Вибори в Луцьку: на низькому старті

Без имени-1

Після публікації статті «Вибори у Луцьку: хто проти команди Романюка?» представники кількох політсил звернулися до нас із запитання приблизно такого змісту: «А чого ви про нас не написали? Ми теж проти Романюка». Тому «відновлюю справедливість». Додам: у згаданій статті йшлося про команди, які активно включилися в кампанію і працюють, зокрема, критикуючи команду мера. Сьогодні ж йтиметься про політсили, які перебувають “на низькому старті” і нещодавно активізувалися в частині виборів до міськради.

Нагадаю, у цій та попередній публікації йдеться про потенціал політсил та відносно впливових політиків станом на кінець травня 2015 року, адже тільки лінивий у Луцьку вже не почав «гострити зброю» напередодні місцевих виборів.

Самопоміч

Попри те, що на Волині «Самопоміч» долучається до різного роду акцій, проектів та допомагає бійцям АТО і виглядає «спокійно», в осередку триває «війна» за владу між групою нинішнього першого заступника міського голови Тарасом Яковлевим та громадською активісткою Юлією Вусенко.

Саме Яковлев є головою громадського об’єднання «Самопоміч» на Волині, яке наразі фактично є політичною силою. Його також підтримує відомий громадський діяч Петро Верзун.

Оскільки у міській раді він відповідає за економіку, інвестиції та інші «публічні» напрямки, Яковлев має можливість часто виступати від імені міської ради та збільшувати свій рейтинг за рахунок досягнень на посаді. Очевидно, що він виглядає більш прогресивним та інноваційним на фоні «старої гвардії» міськради. Серед останніх заходів, у яких брав участь Яковлев в ролі керівника осередку, прес-конференція луцького IT-кластеру.

Також «групу Яковлева» у «Самопомочі» підтримує досить успішний луцький бізнесмен Андрій Покровський, а тому в них цілком є шанси «не здати» осередок.

Проте останнім часом активізується діяльність іншої групи активістів, яку фактично очолю Юлія Вусенко. Сюди можна приписати депутата Луцької міської ради Олександра Плісецького, директора департаменту інфраструктури та туризму Волинської ОДА Івана Мирку, громадського активіста та волонтера Сергія Рижкова та інших, поки менш публічних активістів.

Саме Вусенко свого часу влаштовувала зустрічі волинян із нардепами Павлом Кишкарем та Тетяною Остріковою і долучалася до волонтерських акцій разом із активістами «молодіжки».

Також не позбавлена група і фінансової підтримки. Її спонсорами на виборах можуть стати депутат Олександр Плісецький, ресторатор Олег Бровін та інші.

Підливає масла у вогонь і те, що Юлія Вусенко заявляла правоохоронцям, що підозрює у причетності до підпалу її автомобіля Тараса Яковлева.

Як закінчиться ця суперечка, поки невідомо, однак як повідомили Волинському Агентству Розслідувань джерела у Самопомочі, «група Вусенко» налаштована таки «віджати» у Яковлева осередок політсили.

Батьківщина

Порівняно із минулими місцевими виборами ВО «Батьківщина» значно втратило політичну вагу в Луцьку. Такий висновок можна зробити, якщо звернути увагу на результати парламентських виборів у Луцьку, а також на поступове зменшення кількості членів у фракції в Луцькій міській раді.

Останнім прикладом стало виключення із партії трьох лояльних до Миколи Романюка депутатів – Катерини Мельник, Артура Василевського та Наталії Бунди. Таке рішення було досить прогнозованим, адже останні двоє працюють в структурі міської влади: Бунда – начальник управління туризму та промоції міста, Василевський – в.о. керівника ДКП «Луцьктепло».

Як повідомляють джерела Волинського Агентства Розслідувань, однією із причин виключення стало небажання цих депутатів підтримувати амбіції керівників «Батьківщини» Сергія Григоренка та Григорія Пустовіта на місцевих виборах, а також, зрозуміло, наближеність до промерської депутатської групи «Рідне місто».

Схожі процеси «очищення» відбуваються і в обласній раді, де «Батьківщина» відмовилася від Анатолія Грицюка.

Проте у луцькому осередку партії залишається досить багато «старих кадрів», а також молода «зміна» – осередок «Батьківщини молодої».

