Герої нашого часу: Павло Юрчук

13

 

 

Павло Юрчук, 25 років. Водій-механік БМП.

Я хотів іти добровольцем. Мені тоді було 24 роки, я три роки відслужив за контрактом. Ми з другом прийшли в березні у володимирський військкомат. Документи у нас прийняли і сказали чекати мобілізації. Потім мене призвали, а друга ні.

До речі, через місяць передзвонили, коли я вже їхав на Схід з полігону. Сказали, щоб я з’явився у військомат. А я на той момент вже майже місяць служив.

10 квітня мене призвали у третій батальйон. Я раніше служив у першому, там продовжував служити мій брат. Тому я перевівся, щоб бути разом з братом. Нас сформували в один екіпаж – я механік-водій, а брат – командир машини. В нашому екіпажі всі хлопці були волинські і один рівненський. Двох хлопців я також знав до цього – ми служили в одному взводі на контракті.

На початку травня нас відправили в Новоселівку Донецької області. Це біля Курахово. Після двох тижнів сталася Волноваська трагедія, і нас забрали на переформування у Широкий лан. Після цього нас відправили на місяць у Маріуполь. А далі під Донецьк – Оленівка, Докучаєвськ. У серпні ми останній раз стояли біля села Андріївка під Донецьком.

Додому я повернувся після поранення – 30 серпня підірвався на міні. Ми їхали на “газоні” і наїхали на протитанкову міну. Тоді було троє двохсотих і вісім поранених. Я отримав черепно-мозкову травму, опіки та осколкові поранення. Вертольотом нас евакуювали Запорізький військовий госпіталь після першої допомоги в таборі. У Запоріжжі нас перемотали і відправили в Дніпропетровськ.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ РОЗПОВІДЕЙ ВОЛИНЯН, ЯКІ ВОЮВАЛИ НА СХОДІ

Там нас розділили. Я брат і ще один товариш лікувалися в госпіталі в Ірпіні. Брат теж мав опіки, осколки і зламану п’яту. Після лікування ми поїхали додому на реабілітацію.

Волонтери мене возили на лікування, забезпечили медикаментами. Брат далі служить. Він тепер у військкоматі, має обмеження по службі через травму. Мені допомагало, що брат поряд – він завжди на виду, тому не переживав за нього.

Я вчився на викладача образотворчого мистецтва, художника дизайнера. Але не працював за спеціальністю, лише проходив практику. Малюю, входжу в спілку художників Володимира-Волинського. Зараз знову почав малювати, недавно у Луцьку відбулася виставка моїх картин.

 

Василина БОРУЦЬКА