Агітвиїзд кандидатів у ректори «політеху» в Ковель: як це було

1
У Ковелі побували кандидати в ректори Луцького національного технічного університету, які переконували працівників місцевого примислово-економічного коледжу проголосувати за них.
17 червня в Луцькому національному технічному університеті мають відбутися вибори ректора. Останні 38 років цей виш очолював доктор технічних наук, професор Віктор Божидарнік, родом з Ковельщини, який помер 26 квітня після тривалої недуги. Голосувати за нового очільника будуть не менш як 75% науково-педагогічних працівників, до 10% технічного персоналу і не менш як 15% студентів, – пише Kowel.com.ua
Оскільки Ковельський промислово-економічний коледж входить разом з двома іншими волинськими коледжами до структури Луцького НТУ, то сюди для агітації завітали всі кандидати на посаду ректора, а їх вісім – одна жінка, решта – чоловіки. Громадський активіст Дмитро Гегер із «Правого сектора» саркастично охрестив ці вибори на казковий манер: «Білосніжка і семеро гномів».
У фойє розмістилися стенди із програмами кандидатів, які у кабінеті директора коледжу Тетяни Селівончик «тягнули» жереб щодо черговості виступу, а сама Тетяна Василівна представляла кожного з них присутнім в актовій залі.
Першим агітував кандидат технічних наук, доцент Валентин Талах, який відразу ж повідомив, що за поїздку до Любешова отримав догану від керівництва. Ковельський промислово-економічний коледж він хвалив, як і всі його колеги-конкуренти, казав: «Так як тут викладачі добросовісно ставляться до роботи, має бути прикладом всім іншим».
«На громадську раду Волині надійшла інформація, що один із кандидатів завіз гроші на вибори для підкупу перемоги. Що скажете з цього приводу?» – спитав Дмитро Гегер.
«Я цим не хочу займатися. Нехай люди з такою інформацією йдуть в прокуратуру», – наголосив Валентин Талах. І, згадавши церкву, додав, що він їхав на цю зустріч до Ковеля святково, наче на заручини.
Другим виступав доктор технічних наук, професор Сергій Пустюльга. На його думку, започаткувавши перетворення в Луцькому національному технічному університеті, перш за все необхідно змінити морально-психологічний клімат у колективі. Також потрібно налагодити співпрацю із Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки, з яким «треба не ворогувати, а співпрацювати».
«Якщо хтось вам розповідає про те, що ви десь «не так» проголосуєте і будуть потім проблеми вам, вашому керівництву, знайте: це – маячня», – заявив Сергій Пустюльга.
«Ви ратуєте за об’єднання двох національних університетів – Східноєвропейського з Луцьким технічним. Це – справжні маневри! Буде одна бухгалтерія, а не дві. Буде звільнення викладачів та персоналу. Це ганебно! Закон не дозволяє такого об’єднання. Навіщо ви обманюєте? Поясніть людям…» – допитувався Дмитро Гегер.
«Ви рахуєте, що я настільки цинічний, щоби вам говорити про партнерство, про здорову конкуренцію із Східноєвропейським університетом, тому що ця ворожнеча уже всіх нас скоро повбиває. І той університет не хоче нас, бо то є два різних напрямки», – пояснив кандидат.
«Сергію Івановичу, вам була передана у відомство, у ваші врємєна, база бувша АТП на продаж…» – досить сумбурно намагався щось розпитати про базу відпочинку сивочолий чоловік поважного віку, який назвався Данилюком від «Волинської держадміністрації».
Відповідь теж була сумбурною, яка зводилася до того, що там ніяких порушень закону немає.
Наступним кандидатом була виконувач обов’язків ректора вишу Зоряна Герасимчук, яка каже, що хоче продовжити справу свого батька і розвивати рідний університет: запровадити нові спеціальності, відкрити військову кафедру та створити українсько-польський інститут за програмою подвійного диплома вдома. При цьому вона розповіла про домовленість з директором Ковельського коледжу Тетяною Селівончик щодо передачі бази відпочинку на озері Пісочному під юрисдикцію цього навчального закладу для змістовного оздоровлення ковельчан.
«Ревізія за три роки виявила 6,1 мільйона гривень порушення бюджету. Вкрадено грошей!» – виголосив з місця той вищезгаданий сивий чоловік.
