Вдова загиблого айдарівця воює з чиновниками за гроші

20140726233024

Сім’я добровольця з Волині Миколи Королька не може отримати військову пенсію загиблого Героя.

Про це повідомляє Урядовий кур’єр.

26-річний волинянин Микола Королько одним із перших прибув на Майдан. А коли Росія після окупації Криму розпочала війну на сході України, добровольцем потай від родини відбув у Луганську область. Там, біля села Георгіївка, що неподалік луганського летовища, і загинув на бойовій позиції від розриву снаряда бойовиків.

Про це розповів під час телефонного звернення до редакції «Урядового кур’єра» тесть полеглого героя Петро Вацик: «Майже рік б’ємося як риба об лід, а бюрократичну машину здолати не можемо, — з болем у голосі каже вже не молодий чоловік. — Належні сім’ї моєї дочки виплату за смерть чоловіка під час захисту Батьківщини і військову пенсію на двох онучок у зв’язку із втратою батька отримати не можемо. На які кошти тепер дочці, яка нині у декретній відпустці, піднімати дітей?»

МЕМОРІАЛЬНОЮ ДОШКОЮ ДІТЕЙ НЕ НАГОДУЄШ

Цього року в день народження полеглого героя з Полісся вшанували у податковій академії в Ірпені, яку він закінчив, і меморіальною дошкою на стінах рідної школи в селі Тоболи на Волині.

Однак уже майже рік молода вдова Валентина Королько із Каменя-Каширського оббиває пороги владних кабінетів, щоб держава звернула увагу на її дітей, батько яких добровольцем пішов боронити свою землю і не повернувся.

«Причиною смерті солдата Миколи Королька, 1988 року народження, стала вогнепальна вибухова травма з розтрощенням частин тіла», — вказано у протоколі від 30. 07. 2014 року засідання Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК). Безпосередній зв’язок загибелі волинянина з ураженням від вибухової зброї підтверджує і лікарське свідоцтво про смерть №138, що його видало 22 липня Старобільське міжрайонне відділення Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи.

«Травма і причина смерті пов’язані з виконанням обов’язків військової служби», — робить висновок у документі голова ЦВЛК В. Михайлець. Обставини смерті волинянина, який загинув на бойовій позиції зі зброєю в руках, підтверджують і його бойові побратими, які залишилися живими після того бою. Щоправда, час від часу на Волинь надходять звістки, що той чи інший уже поліг у боях.

Символічно, що під час останнього бою Микола Королько побачив, як із якогось підвалу під осколки та кулі вилізли двоє дітей. З ризиком для життя він урятував їх від смертельної небезпеки. І того самого дня сказав побратимові Кирилові Сергеєву: «Я стоятиму тут до кінця, щоб така сама біда не прийшла до моїх дітей!»

ЗА ЖИТТЯ ПАТРІОТА — 20 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

Уже десять місяців мати двох дітей Валентина Королько стукає у двері всіх відомств, щоб домогтися фінансової допомоги. А саме: отримати належні її сім’ї «смертні» 609 тисяч гривень та оформити пенсійне забезпечення на дітей у зв’язку із втратою годувальника, який у момент загибелі був солдатом батальйону «Айдар» — в/ч ПП 0624.

Вона «намотала» вже кілька тисяч кілометрів між Каменем-Каширським та Києвом, збирає численні довідки та відповіді на свої листи.

«Так, як військова служба Королька М. П. не є строковою військовою службою, тому підстав для призначення пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в управлінні Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі немає, в зв’язку з чим прийнято рішення про припинення виплати пенсії Королько В.П.», — відповідає їй начальник районного управління Пенсійного фонду Валерій  Должко.

Чиновник рекомендує вдові потрібно звернутись в головне управління обласного Пенсійного фонду.

«Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» добровольці, які перебували в зоні АТО і не були призвані на військову службу, до військовослужбовців не належать. Ураховуючи викладене, документи для призначення одноразової грошової допомоги повернуто у Волинський обласний військовий комісаріат на доопрацювання і з’ясовування даних про призов Королька М. П. на військову службу. Рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги буде можливим прийняти лише після документального підтвердження призову Королька М. П. на військову службу, — зазначає в іншому листі заступник директора департаменту — начальник управління департаменту фінансів Міністерства оборони України Костянтин Кифоренко. І далі інформує: — Що стосується виплат добровольцям, то виплата членам сімей цивільних осіб, які загинули під час проведення АТО, має здійснюватися відповідно до статті 21 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», кошти на реалізацію якого Міністерству оборони не виділяються».

А у згаданій міністерським чиновником статті йдеться: «Якщо особа, яка брала участь у боротьбі з тероризмом, загинула під час проведення антитерористичної операції, членам її сім’ї та особам, що перебували на її утриманні, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України одноразова допомога в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів». Це трохи більш як 20 тисяч гривень.

ХТО ВІЗЬМЕ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ?

Чиновники, що зіткнулися з цією ситуацією, намагаються ухилитися від допомоги. Причина банальна: до і під час бою, в якому загинуло семеро наших воїнів, належним чином не були оформлені документи.

«Десь у Кабінеті Міністрів України нині готують механізм реалізації Закону України від 24 квітня цього року №1688, що має надати статус учасника бойових дій добровольцям і членам добровільних батальйонів та формувань, які беруть участь в АТО. Скільки триватиме цей процес, що буде після цього, не відомо нікому. А тим часом інший ухвалений недавно закон з 1 червня цього року позбавить нас права на безкоштовний проїзд, а з липня нівелює пільгу із сплати комунальних платежів»,  — зі сльозами каже Валентина Королько.

«Не вірю, що від українських чиновників такі, як я, чогось можуть добитися, — сказав авторові цих рядків інший волинський доброволець тяжкопоранений на сході Богдан Пташник. — Тому навіть і не пробував кудись звертися по компенсацію. Вже став на ноги — і добре».

«Я отримав статус учасника бойових дій одразу в лютому 1989 року, щойно в’їхав на територію СРСР, — розповів воїн-афганець Мамалига, який встиг побувати добровольцем і на нинішній війні, командуючи відділенням у батальйоні «Айдар». — Нас тоді сфотографували, і через кілька днів просто на кордон привезли посвідчення. Тепер зовсім протилежна ситуація!»

1

Одне з воєнних фото, яке засвідчує участь Миколи Королька у бойових діях на сході країни. Фото з сайту nekropole.info

2

Валентина Королько зі старшою донькою Соломією