Державне Оборонне Замовлення: куди йдуть гроші на армію

944173c-kloaka-screen-13

ДОЗ. Державне оборонне замовлення. Це – те, що українська армія замовляє для своїх потреб. Деталі ДОЗу не розголошуються, бо в умовах війни на нього накладено гриф суворої секретності. Левову частку ДОЗу Міноборони віддає Державному Концерну «Укроборонпром». Його керівництво постійно розповідає про свої успіхи у виконанні і перевиконанні ДОЗу.

Куди насправді йдуть гроші державного оборонного замовлення, дізнавалося «Слідство.Інфо».

Обладнання, призначене для передачі даних, збирають у науково-технічному комплексі «Імпульс». Він входить до складу «Укроборонпрому» і є підприємством з позначкою «таємне».

«В зоне проведения АТО ситуация со связью плачевная, потому что радиостанции не используются, телефоны мобильные запрещены использование вообще. +02.14 Наша техника в состоянии передать информацию по любому каналу связи, существующему в природе – как спутники, наземные, тропосфера, GSM-каналы, Интернет, коммутированные каналы», – каже заступник генерального директора НТК «ІМПУЛЬС» Геннадій Куценко.

Торік Державне Оборонне Замовлення на поставку кількох десятків таких спецапаратів зірвалося – через завищену вартість виробів. Міноборони звинуватило у цьому тодішнього керівника «Імпульсу» Андрія Шпарука. Він каже:

– Я не міг зірвати те,що не існує в природі. По-перше, Міністерство оборони мені не подало проект державного контракту, встановленого відповідно до законодавства України, на підписання. Замість цього вони давали «отпіски», папірці та іншу документацію.

У грудні Шпарука звільняють. Нового гендиректора «Імпульсу» обирають на так званому відкритому конкурсі у присутності заступника Генерального Директора «Укроборонпрому» Сергія Пінькаса. Геннадій Куценко описує конкурс так:

– Наш конкурс был абсолютной фикцией. Были три кандидатуры – моя, нашего заместителя по производству и откуда-то был взят Погребняк. Была собрана комиссия в полном сборе, три кандидата и было озвучено Сергеем Пинькасом, что комиссия считает, что Погребняк должен быть назначен на наш завод генеральным директором.

 

 

Олег Погребняк – людина небідна. Каже, що гроші до приходу на «Імпульс» заробив як керівник компанії, що продавала контракти на підключення та телефонні поповнення рахунків мобільного оператора.

– Одно из видов, что я понимал, чем я могу помочь, что свои знания могу привнести в оборонную промишленность. То есть подошел в «Укроборонпром» – переговорил.

– Конкретно до кого ви підійшли, прізвище?

– Ну, смотрите, у нас и завод секретный, и есть некоторая информация.

25 грудня новопризначений гендиректор «Імпульсу» Олег Погребняк укладає з компанією «Глобалтрейд груп»договір на постачання восьми захищених планшетних комп’ютерів на суму 840 тисяч гривень – з грошей, які не було освоєно в рамках ДОЗу.

І вже 31 грудня підписує акт прийомки цих приладів. У травні СБУ і Військова Прокуратура порушують щодо Погребняка кримінальні провадження, бо не виявляють планшетних комп’ютерів на «Імпульсі». Відразу після цього юрист підприємства Борис Калініченко заявляє у Дарницький райвідділ міліції про крадіжку планшетів.

– На основании чего вы утверждаете, что планшеты украли?

– На основании того, что мы обнаружили их недостачу по результатам инвентаризации.

– А вы их физически видели или нет?

– Директор видел.

– Вони прийшли фізично?

– Увидев восемь коробок, я понял, что они уже пришли, да, вопросов никаких нету.

У магазині побутової хімії працює товарознавцем директор компанії «Глобалтрейд груп» Наталя Головань, яка нібито підписувала договір з Олегом Погребняком на постачання восьми планшетів. Каже, що на «Імпульсі» жодного разу не була, а компанію погодилась зареєструвати на себе минулого літа за кількасот гривень.

– Чоловік на ім’я Олександр запропонував відкрити магазин в місті Вишгороді продуктовий за певну суму грошей. За 600 гривень. Ну, я погодилась. Сказав, що це на неділю-дві і все закривається, все, нічого страшного, не переживайте

У лютому Олег Погребняк підписує Державне Оборонне Замовлення 2015 року. За півсотні різних комплексів передачі даних «Імпульс» має отримати понад тридцять мільйонів гривень. У квітні Міністерство Оборони України переказує вісімдесят відсотків коштів для закупівлі необхідних комплектуючих.

Перші шістнадцять з половиною мільйонів гривень ДОЗу від «Імпульсу» отримує ТОВ «Сучасне спеціалізоване обладнання та технології», або ССОТ. Основний КВЕД компанії – посередництво у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднАми та літаками. Колишній заступник Генерального Директора «Укроборонпрому» Максим Глущенко у себе на сторінці в соціальній мережі називає ССОТ фірмочкою, підконтрольною Міністерству Оборони України.

– Частная компания, которая, собственно говоря на которую аккумулируются деньги

– Тобто, вона виступає просто, як посередник, вона є пустишкою?

– Абсолютно верно.