«Шановний пане Данилюк, якби були оті пограбування на 6 мільйонів гривень, які ви приписуєте мені, то я би тут перед вами уже стояла?! Навіщо ви розповідаєте речі, які не відповідають дійсності?» – «відрубала» Зоряна Герасимчук.
«Ми зібралися говорити тут про зовсім інше. Нас цікавить навчально-виховний процес. І мене дуже обурює, що прийшли до нас сторонні люди, не представилися, не сказали, які посади вони займають, і пред’являють голі претензії. Ми не можемо вірити на слово. А як сьогодні легко можна опаскудити людину!» – висловила обурення викладач коледжу, жінка старшого віку.
Потім слово взяв завідувач кафедри матеріалознавства та пластичного формування конструкцій машинобудування ЛНТУ, депутат Луцької міськради (група «Новий Луцьк») Петро Савчук.
«Мене не влаштовує те, що на сьогоднішній день є: я не відчув тих змін, які хотілося би відчути», – сказав Петро Савчук, який перед початком цього зібрання роздавав свою програму «Університет майбутнього», головна теза якої: «Керівник – на службі університету та колективу, а не навпаки!».
Громадський активіст Дмитро Гегер спитав кандидата про гроші, які «завезені на вибори», і що «їх вже роздають». «Прозвучало, що я 15 тисяч гривень завіз», – мовив Петро Савчук і категорично заперечив свою причетність до фінансових махінацій. А наостанок запевнив, що як стане ректором, то нікого не звільнить з роботи.
П’ятим до мікрофона вийшов доктор технічних наук, професор Володимир Дідух. За його словами, Ковельському коледжу не варто відходити від Луцького університету і краще залишатися в його структурі.
З розвінчанням культу особи виступав шостий претендент на крісло ректора – доктор географічних наук, професор Ярослав Мольчак, який, хоча й з похвалою згадав заслуги колишнього очільника вишу, все ж заявив, що в університеті «треба відмінити кріпосне право».
«Я не хочу, щоб в нас був феодальний строй!» – прорік Ярослав Мольчак, продовжуючи цитувати класиків і навіть радянського письменника і чекіста Миколу Островського.
«Що ви робили за часів культу Божидарника?» – поцікавилися із залу.
«На перших порах я був «вхож» у кабінет ректора. А коли закрили інститут, то мене не ввели у вчену раду… Виграю я, бо мені допомагає Він», – відповів кандидат і подивився вгору, напевно, відчуваючи свій зв’язок із Всевишнім, незримий для інших. – «Але не подумайте, що я самовпевнений».
Сьомим кандидатом перед аудиторією представ доктор технічних наук, професор Віктор Марчук.
«Це перші такі вибори в університеті. Ми повинні голосувати і за євроінтеграцію, і за краще майбутнє закладу», – наголосив він, зауваживши, що програми кандидатів – різні, одні можна виконати, а інші – ні.
«За кого б ви віддали свій голос?» – прозвучало запитання.
«За будь кого з наших чоловіків», – була відповідь Віктора Марчука.
Останнім програму своїх дій проголосив кандидат технічних наук, доцент Ігор Бурчак, котрий твердить, що майбутнього ректора не повинні обмежувати релігійність та партійна приналежність.
Понад двогодинна зустріч настільки втомила людей, що питань вони уже не задавали, а на слова промовця: «То, може, мені вам ще розказати?..», зал просто промовчав. Присутні дещо збадьорилися, коли Ігор Бурчак почав розповідати про службові апартаменти покійного ректора, хоча й зауважив, що останній раз там був ще вісім років тому.
«Питання до всіх викладачів, присутніх у залі: чому замовчується питання корупції, хабарництва у всіх учбових закладах?» – почувся суворий голос когось з присутніх.
«Питання правильне. Є різні викладачі…» – «підвів риску» Ігор Бурчак.
Згідно з новим законом «Про вищу освіту», ректора обиратимуть шляхом таємного голосування терміном на п’ять років, причому відтепер на посаді одна й та ж людина може перебувати не більше як два терміни.
У волинських мас-медіа найреальнішими кандидатами на перемогу в боротьбі за посаду ректора Луцького національного технічного університету називають Зоряну Герасимчук та Петра Савчука. Хто здобуде перемогу – дізнаємося 17 червня.