Луцьк – на шляху повзучої русифікації. ІНФОГРАФІКА

Mova4_6-09

Луцьк посів перше місце з-поміж обласних центрів України за результатами опитування щодо того, скільки мешканців розмовляють українською вдома.

Такими є підсумки аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2014-15 роках», оприлюдненого рухом «Простір свободи».

Документ, презентований 8 липня у Києві, базується на даних державної статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України.

Порівняно з минулими роками зменшилася частка україномовних газет та журналів, російська мова продовжує домінувати національному в теле- та радіоефірі. Трохи зміцнилися позиції української мови в освіті. Мовна ситуація в сфері послуг дуже залежить від регіону – на Сході та Півдні російська виразно домінує, але права україномовних клієнтів часто порушуються і в Центральній Україні включно з Києвом.

Автори огляду відзначають, що головним негативним чинником, який стимулює витіснення української мови з найважливіших суспільних сфер, є сумнозвісний мовний закон Ківалова-Колесніченка. Закон, протягнутий Януковичем у 2012 році, незважаючи на нищівну критику Ради Європи, ОБСЄ і українських експертів, продовжує діяти досі.

Водночас на окупованих територіях Криму, Донеччини та Луганщини здійснюється стрімка примусова русифікація, українська мова витіснена майже з усіх сфер суспільного життя.

Частка школярів, що здобувають освіту українською мовою в 2014/15 році сягнула 90,8%, зрісши за рік аж на 9%. Проте це зростання пов’язане перш за все з тим, що статистика більше не враховує школи на окупованих територіях. Реальне ж зростання числа учнів, що навчаються українською, становить десяті частки відсотка, а в деяких областях цей показник навіть знизився. Найменше школярів навчаються українською мовою на Донеччині (59%), найбільше – на Рівненщині (100%). У Києві навчаються українською 97% школярів, на Полтавщині 98%, на Дніпропетровщині 81%, на Харківщині 74%, на Одещині 70%.

Українською мовою навчалися в 2014/15 роках 89% першокласників. Така ж частка  випускників – 89% – обрала українську мову для складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році.

У кінопрокаті сумарна кількість фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою, в 2014 році становила 65,5%, у 2015 (до початку червня) – 83,8%. Решта фільмів, переважно з російським звуком, субтитровані українською. Різке зменшення частики таких фільмів у 2015 році напряму пов’язане зі зменшенням у прокаті кількості фільмів російського виробництва.

Частка газет, що видаються українською мовою, продовжує падати, і становила за 2014 рік 29,5%. Зжурналами та іншими періодичними виданнями ситуація катастрофічна – лише 9,9% від загального тиражу випущено в 2014 українською мовою (скажімо, в 2010 році цей показник становив 19,6%).

Лише 55% книг надруковано в Україні в 2014 році державною мовою, причому більшість з них – навчальна література, а масований імпорт книг з Росії в рази перевищує випуск книг в Україні. При цьому, якщо відсоток українських книг залишається незмінним, то в абсолютних цифрах відбувається зниження числа книг, виданих в Україні.

В прайм-тайм 8 найрейтинговіших телеканалів  частка російської мови в ефірі становила 44%%, а української – 30%. При цьому зріс до 26% час  «двомовних» ефірів.

Частка пісень українською мовою в ефірі 5 нейрейтинговіших радіостанцій становить мізерні 5% від загального числа пісень.

Проведені в 2015 році соціологічні дослідженнязасвідчили, що абсолютна більшість мешканців обласних центрів у Західній України і відносна більшість у центральній Україні – спілкуються вдома виключно українською мовою. Цей показник становить у Львові 93%, у Вінниці 70%, у Черкасах 52%, у Полтаві 47%, у Києві 27%. Водночас російською спілкуються вдома у Харкові 84%, в Одесі 78%, у Дніпропетровську 58%, у Чернігові 41%, у Києві 32%, в Кіровограді 26%. Значна частина городян спілкується вдома як українською, так і російською.

За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у всіх обласних центрах (крім окупованих) та Кривому Розі лише 58% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 63% надруковано меню українською і тільки в 53% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону. У південних і східних містах україномовних клієнтів майже завжди обслуговують російською.

Автори огляду звертають увагу на доведений соціологічними даними прямий зв’язок між мовою респондентів і сприйняттям ними російської пропаганди. На їхню думку, для захисту власного майбутнього і безпеки громадян держава має вжити заходів для реального утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території країни, як це передбачено Конституцією. Перш за все – замінити мовний закон Ківалова-Колесніченка на новий закон, що відповідатиме Конституції і європейській практиці.