Оскільки за умовами договору ССОТ має поставити комплектуючі впродовж сімдесяти днів, а термін уже добігає кінця, ми їдемо до керівництва компанії з’ясувати, чи товар уже в Україні. Директора Валерія Ружановського на місці немає. Згодом він відмовиться відповідати на наші запитання.

– Ваша компанія отримала дуже великі гроші з Імпульсом?

– А що таке дуже великі гроші?

– Це понад 15 мільйонів, 16 з половиною за документами.

– Ну, і шо?

– Ми хочемо спитатися, коли товар буде поставлений?

– Ну в вас же бумаги є, читайте.

«С ССОТом часть продукции уже пришла», – стверджує Погребняк.

– Можете нам показати?

– Думаю, что нет, надо поинтересоваться, но, думаю, что нет, у нас же закрытое.

– Часть продукции яка?

– Ну вы задаете вопрос. У нас за это ответственный другой человек, да. На складе, э, на заводе. Я знаю точно, что часть продукции уже пришла.

Після ССОТу Олег Погребняк без жодного контракту перераховує більше мільйона гривень ще одній компанії – «Едіфейс». Вона має зробити ремонт покрівлі і ремонт кондиціонерів «Імпульсу», поставити репітер, супутниковий модем та – увага! – тисячу двісті літрів індустріальної олії. Те, що гроші відправили віртуальній компанії, ми зрозуміли після того, як побачили ось таку рекламу на місці реєстрації «Едіфейсу».

– Я дал команду, чтоб мы потребовали деньги назад с Эдифейса. То есть, мы им написали официальную заяву, чтобы они вернули все деньги назад.

У перерахуванні майже двох мільйонів гривень на відверті фірми-прокладки «Глобалтрейд груп» та «Едіфейс» Олег Погребняк звинувачує свого зама Геннадія Куценка. Каже, ці компанії належать йому, а він підставляє директора, щоб зайняти його крісло. Геннадій Куценко довгий час був заступником у свого батька – екс-директора «Імпульса».

«Геннадий Куценко очень хочет сохранить здесь семейный клан, который здесь был, долго, долго на этом заводе существовал», – каже Погребняк.

«Слідство.Інфо» вже не вперше порушує питання відвертого розбазарювання коштів «Укрборонопромом». Адже в центральному офісі державного концерну є ціла служба безпеки та фінансовий департамент, чиє завдання – контролювати та погоджувати усі договори й рахунки. Перший заступник генерального директора ДК «Укроборонпром» Сергій Пінькас коментувати ситуацію телефоном відмовляється.

– Любомир, мы с вами уже неоднократно общались. Если у вас есть вопросы, мы с удовольствием на них ответим, если вы нам пришлете их в письменном виде.

– Так ж ви є керівником «Укроборонпрому». Це усне звернення до вас, Сергій Володимирович.

– Любомир, вы тратите мое время.

Та цього разу розслідування привело нас не тільки в Укроборонпром, але й до його замовника – Міністерства оборони України. Нам вдалося зрозуміти, як тут роблять гроші на ДОЗі – Державному оборонному замовленні.

Перед переказом грошей на підприємство «Укроборонпрому» складається так званий протокол погодження орієнтовної ціни, який є підставою для укладаня договору Державного Оборонного Замовлення. Щоб затвердити загальну вартість ДОЗу, директор підприємства ДК «Укроборонпрому» має узгодити всі ціни та орієнтовних постачальників з Департаментом озброєння та військової техніки Міноборони. Це підтверджує представник Департаменту Павло Каїка.

– На етапі погодження орієнтовної ціни ми вимагаємо якесь джерело ціни – це може бути вебсайт якогось підприємства, це може бути рахунок від підприємства, це може бути ще якийсь попередній договір.

Кілька наших джерел повідомили, що корупційна складова закладається вже на етапі погодження ДОЗу з департаментом озброєння та військової техніки Міноборони. Це підтверджує і звернення екс-керівника «Імпульсу» Андрія Шпарука до екс-міністра оборони України Валерія Гелетея у вересні 2014-го щодо виконання ДОЗу.

«Уповноваженим Вами представником державного оборонного замовлення направлені матеріали… Матеріали за своєю сутністю мають ознаки корупції і при підписанні яких створюються умлви для вимагання хабаря».

У департаменті за ДОЗ нібито вимагають відсоток від загальної суми перерахування. Нам розповіли, що, скажімо, по «Імпульсу» він становить шість відсотків, а на бронетанкових заводах ставка доходить до 14. Керівник Департаменту Олександр Ясинський категорично це заперечує.

– Приведите мне этого директора, и я посмотрю ему в глаза. И тут же отправлю его в прокуратуру, с тем чтобы он не клеветал на департамент.

Факт той, що коли гроші потрапляють на рахунки підприємств «Укроборонпрому», їхнє розбазарювання – справа техніки. Система контролю за тим, куди насправді йдуть гроші ДОЗу, не працює. Чому? Це питання вже риторичне. Утім, ми поставили його Президенту України Петру Порошенку.

– Чи відомі вам факти корупції в «Укроборонпромі»?

– Ні, невідомі, але якщо вони є, то я думаю, що вони мають бути розслідувані слідчим органом. У нас зон, вільних від корупції немає.

/Любомир Ференс, Слідство.Інфо