Касові апарати для спрощенців: бути чи не бути

1427804229_rro

Однією із переваг підприємців-спрощенців в Україні було те, що їм не потрібно використовувати касові апарати. Це спрощувало «життя» малому бізнесу в умовах, коли для його відкриття та обслуговування потрібно пройти і так достатньо бюрократичних процедур.

Проте ухвалення Закону України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» зацікавило українських підприємців-спрощенців, адже цим змінами більшість спрощенців 2 та 3 групи зобов’язали з 1 липня 2015 та 1 січня 2016 року встановити касові апарати.

Таке нововведення викликало неоднозначну реакцію. Частина волинських підприємців навіть зібрали делегацію, аби їхати на акцію протесту в Київ до Верховної Ради. Мотивацію такого протесту пояснив у «маніфесі» волинських мітингувальників підприємець Олександр Ніколайчук.

«З ініціативою обов’язкового запровадження касових апаратів в Україні виступила «Європейська бізнес-асоціація»,яку представляють великі торгівельні мережі. Бачимо наочну схему, як великий бізнес ставить на коліна малий через обов’язкове запровадження касових апаратів. Бачимо,як власники супермаркетів намагаються через державу лобіювати вигідні собі рішення. З іншого боку, існує нерозуміння представникам влади реальних проблем та потреб сотень тисяч підприємців,яку годують мільйони сімей. Так не має бути…Спочатку реальна, а не удавана боротьба із корупцією, тоді введення касових апаратів. І аж ніяк не навпаки. Кожен нас знає, як «піти в тінь»,як повністю припинити відрахування до бюджету. Але це не вихід для нашої країни», – заявляє Ніколайчук.

10440677_1601073830142147_2537690603475219418_n10995577_1601074366808760_4398104551662952732_n

Натомість позицію Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Волинському Агентству Розслідувань розповіла начальник відділу комунікації Олена Нікотіна.

 

Розкажіть, які зміни щодо використання касових апаратів передбачає Закону України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»?

Треба зазначити, що цей Закон вніс зміни в багато аспектів діяльності суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб на спрощеній системі. Зокрема були внесені зміни в статтю 296 Податкового кодексу. Ця стаття раніше передбачала, що суб’єкти, які перебувають на спрощеній системі оподаткування , звільняються від використання касової техніки, тобто реєстраторів розрахункових операцій.

Після змін суб’єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі третьої групи – з 1 липня 2015 року повинні застосовувати касову техніку, а друга група «спрощенців» – з 1 січня 2016 року.

Але водночас встановлені пільги та перелік тих суб’єктів підприємницької діяльності, які можуть і не застосовувати реєстратор розрахункових операцій. Йдеться про «спрощенців» другої та третьої груп, які торгують на ринках або здійснюють дрібнороздрібну торгівлю через засоби пересувної торгівельної мережі, а ще, звичайно, перша група – це ті, що здійснюють діяльність на ринку.

 

Наведіть типові приклади таких підприємців.

Якщо говорити про тих, хто тепер застосовуватиме реєстр розрахункових операцій, можна назвати підприємців у торгових комплексах: «Ювант», «Варшавський», «Гостинець» тощо. Ті, хто там торгує, повинні будуть застосовувати касові апарати, бо ця територія не має статусу ринку.

Але якщо ми говоримо про торгові точки на Варшавському ринку, то підприємці мають право не застосовувати касову техніку.

Я хочу зауважити ще одну річ. Якщо підприємці, не важливо, «спрощенці» чи ні, не використовують готівкового обігу, тобто розрахунок відбувається лише через банк, вони також мають право не використовувати касову техніку.

 

Багатьох підприємців хвилює те, скільки коштуватиме для них придбання та обслуговування таких апаратів.

Треба відзначити, що Державна фіскальна служба не бере участі у формуванні цінової політики на касову техніку і не має вплив на сервісні служби, які її обслуговують. Але ми слідкуємо за їхньою ціновою політикою. Середня ціна найбільш простої касової техніки, яка робить елементарні операції, формує електронну контрольно-касову стрічку з інформацією про готівковий обіг, десь 3 – 3,5 тисячі гривень.

Сказати, скільки коштуватиме сервіс, важко. В нас фірм, які надають такі послуги, близько 20 на території області. До речі, саме сервісники можуть допомогти підприємцям визначити оптимальну ціну на касову техніку, бо якщо придбати дорогі апарати, вони можуть виконувати функції, які для малого бізнесу не доречні.

 

Згідно із вашим прогнозом запровадження касових апаратів для цих підприємців збільшить чи зменшить податкове навантаження на них?

Цей закон впроваджували не сьогодні та не вчора. Для суб’єктів підприємницької діяльності дали адаптаційний період майже півроку, коли вони могли спрогнозувати свої витрати на придбання цієї техніки. Саме для того, щоб не було різкого навантаження для придбання цієї техніки і обслуговування, бізнес міг спрогнозувати ці витрати та робити якісь накопичення для цього.

