Луцькі євромайданівці: де вони (част. 1)

2

Із часу закінчення Революції гідності минуло півтора року. З того часу баланс політичних сил у Луцьку змінився, а багато революціонерів, що колись поряд стояли на одній сцені, «побили горшки».

Волинське Агентство Розслідувань дізналося, який статус та вплив нині мають ті, хто був «обличчям» і «руками» луцького Євромайдану.

У цій публікації активістів ми розбили на групи відповідно до того, в якій з політсил вони були станом на початок Євромайдану в листопаді 2013 року.

ДРУГА ЧАСТИНА ПУБЛІКАЦІЇ ТУТ

_________________________________________________________

«СВОБОДА»

До впізнаваних облич луцьких свободівців, що брали участь у луцькому Євромайдані, можна віднести екс-нардепа, голову обласного осередку Анатолія Вітіва, депутата облради Святослава Боруцького, керівника міського осередку Миколу Федіка, екс-нардепа Євгена Мельника та першого заступника голови облради Олександра Пирожика.

1

Анатолій Вітів

У листопаді 2013 року Анатолій Вітів був одним із ініціаторів початку так званого «політичного» Євромайдану. Через кілька днів після 21 листопада в Луцьку він був серед творців неформального об’єднання політиків та активістів – ВО «Майдан».  Завдяки тому, що Анатолій Вітів мав депутатську недоторканість, йому вдалося уникнути переслідувань з боку влади, проте нардеп мусив брати участь у засіданнях Верховної Ради, тому не завжди був присутній на традиційних недільних вічах у Луцьку.

Завдяки впливу Вітіва та «Свободи» на Волині однопартійцям Тягнибока  вдалося сформувати для себе квоту в органах влади на Волині. Зокрема, отримати крісло першого заступника голови облради для Олександра Пирожика, першого заступника голови ОДА для Сергія Кудрявцева, заступника голови ОДА Миколи Собуцького, начальника управління екології та природних ресурсів Олександра Самосика, головного лісника Василя Мазурика та інших. До слова, призначення двох останніх осіб пов’язане ще й з тим, що у минулому складі Кабміну екологією опікувався міністр Андрій Мохник, Держагентством лісових ресурсів керував інший волинський свободівець Валерій Черняков.

1

Микола Федік

Ще під час Революції, у січні 2014 року, керівник луцького осередку політсили Микола Федік програв на довиборах в міську раду висуванці «Нового Луцька» Ірині Констанкевич. Однак поразка з ніг його не збила. Він залишився в політичному житті і готується в лавах партії йти на чергові місцеві вибори. За чутками, до міської ради.

До слова, не кращими були результати ВО «Свобода» на парламентських виборах 26 жовтня 2014 року. Тоді свободівці отримали лише 8,82% та зайняли 4 позицію. А нардеп Євген Мельник поступився на виборах по округу №19 іншому активному учаснику Євромайдану Ігорю Гузю.

Нині Анатолій Вітів зберігає контроль над осередком, проте не бере активну участь у публічній політиці, хоча періодично розміщує критичні щодо уряду Яценюка та Петра Порошенка у блогах на волинських виданнях.

1

Олександр Пирожик

Олександр Пирожик залишається у публічній сфері за рахунок посади, проте постійні зриви засідань облради, обмежені повноваження та збільшення впливу облдержадміністрації не дозволяють йому як посадовцю суттєво впливати на ситуацію в області.

Перший заступник голови ОДА Сергій Кудрявцев залишається впливовим посадовцем, однак із волі голови адміністрації Володимира Гунчика фактичним першим заступником став його соратник по БПП «Солідарність» Сергій Кошарук.

