Луцьк без гарячої води: хто винен і що робити

1244

20 травня у Луцьку досить раптово відключили централізоване постачання гарячої води. Як повідомили на ДКП «Луцьктепло», головна причина – припинення газопостачання у котельні підприємства. Без газу для нагрівання води їх залишили, бо «Луцьктепло» боргувало аж 57,1 мільйона гривень НАК «Нафтогаз». Причому лише за 2015 рік борг накопичився на суму 32,2 мільйона. А тому будь-яких прогнозів та надій щодо відновлення постачання гарячої води для лучан на підприємстві не дають.

Підтвердив сумні прогнози і міський голова Микола Романюк. Як заявив він під час оперативки 23 червня, «все в руках лучан», адже, за інформацією Луцьктепла, із більше 57 мільйонів загального боргу майже 34 припадає на борг мешканців житлових будинків, а борг юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 7,5 мільйона.

А ПЛАТИТИ ДОВЕДЕТЬСЯ…

Причиною різкого збільшення боргів називають загальне збільшення цін та тарифів. Адже ще з початку 2014 року в Україні економічна ситуація далеко не найкраща. На коливання курсу долара накладаються інфляція загроза дефолту і величезні витрати на війну з Росією та сепаратистами.

K1024_DSC_0739

Після звільнення Олександра Киричука саме Артур Василевський став виконувачем обов’язків керівника “Луцьктепла” і “віддувався” за всі прорахунки підприємства півроку

Хоча все це не завжди виправдовує злісних необоржників. Бо падіння купівельної спроможності відчули всі, але за тепло не платять лише окремі. Як зазначав 26 травня виконувач обов’язків керівника «Луцьктепла» Артур Василевський, сумлінно платять 89% лучан.

Проте є будинки, у яких багато неплатників. Так, мешканці багатоповерхівки на вулиці 8 березня, 33 станом на 1 червня боргували 87,5 тисячі гривень, Бенделіані, 1а – 113 тисяч боргу, Ветеранів 19 – 149 тисяч боргу, Відродження, 12а – 164 тисячі боргу, Воїнів Інтернаціоналістів, 4 – 199 тисяч боргу.

Також достатньо боргують і відомі у луцьку підприємства та установи. Приміром, станом на 1 червня упpавлiння юстицiї у Волинськiй областi боргувало 112 218 гривень, Луцьке вище професiйне училище будiвництва та архiтектури – 250 343 гривні, Державне комунальне пiдприємство «Флоpа-сеpвiс» – 167 345 гривень, Комунальне пiдприємство «Зелене господарство м.Луцька» – 469 784 гривні, Волинська обласна друкарня – 145 725 гривень, Волинська фiлiя ПАТ «Укртелеком» – 607 782 гривні

Рано чи пізно ці гроші доведеться заплатити, адже заяви про те, що «Єремеєв контролює підприємство» та «в Романюка вдома є гаряча вода, а в нас немає» ніяк не виправдовують рішення не платити за тепло і гарячу воду.

Проте нарікання міського голови на несумлінних лучан не зовсім справедливі, адже приблизно 89% таки платять, але тим не менше і їм доводиться згадувати про каструлі, ставити бойлери чи митися де-інде. Як поснюють фахівці, відклчити від гарячого водопостачання можна як мінімум цілий «стояк», тому через одного несумлінного користувача страждають всі.

ТАЄМНИЧИЙ ДОГОВІР

Інша проблема – тариф. Громадські активісти неодноразово закидали «Луцьктеплу» непрозоре тарифоутворення через так звані договори на давальницьку сировину між цим підприємством та «Західної теплоенергетичною групою», якій належить котельня на Карбишева в Луцьку.

Активісти «Самооборони Волині» намагалися за допомогою звернення народного депутата Ігоря Лапіна намагалися отримати цей договір, однак, за словами Артура Василевського, на «Захід ТЕГ» публікувати документ не хотіли. Щоправда 3 червня призначили нового керівника підприємства Юрія Паращія. У нього ще є час, аби добитися публікації цього договору на давальницьку сировину, щоб не дискредитувати підприємство.

K1024_DSC_0676

Член виконкому і помічник Ігоря Лапіна Богдан Климчук вже довго добивається опублікування договору між “Луцьктеплом” і “Захід ТЕГ”

«Щодо ознайомлення з договором на давальницьку сировину між Луцьктеплом та Західною енергетичною групою. Є у нас дуже таємничий договір, який на запит Лапіна не надали, до речі, ваші підлеглі, Миколо Ярославовичу. Є підозра, що собівартість продукції на цьому підприємстві на 30% завищена. Тому хотів би дізнатись, яким чином мені, як члену виконкому і громадськості можна було б отримати договір для ознайомлення?», – цікавився член виконкому міськради Богдан Климчук.