Серед «старих» варто згадати самих Григоренка і Пустовіта, Ганну Кравчук, Андрія Козюру, Юрія Мишка, Юрія Корольчука, Аскольда Пекарського та інших депутатів міськради. Хоча і тут можна пошукати людей, лояльних до нинішнього мера.

Серед «молодих» треба згадати громадських активістів Захара Ткачука, Романа Перванчука, Володимира Бут-Гусаїма та Олену Ковальчук, що курують роботу «Батьківщини молодої» на Волині. В той час, як інші політсили здебільшого «забили» на молодіжки, у білосердечних вона працює відносно непогано.

Молодіжка «Батьківщини» вже робила спробу «потягатися» на виборах із командою «БПП «Солідарність». Під часів довиборів у Волинську облраду, які відбувалися одночасно із парламентськими виборами у жовтні 2014 року, білосердечений Роман Перванчук поборовся із підприємцем Ігорем Чорнухою. Останній проогнозовано виграв через фінансові ресурси та вплив (очільник «Луцьксантехмонтаж №536»).

Саме «молодих» та секретаря Луцької міської ради Сергія Григоренка можна назвати нині найбільш амбітними та готовими іти на виборах проти команди Миколи Романюка. Нещодавно видання «Вголос» повідомляло, що «останнім часом мер Луцька невдоволений роботою секретаря міськради Сергія Григоренка. Причина невдоволення у тому, що секретар міськради намагається втручатися у сфери, на які абсолютно не поширюються його повноваження, передбачені регламентом Луцької міськради».

Тому можна прогнозувати, що і до місцевих виборів «агресивна» група у луцькій «Батьківщині» не відмовиться від боротьби за крісла в міськраді.

Новий УДАР

За останній час волинський осередок УДАРу пережив багато перетрубацій. У результаті спочатку влада перейшла від «друзів» Ігоря Палиці Ігоря Алексеєва та Юрія Савчука до Наталії Фірко (креатура Володимира Бондаря), а потім – до відносно незалежних Юрія Гупала та Валерія Бутка.

Саме Гупало та Бутко нині намагаються розбудовувати обласну структуру партії, що частково втратила своє «я» після блокування із БПП «Солідарність». Обоє мають бізнес у сфері перевезень, Гупало – міжнародні ватажні перевезення, Бутко – пасажирські перевезення (ПП «Луцьк Експрес»).

Також до достатньо публічних членів осередку можна зарахувати голову обласної виборчої комісії Миколу Євтушина та директора «КовельБудПостач» Руслана Михальчука. Хоча, оскільки осередок оновлюється, у списках політсили ми, можливо, побачимо «нові обличчя».

Із тим, за кого чи проти кого ідуть на луцьких виборах, партійці досі чітко не визначили, адже голова волинських ударівців Юрій Гупало намагається відмежуватися від образу «молодшого брата» БПП «Солідарність».

Така незалежність підкріплена і певними фінансовими ресурсами. Свої сили на виборах Гупало вже пробував піж час парламентських виборів у окрузі №19, адже сам родом із Любомльського району. Тоді він зайняв 5-у позицію із результатом 8,25%. Це відносно високий результат, адже Гупало розпочав кампанію із запізненням та до цього не був публічною особою.

Тому, зважаючи на фінансові ресурси Гупала, Бутка, Михальчука та інших, можна розраховувати, що вже у Луцьку УДАР таки зможе виграти кілька місць у міській раді.

на фото 4 лідерів нинішнього волинського УДАРУ

На фото 4 лідери нинішнього волинського УДАРУ

Народний Фронт: група Гузя

Хоча наразі в Луцьку «Народний Фронт» фактично асоціюють із «Самообороною Волині», керує обласним осередком народний депутат Ігор Гузь, якого така ситуація не влаштовує. В той час, як більшість «людей Гузя» зосереджені саме в його тепер вже рідному окрузі №19, в Луцьку політсилу частково представляють помічники нардепа Ігоря Лапіна Богдан Климчук та Юрій Моклиця. Саме їй часто доводиться виправдовувати ініціативи уряду Яценюка в розмовах із лучанами.

Проте існує і «несамообронівський» луцький «Народний Фронт». Його лідером після повернення із Тернополя намагається стати ініціатор створення платформи «Інститут розвитку міста» Владислав Стемковський. Також в активі цієї групи політичний вплив самого Гузя, що хоч і зосередився на Західній Волині, все ще активно цікавиться луцькими справами.