До речі, передбачили також «бонус». Тих суб’єктів, які мали намір застосувати касову техніку раніше встановлених термінів, звільняли від перевірки касової дисципліни протягом двох років.

 

Але все ж ви очікуєте збільшення чи зменшення податкових надходжень від таких змін?

Суть в тому, що застосування касової техніки пов’язане не з збільшенням надходжень до бюджету. Воно має контрольну функцію – контроль готівкових потоків від населення через суб’єктів підприємницької діяльності. Це дає можливість контролювати доходи, які вони будуть отримувати.

Для другої групи є обмеження доходів – 1,5 мільйона (деталі в довідці наприкінці матеріалу, – ред.). Але сплачують вони не частину доходів, а ставку, яку визначають органи місцевого самоврядування – до 20% від мінімальної заробітної плати.

Зараз волинські підприємці формують делегацію, щоб їхати на акції протесту проти таких нововведень у Київ. Підприємці заявляють, що запровадження касових апаратів змушує їх «іти в тінь».

Я знову ж нагадаю, що бізнесу дали 6 місяців для ознайомлення з законодавством: чи зручно для них це, чи вигідно, чи дасть це можливість розвивати цей бізнес, чи взагалі закрити цей бізнес. Тому вони мали можливість, крім використання таких протестних методів, вносити свої пропозиції до законодавства, тобто йти більш «спокійним» шляхом.

Вони могли надавати пропозиції депутатам, які представляють їхні інтереси у Верховній Раді та мають вплив на законодавчу базу. Ми всі прекрасно розуміємо, що окремі підприємці дочекалися останніх днів, думали, що це відтермінується, що не будуть впроваджувати. Наразі відтермінування застосування касової техніки не прогнозується.
Проте нині розглядається законопроект, який передбачає, що в разі, коли підприємці не встигнуть встановити техніку (можуть бути різні обставини), не будуть застосовуватися штрафні санкції в повному обсязі. Якщо його ухвалять, буде, можливо, якесь послаблення.

 

Розкажіть, які санкції передбачені за невстановлення касової техніки?

Використання касової техніки регулюється не Податковим кодексом, а іншим законом –«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуваннята послуг». Тобто підприємці, які не застосовують касову техніку, порушують готівковий обіг, за що передбачені відповідні санкції.

За вчинене вперше порушення підприємець сплатить лише 1 гривню штрафу. За друге порушення передбачено застосування штрафу у розмірі 100 відсотків вартості проданих товарів чи наданих послуг. За кожне наступне порушення передбачено штраф у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів.

 

P.S. Вже 18 червня у Верховній Раді можуть в першому читанні розглянути в першому читанні законопроект №1718, яким пропонують виключити норми Податкового кодексу, запроваджені в грудні, що вводять обов’язок застосування касових апаратів платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Щоб встигнути розглянути цей законопроект в другому читанні також пропонують прийняти законопроект №2049а, яким запроваджують мораторій на обов’язковість касових апаратів для цих груп.

Яким буде рішення нардепів, покаже час. Однак окремі підприємці вже говорять про те, що «примусові» касові апарати можуть стати приводом для нового «податкового майдану». Адже у 2010 році однією і основних причин зберегти першого була вимога зберегти спрощену систему оподаткування.

Як розповіла Волинському Агентству Розслідувань підприємець Анна Мов’як, на сьогодні для нормальної роботи магазину потрібен касовий апарат за 5-10 тисяч гривень. Вартість залежить від кількості товарів у магазині. Також, за її словами, із 1 липня підприємства, які їх обслуговують, піднімають ставку приблизно на 50%. Йдеться про збільшення в середньому із 200 до 300 гривень.

 

Довідка для читачів про групи спрощенців:

1 група: підприємці, які здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торгівельних місць на ринках або здійснюють господарську діяльність по наданню побутових послуг населенню.

Кількість найманих працівників – 0. Йдеться, наприклад про базарників, які не наймають для себе додаткових працівників.
Обсяг доходу – до 300 тисяч гривень на рік
Ставка – до 10% мінімальної заробітної плати (з січня 2015 року мінімальна ЗП складає 1 тисяча 218 гривень).
2 група: підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку або населенню, здійснюють виготовлення або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.

Кількість найманих працівників – до 10 чоловік.
Обсяг доходу – до 1,5 мільйона гривень (раніше – до 1 мільйона гривень).
Ставка – до 20% мінімальної заробітної плати (з січня 2015 року мінімальна ЗП складає 1 тисяча 218 гривень).
3 група: фізичні особи-підприємці та юридичні особи

Кількість найманих працівників – не обмежена.
Обсяг доходу – до 20 мільйонів гривень.
Ставка – 2% доходу (раніше – 3 або 5%) – за умови окремої сплати ПДВ; 4% доходу (раніше – 5 або 7%) – за умови включення ПДВ до складу єдиного податку.

 

Антон БУГАЙЧУК