«Вікноаферисти»: винахідливі та цинічні

Що бідніше живуть люди, то більше охочих заробити на їхній довірі. В епоху фінансової кризи шахраї стають дедалі винахідливішими та цинічнішими і викачують з наївних українців сотні тисяч гривень.

А сліди оборудки ведуть до нашого північного сусіди і Криму, – йдеться в розслідуванні Олени Козаченко на Слідство.Інфо.

У Києві нова шахрайська схема. Злочинці прикриваються… рішенням Верховної Ради України, яка виділила 60 мільйонів гривень на утеплення житлового фонду. Тому на всіх, хто замовить вікна у фірмі лохотронщиків, чекає хороша знижка, кажуть наївним клієнтам.

«Позвонили в дверь – открываю, с прайсом стоит хлопец и говорит: вы не слышали, пенсионерам скидка на балконы? Кажу – нет, не слышал. Ну вот, выбирайте какой вам надо», – згадує потерпілий Петро Кадиков.

«Я пішла на їх послуги через те, що у них знижка від Верховної Ради 20%, ну, а 2-3 тисячі з лишнім – це теж гроші», – каже потерпіла Наталя Бондаренко.

«Коли прийшов представник цієї фірми, він мені розказав, що нам возміщає 40% вартості вікон, давайте ми вам зробим», – підтверджує потерпіла Надія Дерев’янко.

Коли не спрацьовував пряник, представники фірми застосовували батіг. Переляканим покупцям дохідливо пояснювали: не встановите наші вікна – на вас чекає покарання, каже голова правозахисного об’єднання Євген Чепелянський.

– Вони кажуть: у вас старі вікна, і вас оштрафує зараз київська міська влада, за те що ви не зберігаєте тепло, тому зараз надаємо вам знижку і ви маєте встановити вікна.

Далі – справа техніки і сила слова. Підкуті консультанти вмить брали в оборот розгублену жінку та переляканого пенсіонера. Ціна питання – по кілька тисяч гривень з носа.

«В общей сложности за всё я отдал 14 тысяч 676, по-моему, гривен. Верил им, в договоре всё так красиво написано, но…», – каже Кадиков.

«У них всі ці справи так налагоджені, що людина не запідозрить нічого абсолютно такого, чогось дивного. Я внесла 9 тисяч гривнів, а вся сума – 12 тисяч», – бідкається Бондаренко.

Своїх диво-вікон кияни чекали довго. Коли ж, втомившись від обіцянок про те, що товар ось-ось привезуть, починали шукати приватних підприємців, чиї реквізити стояли на договорі, від тих і слід холов, розповідає Кадиков.

– Звонили на офис – уже никто не отвечал. Когда поехал туда, уже всё там закрыто и никого нету.

Заяви від десятків ошуканих киян вже кілька місяців розкидані по столичних райвідділках міліції, каже Бондаренко.

– Я багато днів ходила по кабінетах, була доведена до відчаю і аж потім мою справу занесли до єдиного реєстру. Хоча це нічого не здвинуло з мертвої точки, ніхто не виходив з РУВД на зв’язок.

«Слідству.Інфо» вдалося розшукати жінку, чиє прізвище стояло на всіх договорах фірми. Вона проживає на Кіровоградщині.

– Люди у вас замовляли вікна, але ваша фірма закрилася і люди залишилися без замовлення. Ви можете це прокоментувати, пояснити?

– Так. Просто цим ділом займався мій син. Я просто оформила на себе, а там нічим не занімалась. А я не можу до нього додзвонитися. І сама не знаю, де він і що з ним.

Активісти, які допомагають обдуреним киянами, кажуть, що віконна мережа діє по всій Україні. Це низка ФОПів, які при нагоді швидко закривають офіси, згортають діяльність і зникають. Інтернет форуми різних міст буквально захлинаються від обурених відгуків обдурених клієнтів. Як з’ясувалося, коріння організації росте з Російської Федерації.

– Це ціла мережа. Вона називається «Корпосистем», має свій керівний центр в Росії, в Москві безпосередньо, і вони на сьогоднішній день є в кожному районі Києва.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпосистем» працює в Росії у Краснодарському Краї і займається виготовленням вікон. Єдина інформація про цю компанію – це відгуки її колишніх працівників та клієнтів. І почесне місце в «чорному списку» роботодавців. 