_________________________________________________________

«УДАР»

До активних учасників луцького Євромайдану із людей, що на той час були в осередку УДАРу, можна зарахувати Ігоря Алексеєва та Сергія Адамчука. Останній не брався робити гучні заяви та «рватися» на сцену, натомість зробив багато для організації Євромайдану на його початку – у листопаді-грудні 2013 року.

cfdxer

Юрій Савчук

Також був на Євромайдані нардеп Юрій Савчук, однак його із мікрофоном все ж бачили не так часто, порівняно з іншими «спікерами».

Юрій Савчук зміг отримати місце у списку «Народного Фронту» на парламентських виборах та «зайти» у Верховну Раду. Проте він не настільки активний депутат, як інші волинські обранці.

А ще Савчук залишається заступником керівника Федерації футболу Волині. Саме від неї на вибори голови Федерації футболу України висували олігарха Ігоря Коломойського. Також Савчук – віце-президент ФК «Волинь» – клубу, що належить бізнесмену Ігорю Палиці. Тому наразі він більше виконує роль менеджера, а не публічного політика.

Ігор Алексєєв

Ігор Алексєєв

Ігор Алексеєв після Революції не погодився зайняти жодну посаду за «революційною квотою». Згодом між ним та Юрієм Савчуком із одного боку та Наталією Фірко і Володимиром Бондарем з іншого виник конфлікт через право керувати обласним осередком партії УДАР. У цій бортьбі перемогла Фірко, проте згодом і її усунули від керівництва, призначивши Юрія Гупала.

А Ігор Алексеєв почав активніше співпрацювати з групою «Новий Луцьк» Ігоря Палиці. Тут він став фактичним координатором громадського формування «Варта порядку» та курував кампанію технічного кандидата Ігоря Рицка під час парламентських виборів у Луцьку.

На сьогодні Алексеєв залишається одним із «політтехнологів» «Нового Луцька», а також очолює Спілку власників зброї Волині. Попри тимчасовий вихід із публічної політики він зберігає значний неформальний вплив у владних колах.

Сергій Адамчук сьогодні займається волонтерською діяльністю та благодійністю разом із своєю дружиною Марією Адамчук через фонд «Стопрак», а також долучається до розбудови «Сили людей» на Волині.

_________________________________________________________

«БАТЬКІВЩИНА»

До активних луцьких революціонерів із «Батьківщини» можна зарахувати Сергія Григоренка, Валентина Вітра, Григорія Пустовіта, Андрія Козюру та активістів «Батьківщини молодої» Захара Ткачука, Романа Перванчука, Володимира Бут-Гусаїма. Оскільки «Батьківщина» традиційно була в опозиції до режиму Януковича, ці політики активно долучилися до Євромайдану в перші дні. Поки молодь ставила намети в центрі міста, Григоренко, Пустовіт та Козюра стали членами ВО «Майдан» та вирішували, як діяти далі.

Сергій Григоренко

Сергій Григоренко

За революційну діяльність проти Григоренка розпочали кримінальне провадження через «підбурення широких мас до блокування та силового захоплення органів державної влади та перешкоджання роботі органів державної влади». Йдеться про справу перевернутих портретів Януковича та інших мітингів біля приміщень органів влади. Григоренку навіть присуджували два місяці домашнього арешту. Проте він тривав менше двох тижнів, адже 26 грудня 2013 року вступив у дію так званий «закон про амністію».

Коли Григорія Пустовіта призначили головою Волинської ОДА, 26 березня Григоренко став секретарем Луцької міської ради.

За час перебування на посаді він ініціював низку змін у регламенті, аби впорядкувати роботу сесії ради, виступив з ініціативою закупити для депутатів планшети, аби економити папір та іншими ініціативами. Така активна діяльність секретаря міськради і розширення своїх повноважень, за інформацією ЗМІ, викликала незадоволення міського голови Миколи Романюка, тому між ним є певне суперництво.

Пустовівт

Григорій Пустовіт

Григорій Пустовіт під час Євромайдану був частим учасником народних віч, де критикував владу, проте кримінал проти нього не відкривали. Зважаючи на те, що в.о. президента став спікер ВРУ Олександр Турчинов саме Пустовіт 2 березня 2014 року став головою ОДА.

