На Волині можуть відновити унікальну церкву

Втрачену перлину волинської дерев’яної архітектури у Камені-Каширському можуть повернути.

Про це повідомляє інформаційне агентство Волинські Новини з посиланням на Вісті Каменя.

Це стало можливим завдяки віднайденим реставраційним планам, які розробили українські спеціалісти в галузі дерев’яної сакральної архітектури у 1983 році. Фахівці інституту «Укрзахідпроектреставрація» до найменших деталей відтворили оригінальну форму храму, яка бере свій початок із часів Київської Русі.

Хоча дерев’яна Іллінська церква у Камені-Каширському – пам’ятка національного значення – була яскравим зразком волинської школи дерев’яного сакрального зодчества та налічувала понад 300 років, у роботах дослідників українського мистецтва майже не згадується. У ХІХ столітті, поряд із сотнями інших храмів в Україні, вона була спотворена перебудовами в синодальному стилі.

Внаслідок ремонту в 1886 році до церкви прибудували чужорідну дзвіницю, а старовинну, що стояла поруч, розібрали, також змінили форми вікон та бані. Нещодавнє покриття стін вагонкою та встановлення пластикових вікон, які не були погоджені з органами охорони культурної спадщини, змінили пам’ятку до решти. У квітні 2015 року церква дощенту згоріла.

Нагадаємо, 7 квітня ввечері стало відомо про пожежу у Свято-Іллінському храмі Української Православної Церкви, розташованому на площі Культури у Камені-Каширському.

Церква згоріла повністю. Утім пожежникам разом із громадою вдалося врятувати від знищення всі ікони та церковне приладдя.

“Після цієї трагічної події я звернувся до керівника видавничого відділу інституту “Укрзахідпроектреставрація” Василя Слободяна із проханням розшукати проект реставрації храму. Дослідник сакральної архітектури охоче погодився допомогти та розшукав в архіві Інституту унікальний проект, який налічує два томи креслень та детальних описів”, – розповідає аспірант ІМФЕ ім. М.Т.Рильського Богдан Ворон.

Фахівці інституту «Укрзахідпроектреставрація» взялися до кропіткої роботи з обстеження храму та пошуку історичної інформації після того, як у 1982 році обвалився дах вівтаря Іллінської церкви, що поставило під загрозу існування всього храму. Групу мистецтвознавців очолювала Наталія Сліпченко, яка відома відтворенням інтер’єрів реконструйованих храмів Києва – Михайлівского Золотоверхого, Успенської церкви Києво-Печерської лаври.

Головним архітектором проекту став Богдан Кіндзельський. Він виконав проекти реставрації понад 50 пам’яток народної дерев’яної архітектури, зокрема церкви Святого Духа у Потеличі, Воздвиження Чесного Хреста у Кам’янці-Подільському, Святої Трійці у Фастові та багато інших.

Дослідження показали, що храм в Камені-Каширському попри перебудови зберіг оригінальний план, стіни на всю висоту, восьмибічний барабан, прямокутні вікна, балки від консолів попередніх хорів, місця для кріплень характерних для Волині масивних карнизів, а також багато інших слідів та деталей, які дали б змогу відтворити храм в оригінальних формах з точністю.

Церква знаходилась на кам’яному фундаменті, за типом – трьохзрубна одноверха, з відкритим до верху ліхтаря простором, який створював ефект піднесення до небес… З одного боку до центрального об’єму прилягав прямокутний бабинець(на місці якого пізніше збудували дзвіницю), а зі сходу знаходився шестигранний вівтар.

За проектними пропозиціями реставраторів, що були обґрунтовані ретельними дослідженнями, храм набував своїх справжніх унікальних форм волинської архітектури: розбиралися добудовані дзвіниця та ризниці з півночі та півдня. Також усувалася шалівка, церква отримувала оригінальну барокову баню, ліхтар та маківку, а ще – характерну для місцевої дерев’яної сакральної архітектури деталь – опасання навколо храму – своєрідну галерею. Дослідники запропонували ґонтове покриття не тільки даху та бані, але й на стінах, що дозволило б створити незрівнянну фактуру та ефект старовини. В інтер’єрі мали бути відтворені хори. Проектом також передбачається впорядкування території.

Дослідники припускають, що Іллінська церква 1700 року збудована на місці ще давнішої в подібних пропорціях. Витоки цього храму беруть свій початок із княжих часів –давньоруських ротонд.

І ось тепер територіальна громада Каменя-Каширського має унікальний шанс. Відбудова церкви в оригінальних формах не тільки дозволить показати незрівнянну красу народного будівництва, поверне камінь-каширцям видатну пам’ятку волинського монументального будівництва та стане об’єктом показу для паломницького туризму, але буде винятковою подією на теренах Східної Європи – засвідчить взірцевий підхід до відродження українських архітектурних шедеврів, переємство стародавніх традицій та престиж громади. Варто зазначити, що подібні дерев’яні церкви в Україні та Польщі вже внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО.