Сергій Дмитрук спростував закиди активістів

Головний державний інспектор Волиньрибохорони Сергій Дмитрук розповів, що закиди активістів щодо незаконності  його перебування на посаді безпідставні, а «доброзичливці» зводять на нього наклеп.

За словами Сергія Дмитрука, звинувачення, які пред’являють активісти у зверненні,  вигадані. Інспектор каже, що причина звернення – у конфлікті з Миколою Вегеричем. Дмитрук каже, що кілька років тому ловив його з браконьєрами.

Нагадаємо, 23 червня активісти віднесли до прокурора Старовижівщини звернення щодо правомірності поновлення Сергія Дмитрука на посаді.

Проте інспектор пояснює, що на посаді він не поновлювався, а продовжив виконання службових обов’язків. Справа в тому, що Дмитрук відповідно до наданих ним документів брав участь у бойових діях на Сході України. Згідно з законодавством України за ним збереглося робоче місце, тому з 3 червня (після повернення зі служби) він продовжив виконання обов’язків.

Але про все по порядку. Перший закид, вказаний в заяві – судимості Сергія Дмитрука. І вже тут посадовець розповідає про перекручування фактів. «Я дійсно відбував покарання, але не за зґвалтування, а за спробу. Це незавершений злочин – стаття 17, частина 3 117 статті», – пояснює інспектор. Його притягували до відповідальності двічі, а не тричі, як вказано у зверненні, та й строк активісти трохи «додали» – покарання тривало 5,6 року, але аж ніяк не 10.

Перед тим, як прийти на державну службу (а Сергій Дмиртук працює у галузі рибохорони з 2002 року), посадовець пройшов перевірку. Більше того, його визнано таким, що немає судимості, і це підкріплено відповідними документами. Також перевірка встановила, що фактів притягнення за корупцію немає.

K1600_SAM_2733

K1600_SAM_2732

«Так, у кожного  в житті є помилки. Я помилявся в молодості, але став нормальною людиною, і якісно виконую свою роботу», – каже Дмитрук.

Коментує цей пункт і начальник управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Волинській області Тарас Куньчик.  Він підтвердив, що перед прийняттям на посаду Дмитрука на роботу управління направило  документи в органи спецперевірки. «За результатами перевірки перешкод щодо призначення Дмитрука на цю посаду не виявлено», – підсумував Тарас Куньчик.

K1600_SAM_2756 K1600_SAM_2757

Також автори звернення закидають, що інспектор при будівництві будинку начебто використав крадені матеріали. Але це – наклеп, стверджує Дмитрук.

«Я дійсно у 2004 році почав будівництво. В Яревищі була ферма, в яку я звернувся за плитами. Плити я взяв в рахунок паїв людей, з якими попередньо домовився. Я тоді фактично придбав у них плити», – розповідає Дмитрук. Про домовленість з плитами він повідомив сільського голову. Є в інспектора і розписки від жителів села, у яких вони  вказують, що передають плити.

«Ще тоді знайшлися “доброзичливці”, а саме браконьєри, яких я притягував, які звернулися в правоохоронні органи, нібито я вкрав ці плити», – пригадує Сергій Дмитрук. Тоді він звернувся у суд, який ухвалив скасувати постанову про відкриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину.

K1600_SAM_2736

K1600_SAM_2735

Але на цьому історія не закінчилася – хтось подав скаргу в обласну прокуратуру. Там, звісно, скаргу розглянули, але підтвердили відсутність складу злочину, та встановили, що справа слідчим «порушена передчасно, без достатніх даних, які б вказували на  наявність ознак злочину у діянні Дмитрука С.В».

K1600_SAM_2734

А незаконність заволодіння катером викликає у Дмитра посмішку.

«Цей катер дістався мені в спадщину від батька згідно довідки, яка надана мені селищною радою. Поки мій батько був живий, то Вегерич і не згадував про цей катер. У відео зверненні Вегерич заявляє, що катер «Крим-4» та “Вихр- 32”. Так от, “Вихру-32” в природі не існує, є лише “Вихр-30»,  – каже інспектор. Він пригадує, що катер був у батька давно, але він ним не надто користувався. Після смерті батька Сергій Дмитрук зареєстрував судно на себе.

Проте через п’ять років, у 2007 році, Вегерич пригадав, що катер нібито належить йому. «В інших заявах Вегерич казав, що дав мені катер для службового користування. Проте право власності на катер зареєстровано 29 травня 2002 року, а на роботу мене прийняли 10 вересня 2002 року, тобто через 4 місяці після реєстрації права власності на катер», – додає Дмитрук. Інспектор підтверджує свої слова судновим документом, виданим інспекцією головного державного реєстратора флоту України.

K1600_SAM_2746 K1600_SAM_2747

Та найбільше дивує і обурює інспектора пункт про його перебування в АТО та виготовлення документів «підступними шляхами», що він не може там далі перебувати. «Я пішов туди за покликом серця, добровольцем», – каже Дмитрук. Після походу у військкомат у серпні, вже 2 вересня його призвали, і після підготовки, 11 листопада, відправили  у зону бойових дій.

K1600_SAM_2751

K1600_SAM_2749

Там він брав безпосередню участь в антитерористичній операції у Донецькій та Луганській області, поки не був комісований.