Зважаючи на все це, можна розраховувати, що луцькі фронтовики балотуватимуться у міськраду двома групами. Війни між ними наразі немає, однак про власні амбіції ні Гузь, ні самооборонівці не забувають.

Владислав Стемковський, Ігор Гузь та Андрій Гаврищук

Владислав Стемковський, Ігор Гузь та Андрій Гаврищук

«Європейська» Голєва

У нинішньому скликанні Олега Голєва залишилася єдиним членом фракції «Європейської партії України» у Луцькій міській раді. Через політичні невдачі Миколи Катеринчука партія взагалі зійшла із політичної арени, тому залишилася для Голєвої просто гарним брендом.

А ще під час виборів вона може розраховувати на бренд власного проекту «Народний адвокат» ну і, звичайно, на фінансові ресурси: свої та чоловіка Миколи Голєва.

Попри те, що Олена Голєва більшість часу проводить, займаючись бізнесом в Києві, вона все же може розраховувати на крісло у Луцькій міській раді, якщо, звичайно, захоче балотуватися.

Нагадаємо, у 2012 році під час парламентських виборів вона стала кандидатом, що чи не найактивніше боровся проти Ігоря Палиці. У підсумку зайняла 4 позицію із результатом 5,61%.

Повернення Кривицького

Антон Кривицький, що був міським головою із 1994 до 2006 року, знову робить спроби повернутися в публічну політику Луцька. Зокрема нещодавно він виступив із критикою ініціативи міської влади орієнтувати Луцьк на туризм, торгівлю та сферу послуг. Мовляв, «заводи порозвалювали…». Такий підхід Кривицького можна назвати протилежним підходу Наталії Бунди чи Тараса Яковлева, що орієнтуються на фестивалі, туризм та IT.

Очевидно, що така активізація Кривицького – не лише заради того, щоб просто дати мудру настанову нинішнім очільникам міста. Як повідомляють джерела Волинського Агентства Розслідувань, Кривицький планує балотуватися на посаду міського голови. Скільки набере, поки складно сказати, однак свій електорат – покоління 90-х, що пам’ятає про «стабільність при Кривицькому», він матиме.

Один із можливих сценаріїв – господарника Кривицького використають, аби відтягнути голоси у господарника Романюка. Проте поки це лише плани на папері чи в головах місцевих політтехнологів.

img_0608

Антон Кривицький

«Солідарність» з Романюком

Хоча нинішній міський голова Микола Романюк може піти на вибори самовисуванцем, підтримку осередку «Блоку Петра Порошенка «Солідарність» він точно матиме. Вже на сьогодні більшість депутатів промерської групи «Рідне місто» долучаються до цієї політсили. Йдеться перш за все про очільника обласної організації «БПП «Солідарність» Романа Романюка, міської – Євгенія Ткачука, депутатів Анатолія Пархом’юка, Анатолія Бірюкова. Напередодні виборів до політсили можуть формально чи неформально приєднатися й інші депутати, що поки цього не афішують.

Так, «порошенківцями» можуть стати виключені із «Батьківщини» Наталія Бунда, Артур Василевський і «корінні» Іван Корчук, Микола Яручик та інші.

Серед відносно відомих безмандатних членів луцької команди БПП треба назвати директора ЗОШ №24 – технологічний ліцей Юлію Гринчук, керівника «Луцького центру первинної медико-санітарної допомоги» Ігоря Гнетньова, співвласника ТОВ «Апельсин» та бізнес-партнера Миколи Яручика В’ячеслава Теліцина.

На місцевих виборах у Луцьку БПП «Солідарність» може розраховувати на адмінресурс, адже вони мають «своїх» міського голову та голову Волинської ОДА Володимира Гунчика. Також варто враховувати і фінансові ресурси, адже навіть публічні члени БПП – люди не бідні. Не обійдеться і без спонсорів, що не бажають себе афішувати, проте розраховують та лобіювання власних інтересів.

Зокрема «інвестувати» у Миколу Романюка та БПП буде найвідоміший член групи «Континіум» Ігор Єремеєв. Таку співпрацю зокрема вже визнав Микола Романюк. Інтерес Єремеєва очевидний – не допустити надмірного впливу у Луцьку групи Ігоря Палиці «Новий Луцьк». Також для нього важливо «дружити» із владою в місті, адже саме в Луцьку розташовані ТРЦ «ПортСіті», луцька нафтобаза та зареєстровані основні молочні й нафтові підприємства групи компаній «Континіум».

Антон Бугайчук