельну ділянку, зниклі 12 одиниць вогнепальної зброї та інші порушення.

Хоча офіційно звільнили Шпорука 4 листопада 2014 року, судова «тяганина» щодо його усунення закінчилася лише 25 березня, а суди щодо незаконної приватизації землі тривають і досі.

Тим часом конфлікт між новим керівництвом мисливського господарства на чолі із Яремою Байдою та «старими» працівниками, які тепер влаштувалися у сусіднє приватне господарство «Майдан мисливський», триває.

Так, вночі 10 липня у мисливських угіддях біля Котова затримали працівників «Майдану мисливського», які нібито хотіли влаштувати провокацію. Оскільки їхали вони на незареєстрованому в Україні автомобілі, транспорт доставили на штрафмайданчик.

Власний «фронт» відкрили активісти «Самооборони Ківерців» ще восени 2014 року. Головне завдання їхніх патрулів – виявляти браконьєрів у лісах Ківерцівщини, спільно з міліцією затримувати, доставляти у відділок та домагатися штрафу.

Як розповідає член «Самооборони Ківерців» Василь Корнійчук, патрулювати ліси виїжджають групи із 2-3 активістів та 2 правоохоронців. За останній час браконьєрів затримували чимало, хоча надворі ‒ літо, тобто, не сезон полювання, а багато олениць (полюють, як правило, саме на оленів) зараз виношують дитинчат. Тому таке вбивство – подвійне варварство.

18 травня біля села Муравище браконьєри вбили вагітну оленицю, яку згодом намагалися забрати. Оленицю застрелили з нарізної зброї, куля влучила під передню лопатку, а вилетіла через шию.

 

IMG_2785

Схожі випадки незаконного полювання у найближчих лісах виявляють чи не щотижня. Просто більшість із них фіксують у міліцейських звітах лише в тому разі, коли браконьєри не встигають «скинути» тушу вбитої тварини та зброю. Тоді їх змушені відпускати.

А ще не обходиться і без корупції. Активісти зауважують, що частина браконьєрів знає про них завчасно, тому встигає втекти. У такій «зраді» підозрюють єгерів, які нібито попереджають «мисливців». «Трапляються і «мажори», які починають «качати права» і заявляти: «Я зараз подзвоню прокурору», ‒ розповідає Василь Корнійчук. ‒ А що нам прокурор?» Проте сам факт того, що прокурор може спробувати «відмазати» браконьєрів, його вже не дивує.

Останнє вдале затримання в самооборонівців та міліції було біля села Котів близько двох тижнів тому. Тоді зловили двох браконьєрів, які чатували на оленів на межі лісу та поля пшениці. У червні, коли зерна ще не затверділи, тварини люблять вночі виходити на поля та харчуватися злаками.

Саме там їх і намагаються вбити. Для цього браконьєри намащуються оленячою сечею, аби тварина не відчула різкого запаху людини, підходять на достатню відстань та стріляють із гвинтівок (як правило, «мєлкашок»). Оскільки, нагадаю, вони люди не бідні, мають спеціальні снайперські приціли, пристосовані для ночі. В результаті одного оленя вдалося таки вбити. Двох зловмисників доправили у відділок, а третій, на жаль, втік.

«КРУТО ПОСТРІЛЯЛИ…»

Не секрет, що полювання – хобі багатьох впливових людей, зокрема і політиків. Так, постріляти дичину люблять міський голова Луцька Микола Романюк, Нововолинська ‒ Віктор Сапожніков та інші. А засновника фонду «Новий Луцьк» Ігоря Палицю взагалі звинувачували у відстрілі дичини із вертольоту.

Чи порушують закон волинські можновладці під час полювання, поки невідомо. Принаймні на порушеннях останнім часом їх не ловили. Можливо, порушень не було, можливо, ніхто «за руку не зловив», однак навіть своїм законним полюванням вони показують не найкращий приклад.

Поки мисливство залишається модною розвагою для відносно багатих, а покарання для браконьєрів ‒ не надто суворе, «бійня» диких тварин у віп-угіддях продовжуватиметься. Адже не завжди звичайні міліціонери та єгері можуть ефективно боротися проти «пацанів на джипах» (як казав колись Володимир Гунчик), що можуть «подзвонити прокурору» і залагодити питання.

Частково із цим бореться «Самооборона Волині», а також активісти осередків Українського товариства мисливців та рибалок. Але потрібні системні зміни, щоб бажання піти в ліс та незаконно підстрелити дичину не виникало в принципі.

 

1385115_1392345564335145_797564715_n

Підготував Антон БУГАЙЧУК