K1600_SAM_2748

«Я в госпіталь потрапив в березні з гострим респіраторним захворюванням, яке заробив, провівши зиму в окопах. Але після перевірки у мене знайшли «букет» хвороб: гіпертонію, ризик інсульту тощо», – пригадує Дмитрук. Після цього його направили на ВЛК для визначення придатності до служби. У висновку – “захворювання НЕ ПОВ’ЯЗАНІ з проходженням військової служби, тож фактично захворювання Сергій Дмитрук набув ще ДО військової служби”.

K1600_SAM_2753

Постанова ВЛК – не придатний до військової служби.

K1600_SAM_2752

Відповідно до наказу командира у зв’язку з результатами ВЛК Західного регіону у Львові 2 червня він повернувся зі служби до виконання обов’язків державного інспектора Волиньрибохорони.

Пригадує інспектор і випадок у Буцині, про який розповідав сільський голова. Але Дмитрук каже, що історія виглядала трохи інакше. До нього зателефонували жителі Буцина і розповіли, що у селі неводом ловлять рибу. Інспектор прибув на місце разом з помічником.

«Десь до 40 людей зібралося на березі, два чоловіки тягнули невід, а попереду ще була сітка.  Де ви бачили, щоб неводом тягнули пляшки? Ну якщо навіть у це повірити, то для чого загороджувальна сітка?  Дехто з чоловіків, які «трохи відсвяткували», почали викрикувати на кшталт «а давайте його втопимо». Тоді я і дійсно витяг зброю, але для самозахисту. Люди трохи заспокоїлися», – каже Сергій Дмитрук. Після того, як з’явився сільський голова, інспектор пояснював, що якщо люди хочуть просто почистити ставок, то мають звернутися в органи рибохорони за дозволом на знищення рослинності на нерестовищі. Склали протоколи,  і у зв’язку з напруженою ситуацію тим, хто тягнув сітку, виписали повістку на наступний день у Стару Вижівку.

У поясненнях, які написали наступного дня горе-рибалки, вказано «тягнули невода, щоб почистити дно пляжу… та зловити декілька рибин для свята».

K1600_SAM_2740

Риби тоді не знайшли, але чоловіки свою вину визнали, тож через місяць на судовому засіданні суд встановив вину відповідачів на підставі протоколів та пояснень обвинувачених.

Ба більше, сітка, яку Дмитрук нібито продав, офіційно здана за описом-оцінкою у державну в рибну інспекцію інспектору Герасим’юку.

K1600_SAM_2742

Це підтверджує квитанція.

K1600_SAM_2744

А з приводу слів Синівського сільського голови щодо реєстрації рибінспекторів,ситуацію прокоментували представники рибінспекції області. «Інспектори виконують свої функції у межах своєї компетенції і жодного погодження з головою сільської ради рейдів, акцій чи інших питань, що стосуються охорони, за законодавством не потребують», –  каже Тарас Куньчик. Тому представника сільської ради можуть залучати для встановлення особи тощо.

«Того дня  рибінспектори викликали слідчо-оперативну групу, встановили осіб, склали матеріали, а на голову сільської ради склали адмінматеріал за частиною 5 статті 188 частина 5 Кодексу про адмінправопорушення за перешкоджання встановлення особи порушників», – додає начальник відділу охорони водних біоресурсів Сергій Починок.  Він додає, що якщо вважав, що інспектори не праві, то міг би заявити про це слідчо-оперативній групі. Проте сільський голова  цього не зробив, як і не подав заяви до правоохоронних органів.

«Найбільше кримінальних справ  в органи рибохорони надходило зі Старовижівського району, де браконьєрів викривав саме Сергій Дмитрук. Жодних випадків з перевищення повноважень Дмитруком за період його роботи зафіксовано не було. Людина на своєму місці», – додає Тарас Куньчик.  Проте він додає, що надходили скарги від осіб, які незаконно проводили вилов риби. За цими заявами проводили розслідування, але вказані ними факти не підтверджувалися.

«Робота рибінспектора – каральна. Звичайно є недоброзичливці, які хочуть помститися. Звичайно, я навіть самого Вегерича, коли він був екоінспектором ловив на браконьєрстві», – підсумовує Сергій Дмитрук. Про цю справу тоді писали журналісти газети “Волинь“, які були у тому рейді разом з інспектором. Але справа лише не в цьому – інспектор каже, що Вегерич ще й незаконно захопив озеро Солонка у Старовижівському районі.

«Ця історія виникла не вчора. Саме напередодні отієї акції ми з Дмитруком віднесли в прокуратуру заяву про незаконне захоплене Вегеричем озера Солинка. Чому саме ним? Бо коли туди приходять люди, він каже «я тут хазяїн». Та ще він не може пробачити Дмитрука, що той зловив, коли браконьєри ловлять для Вегерича рибу», – вважає депутат районної ради Іван Омельчук.

Депутат додає, що кілька днів до акції Дмирук зловив на браконьєрстві «охоронця» Солонки Ростислава Сеха на озері, яке нібито належить Вегеричу.

«Як можна того, хто був одним із трьох добровольців з усього району, звинувачувати в тому, що він не був  в АТО? Він там провів 9 місяців, тай до того возив волонтерську допомогу на Схід, у гарячі точки. Він навіть організував для армії джип, який ми купили за гроші підприємців. Після демобілізації він возив гуманітарний вантаж з Волині», – додає Омельчук. Навіть у день акції (23 червня) Дмитрук виїхав на Схід та повіз допомогу військовим.

Сергій Дмитрук впевнений у своїй правоті, але хоче підкріпити її документально, тож крапку у цій справі поставить суд.