Собі в актив він може зарахувати утримання відносної стабільності в області. Попри це новий президент Петро Порошенко у липні 2014-го звільнив Пустовіта та призначив «свою людину» – Володимира Гунчика.

Після цього Григорій Пустовіт зайнявся розбудовою партійного осередку «Батьківщини» та вирішив балотуватися у Верховну Раду від луцького мажоритарного округу №22. «Батьківщина» у Луцьку набрала лише 5,49%, а сам Пустовіт – 7,18%. Це низькі показники для політсили, що колись домінувала в Луцьку.

Нині Пустовіт очолює фракцію «Батьківщини» у Луцькій міськраді

Валентин Вітер

Валентин Вітер

Валентин Вітер на початку Євромайдану не був надто помітним і впливовим політиком у Луцьку. До Революції за квотою опозиції його призначили заступником голови Волинської облради. І під час революційних подій на користь Вітра зіграла саме ця офіційна посада.

Коли депутати-регіонали відмовилися приходити на сесію облради, 25 січня 2014 року опозиційні та «нейтральні» депутати створили так звану Народну раду. Аби легітимізувати цю раду, засідання доручили вести саме Валентину Вітру.

А 20 лютого його обрали головою облради. Оскільки апарату ОДА на той час не було, саме він став головною посадовою особою області та був таким до 2 березня – призначення Пустовіта.

У Волинській облраді Вітру вдалося створити хитку більшість депутатів та організувати її роботу в умовах саботажу з боку багатьох екс-регіоналів. Проте принципові питання все ж не завжди вдавалося вирішити. Саме такою проблемною стала 34-а сесія ради навесні 2015 року, яку постійно переносини через бурштинові і майнові питання, які вперто не хотіли розглядати окремі депутати. Також в облради розгорівся скандал щодо майна за заниженими цінами.

Тому політичні опоненти навіть заговорили про відставку Валентина Вітра. Але зважаючи на дату наступних місцевих виборів – 25 жовтня, більшість депутатів все ж можуть дати йому можливість «досидіти» на посаді.

Андрій Козюра

Андрій Козюра

Андрій Козюра був серед політиків-учасників Євромайдану із перших днів. Проте він був не настільки «радикальним», як Ігор Гузь чи Павло Данильчук, тому не отримав «криміналу». Ближче до закінчення Революції Козюра відійшов від активної діяльності та зайнявся звичною депутатською і адвокатською діяльністю.

Сьогодні Козюра залишається забезпеченим і впливовим депутатом міськради, зокрема за рахунок того, що перебуває у «земельній» комісії та наближений до нинішнього міського голови Луцька Миколи Романюка. Також із Козюрою пов’язують забудовників «Набережного кварталу» в Луцьку.

Захар Ткачук

Захар Ткачук

Активісти «Батьківщини молодої» Роман Перванчук, Захар Ткачук та Володимир Бут-Гусаїм разом з «аполітичними» Миколою Собуцьким, Марією Доманською, Майєю Москвич та іншими стали своєрідною «молодіжкою» Євромайдану. Вони брали на себе організацію студентських акцій, закликали на Майдан молодь, чергували у наметовому містечку тощо.

Сьогодні Перванчук, Ткачук та Бу-Гусаїм продовжують працювати на базі «Батьківщини молодої» та спілки організацій «Молодіжна платформа». Активісти працюють в рамках різних громадських проектів, організовують фестивалі та інші дійства.

Спробувати свої сили на виборах поки лише Роман Перванчук. На довиборах у Волинську обласну раду 26 жовтня він програв висуванцю від БПП Ігорю Чорнусі (5 515 голосів проти 22 441 в Чорнухи).

Про громадських активістів та інших політиків читайте у наступній публікації…

Антон БУГАЙЧУК