Та довести причетність усіх ФОПів української «Корпосистем» до Росії досить складно. Активісти кажуть, що поспілкуватися з московським начальством київських віконних майстрів їм вдалося лише в одному офісі фірми.

– Нас зв’язували з якимось там їхнім керівництвом в Москві по скайпу, і ми мали змогу з ними спілкування, хоча воно ні до чого не призвело 04:55

Слідство.Інфо також поговорило з низкою київських представників фірми. Лише один менеджер розповів, де нібито розташоване виробництво.

– Хто виробляє вікна? Яка країна? Корпуси.

– Производство находится в Симферополе. Но сама технология немецкая, которая производит фурнитуру.

– А як ви працюєте із Сімферополя? Він же окупований. Чи це російська компанія?

– При чём тут российская? Это бизнес. Для бизнеса не имеет значения, российская или нет. У бизнеса правила бизнеса.

Ошукані кияни не з чуток знають про правила бізнесу сумнозвісної компанії. Пенсіонерка Надія Петрівна – одна з тих, кому замовлені вікна все ж таки привезли. Натомість менеджери вмовили жінку на кредит. Вона поїхала до них в офіс, залишила копії своїх документів і поїхала додому. Та за кілька днів оговталася і вирішила скасувати частину замовлення та оформлення кредиту.

– Ви ж нам цього не робіть! Добре, не хвилюйтеся! І кажу: «ми заплатим за вікно зразу без усякого кредита, давайте закриємо кредитний договір». Ви його перечеркніть, він не нужен.

Замовлення жінці виконали невчасно, тож від вікон вона вирішила відмовитися. Та вже через деякий час почала отримувати смс-повідомлення від банку, який нагадував їй про повернення кредиту. А коли пенсіонерка написала до фінустанови листа, виявилося, що в її заяві позичальника – чужі підписи. Та банк це не цікавило. Перевіряти інформацію там вирішили лише після журналістського запиту «Слідства.Інфо».

«Якщо там були якісь махінації, то ми будемо проводити це розслідування і стосовно людей, і щоб цей кредит було анульовано», – заявив представник прес-служби «А-Банк» Олег Серга.

Коли ж наша знімальна група приїхала до офісу віконників, працівники кинулися прикривати свого директора.

– А где Степанюк?

– А я откуда знаю!

– Так позвоните Степанюку. А чего его нет?

– В командировке, наверное.

З відрядження директор повернувся за кілька хвилин. Чоловік був не дуже балакучим. Сказав лише, що у них усе чесно та прозоро.

– Я не знаю о невыполненных работах – нет таких! Кому доставляется конструкция, все все идет с установкой вместе.

Все чесно і прозоро, крім купи скарг від ошуканих киян та роботи персоналу. Дівчина, яка була в офісі заявила, що вона представниця банку, який на місці кредитує клієнтів.

-А який банк ви представляєте?

– «А-банк».

От тільки в «А-Банку» від дівчини відхрещуються.

– До деякого часу в цій фірмі дійсно працювала співробітниця, яка мала повноваження від банку.

– На даний момент працює якийсь представник «А-Банку»?

– Ні. В цьому офісі не працює представник «А-Банку».

Тим часом десятки обдурених киян не розуміють, чому на їхню проблему відверто закриває очі міліція.

«Слідчі мовчать, мовчать не тільки мені, а по всьому Києву, дуже дивно. З якого району з людьми я не спілкувалася ні в кого нічого не здвинулося з мертвої точки, ніхто зі слідчих не зв’язався ні разу», – скардиться Наталя Бондаренко.

Фахівці ж впевнені, що боротися з шахраями можна. І змусити правоохоронців працювати – теж. Свої поради дає адвокат Ілля Ліберман.

– Я раджу людям звернутися з колективною заявою до головного управління МВС України в місті Києві і вимагати щоб процесуальний прокурор був прокуратури міста Києва, щоб цю справу не розпорошили по різним райвідділам, а об’єднали в одне провадження, розслідуватися воно має в головному управлінні.

Саме сліпота, бездіяльність і байдужість правоохоронців – передумова існування подібних лохотронів в Україні. Бо навіть коли людям вдається дійти до суду і виграти його, повернути свої кревні вони не можуть. А шахраї, як і раніше, більше бояться не візитів міліції, а громадських активістів.