Громадських активістів Волині просять балотуватися на виборах

5

Громадських активістів закликають брати участь у місцевих виборах, аби змінити систему зсередини.

Про це повідомляє інформаційне агентство «Волинські Новини».

Сьогодні, 3 червня, у Луцьку відбулася публічна дискусія «Громадський активізм та вибори: чи є точки дотику?». Захід організували за участі представників громадських організацій, волонтерів та депутатів Луцької міської ради обговорили питання доцільності участі громадських активістів у місцевих виборах.

Як зазначив громадський активіст Михайло Шелеп, наразі немає сенсу сподіватися на класичних політиків або класичних бізнесменів, тож він неодноразово розмовляв з громадськими активістами і журналістами про те, щоб йти у владу. З його слів, краще самим йти у владу, ставити завдання і зсередини пропонувати рішення, змінювати систему зсередини, ніж бити чолом партіям – «візьми мій проект рішення». Є, мовляв, чимало активних та патріотичних людей, які раніше не планували займатися громадською діяльністю, а зараз вирішують локальні проблеми, збирають допомогу тощо. Якщо їм дати владні повноваження, вони, на його думку, могли б збільшити результати в декілька разів. Отже, Михайло Шелеп закликав громадських активістів, волонтерів, журналістів брати участь у місцевих виборах. Він наголосив, що не змінивши депутатів на місцевому рівні, говорити про зміни не можна.

Активіст зауважив, що нині кожна партія хотітиме «поставити біля себе волонтера», політики братимуть волонтерів, щоб партійний список виглядав привабливішим для людей. Для політиків, які кличуть в партії, потрібно ставити вимоги, активісти повинні приносити новизну в політичні структури – відкритість, публічність, підзвітність.

Він нагадав, що рік тому збиралися представники революційних середовищ, аби розпочати оновлення складу виконкому Луцької міськради. Хтось тоді казав, що це дурниця, хтось – що це нереально, втім, виконком почав працювати ефективніше. Відтак, з його слів, потрібно більше «громадсько хворих» людей заводити у депутати.

Активіст визнав, що час показав, що в критичній ситуації (під час революційних подій) люди готові об’єднуватися, а потім «двом адекватним людям складно вжитися в одному приміщенні чи одній структурі». Він наголосив – що далі від Майдану, то більше згасатиме запал суспільства. Тому потрібно максимально використати цей період та не відкладати на потім.

Громадський активіст, депутат Луцької міської ради Павло Данильчук розповів, що як представник громадського руху «Народний контроль», що вже зареєстрований як політична партія, пропонуватиме місцевим активістам та журналістам приєднуватися та йти на вибори. Він зазнався, що протягом останнього року неодноразово мав думки про те, щоб покинути громадську діяльність, «плюнувши в обличчя людям, які його підставили та зрадили», та поїхати на фронт. Втім, на його думку, багато що на місцях повинно залежати від рішень громадських діячів та волонтерів. Замість того, щоб усе життя займатися громадськими протестами чи говорити гучні слова, він закликає активістів максимально долучатися до виборів у місцеві ради. З його слів, якби 5-10 депутатів Луцької міськради були з громадсько-волонтерського середовища, ситуація була б іншою, та в раді домінували б інші концепції та погляди.

Депутат Луцької міськради, голова депутатської групи «Новий Луцьк» Андрій Осіпов зазначив, що депутати, обрані до міськради у 2010 році, не розуміли, що таке депутат та що таке влада. Це, з його слів, спричинило те, що попри 44 депутатських крісла, опозиціонери швидко програли меру. Тоді у міського голови було двоє своїх людей у міськраді та чотири теоретичних партнери в Партії регіонів, тож можна було оголосити недовіру меру. Натомість, депутати сварилися за комісії. В результаті, нині вони не мають жодного свого заступника міського голови, керівника комунальних підприємств та установ, повністю здали владу.

На його думку, важливо створити систему, в якій не зможе працювати неморальна людина. Він наголосив, що основне призначення депутата – поза радою, лише тричі на місяць він приходить в раду. Депутат повинен постійно комунікувати з громадою.

Андрій Осіпов зауважив, що всі фантазії громадянського середовища закінчуються словом «депутат». Проте влада більша у виконкому, ніж у ради, а в команди міського голови – більша, ніж в виконкому. В комунальних підприємствах – реальна влада щодня. Таким чином, Іван КорчукАртур Василевський – це не депутати, а команда міського голови, Наталія Бунда – не депутат, а агент міського голови в раді. Отже, громадським активістам можна заходити у виконавчі органи міської, але для цього потрібно, щоб була велика фракція.

Найважливіше, з його слів – руйнування вертикалі покірності, коли директор ДНЗ працює на заступника міського голови, а заступник – на міського голову, а не на громаду. Отже, важливо реалізувати вплив громадськості на призначення і звільнення керівників комунальних підприємств та установ. Потрібно, щоб були незалежними рада, виконком і міський голова, які між собою конкурували б. депутат звернув увагу на те, що у місті практично немає такого інституту, як громадські слухання. Так, у Луцьку треба для цього зібрати 500 підписів, але скликання залежить від волі міського голови. На його думку, потрібно зробити громадські слухання і місцеву ініціативу існуючою процедурою.

Громадська активістка Марія Доманська зауважила, що активістам потрібно підтримувати акції один одного, окрім узгодження мажоритарних округів. Тоді люди побачать, що певні середовища об’єднуються заради вирішення їхніх проблем.

У підсумку, учасники дискусії погодилися, що важливо використати унікальний шанс, який дають вибори до місцевих рад та наповнити органи місцевого самоврядування людьми з новим мисленням.

1 2 3 4 5