Проте звинувачення у непрозорості Юрій Паращій вже встиг відкинути. Як розповів директор підприємства, головна проблема підприємства ‒ у диктуванні тарифів з боку Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Тобто на «Луцьктеплі» можливо були б навіть раді встановити вищі тарифи і заробити більше на лучанах, але не можуть. Питання викликає лише те, наскільки дорого обходиться самому ДКП співпраця із «Захід ТЕГ».

Така увага до договору на давальницьку сировину між «Луцьктеплом» і «Захід ТЕГ» прикута тому, що останнє пов’язане із групою компаній «Континіум», найвідомішим акціонером якої є олігарх Ігор Єремеєв. Опоненти постійно наголошують на тому, що Романюк нібито хоче здати «Луцьктепло» Єремеєву в обмін на його підтримку.

K1600_DSC_0311

Юрій Паращій закликав депутатів міськради не піаритися на темі “Луцьктепла”

Зокрема депутат Луцької міськради із групи «Новий Луцьк» Ігор Поліщук вже встиг приписати нового директора підприємства Юрія Паращія до «людей Єремеєва». На користь цієї версії говорить і небажання міського голови Миколи Романюка розповісти, де він знайшов Паращія. Свого часу Романюк заявив, що підшукати директора допомогло рекрутингове агентство, однак ні контактів, ні назви агентства він так і не назвав, мовляв, «не зобов’язаний цього робити».

Підозру викликає і той факт, що «Луцьктепло» станом на червень боргувало майже 4 мільйони за електроенергію, 6,6 мільйона «Луцькводоканалу», і вже згадані 57, 1 мільйона НАК «Нафтогаз України». Але жодної згадки про борг перед «Захід ТЕГ». Тобто «Єремеєву не можна боргувати, а державі можна», – кажуть критики.

Новый-точечный-рисунок2

Підприємство “Захід ТЕГ” фактично перебуває в орбіті впливу групи “Континіум”

 

Але варто визнати і те, що заяви про захоплення групою «Континіум» «Луцьктепла» справді дещо перебільшені і пов’язані із прийдешніми місцевими виборами (оце дуже любить при першій нагоді повторювати Микола Романюк, стратегія перевиборча така – казати, що його всі поливають брудом). За останній час фірми «Континіуму» «ВОГ Рітейл» та «ВОГ аеро джет» вигравали мільйонні тендери на поставки палива армії, міліції, «Укрзалізниці» та іншим підприємствам на всеукраїнському рівні. Тому депресивне «Луцьктепло» в імперії Ігоря Єремеєва виглядає не надто великою «рибою».

Але зате «Луцьктепло» – гарний привід для «заруби» між промерськими депутатми і опозицією на сесії міськради.

НАДІЯ НА ЄБРР

У Луцькій міській раді надзвичайно бояться заяв про те, що «Луцьктепло» може збанкрутувати, адже такі (безпідставні?) заявив можуть призвести до зриву програми співпраці підприємства із Європейським банком реконструкції та розвитку щодо модернізації мереж.

Нагадаємо, 24 жовтня 2014 року підписали договори в рамках реалізації Проекту модернізації системи централізованого теплопостачання в Луцьку. Сума кредиту становитиме 10 мільйонів євро та 4 мільйони євро – грантові кошти. Термін кредитування становить 13 років. Три роки – це пільговий період, коли «Луцьктепло» виплачуватиме лише відсотки за користування кредитом без погашення суми самого кредиту. Якщо підприємстов збанкрутує, програму можуть зірвати.

Впровадження програми Микола Романюк називає одним із значних досягнень своєї команди. Так, за ці гроші планують встановити близько 200 індивідуальних теплових пунктів, лічильники, а в районі ЛПЗ – котел на альтернативному паливі потужністю 2,5 мегавата. Перший заступник міського голови Тарас Яковлев заявив, що завдяки цьому буде можливість в неопалювальний період підігрівати воду, не використовуючи природного газу.

Така котельня могла б частково вирішити проблему гарячої води в Луцьку, навколо якої вже поламали стільки списів, адже одна із головних проблем – борги за газ. Але коли її вдасться збудувати, поки невідомо. Бо за словами Миколи Романюка, вартість такої котельні в районі ЛПЗ становитиме 900 тисяч євро. Поки таких грошей немає.

А в цей час багато лучан використовують старий спосіб нагріти воду – за допомогою габаритних каструль на плиті. Зовсім не факт, що для цього вдасться використати менше газу, ніж для центрального нагрівання води. Також постійні перебої із постачання гарячої води стимулюють всіх, хто може це зробити, ставити котли, бойлери та інші нагрівачі, аби забути про «каструлі».

Антон БУГАЙЧУК