Вибори в Луцьку: хто проти команди Романюка?

Без имени-1

Хоча місцеві вибори тільки через півроку, а Луцьк ще не «заліпили» політичною агітацією, головні політичні сили міста вже активно готуються до виборів. Щоправда треба мати на увазі не класичну агітацію, намети, листівки та програми на телебаченні.

Як правило, йдеться навіть не про політичні партії, бо коли якусь акцію чи ініціативу започатковує партія, її підтримка одразу падає, мовляв, «заангажовані». Тому політичну вагу в Луцьку здобувають за допомогою благодійності, висвітлення результатів роботи на своїй посаді, громадських акцій, судів, проектів рішень, а ще через допомогу бійцям АТО.

Чи погано це? Не завжди. Наприклад, останнє – допомога бійцям, на думку автора, навіть дуже хороша справа. До того ж більшість волонтерів працюють не для того, аби потім «пропихнутися» у якусь раду чи крісло. Та й бізнесмени, які публічно заявляють про допомогу бійцям, кажуть, що роблять це виключно із патріотичних мотивів. Більше того, якщо «олігарх» не допомагає виграти війну на Сході, його рейтинг падає, мовляв, «накрав і за країну не переживає».

Але ця публікаціє про інше. Про те, як збирається боротися за переобрання нинішній міський голова Микола Романюк, він розповів у інтерв’ю нашому виданню. Суть: мер не хоче «поливати брудом» свої опонентів, а буде показувати, що зробив за 5 років своєї каденції. Можливо саме тому про здобутки влади він розповідає значно більше, ніж про невдачі. Бо про останні скажуть інші.

Ми ж вирішили написати про те, хто і за що може критикувати Миколу Романюка напередодні місцевих виборів, тобто про те, хто може стати головними опозиціонерами у боротьбі за депутатські мандати Луцької міської ради та крісло міського голови.

Старий «Новий Луцьк»

Треба визнати, що найбільш впливовими опозиціонерами у Луцьку нині є політики із умовної групи «Новий Луцьк». Туди входять не тільки члени однойменної депутатської групи в міській раді: Андрій Осіпов, Ігор Поліщук, Микола Дендиберін, Ірина Констанкевич, Петро Савчук, Тарас Бас та Віталій Кварцяний.

Також до «друзів» голови Одеської ОДА Ігоря Палиці можна віднести депутата міської ради Володимира Никитюка, екс-очільника «Укртранснафти» Олександра Лазорка, членів виконкому: виконавчого директора благодійного фонду «Новий Луцьк» Ореста Маховського й очільника «Варти порядку» Олександра Тиводара.

Ще сюди треба зарахувати поки «безмандатних» голову правління фонду «НЛ» Олександра Товстенюка, учасника АТО і екс-кандидата в нардепи Ігоря Рицка та сірого кардинала «Варти порядку» Ігоря Алексеєва.

Очевидно, що в групі «Нового Луцька» балотуватимуться в міськраду й інші люди, що поки не такі публічні.

Всіх їх об’єднує бренд благодійного фонду, що працює в місті ще із 2011 року. Офіційна мета його створення – допомагати людям і розвивати Луцьк. Але побічну мету – створення бренду для набуття політичної ваги, схоже, вже не приховують. Кольорову гаму «Нового Луцька» та «пташечку» вже використовували у кампанії сам Ігор Палиця, Ірина Констанкевич та Ігор Поліщук. Фактично «ставка» не зіграла лише раз – під час парламентських виборів 2014 року. Хоча тоді Констанкевич програла всього 28 голосів.

Схожу технологію готуються використати і під час цих виборів. Можливо саме тому починає зростати активність фонду «Новий Луцьк» щодо спонсорування різноманітних заходів: театральні вистави, концерти, фестивалі, чемпіонат із пауерліфтингу тощо. Продовжують інші соціальні програми. Все це добре, але знову ж приємним бонусом – збільшенням рейтингу політики із «Нового Луцька» активно користуються.

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ: БИТВА ЗА МЕРСЬКЕ КРІСЛО В ЛУЦЬКУ – ДВОБІЙ ОЛІГАРХІВ

Силовий блок «Нового Луцька» представляє «Варта порядку». Це громадське формування також має подвійне призначення. Вартівці справді патрулюють вулиці Луцька та інших населених пунктів і охороняють порядок. Але, як і кожна сучасна українська політична сила, «Новий Луцьк» потребує «людей в камуфляжах». Ними могли б стати «лояльні» бійці 3-го запасного батальйону ДУКу, однак під керівництвом екс-ударівця Ігоря Алексеєва також створили і «Варту порядку». Знову ж – мета благородна, однак є політичний підтекст.

Що ж до критики опонентів, то після вступу Андрія Осіпова у групу «Новий Луцьк» її суттєво побільшало. Осіпов тепер під брендом «Нового Луцька» судиться із Миколою Романюком через «корупційне авто», планує розслідувати позатендерні закупівлі міськради, «конфлікт інтересів» депутатів міськради із групи «Рідне місто» та інші теми.

Його підтримує Ігор Поліщук, який взяв на себе тему непрозорої діяльності «Луцьктепла», спортивні майданчики та інше. Натомість Ірина Констанкевич традиційно пропонує позитивні, а не критичні щодо інших ініціативи.

Самооборона Волині

Самооборонівців складно назвати людьми, що займаються виключно політикою. Навпаки, більшість членів організації задіяні у допомозі армії (виготовлення сухпайків, безпілотники, форма, взуття тощо). Також «не до політики» групі швидкого реагування «Самооборони Волині», що «воює» із незаконним продажем алкоголю, п’яними водіями та іншими «проблемними» людьми нічного Луцька.

Проте не позбавлене владних амбіцій «політичне крило» самообронівців. Сюди перш за все потрібно віднести помічників нардепа Ігоря Лапіна Юрія Моклицю та Богдана Климчука. Останній також є членом виконкому Луцької міськради.

Ще достатньо публічними є помічник Лапіна та активіст групи швидкого реагування Олександр Ніколайчук, координатор штабу «Самооборони Волині» Андрій Хведчак, волонтер Сергій Рижков, керівник Відділу протидії корупції Анатолій Сковера та предстаник партії «Громадянська позиція» Сергій Чуріков.

Зважаючи на вплив «Самооброни Волині», всі вони потенційно можуть зайняти депутатські крісла. Чи захочуть – інше питання. До того ж висуватися від цієї структури офіційно не можна. Проте через членство Ігоря Лапіна у фракції «Народного фронту» більшість можуть обрати саме цю партію.

Збільшують популярність «Самооборони Волині» (в тому числі політичну) активна допомога армії, патрулювання міста, боротьба проти «безпорядків» у нічних закладах, підтримка люстрації, боротьба проти непрозорості на ДКП «Луцьктепло», робота Відділу протидії корупції на інші напрямки.

Серед останніх акцій самообронівців – виселення судді Луцького міськрайонного суду Віталія Ковтуненка, що «прихватизував» будинок у Липинах.

Проте в «Самообороні Волині» досі не вибрали людину, яка мала б активно боротися за крісло міського голови. А тому може статися так, що їм доведеться обирати «менше зло» між Миколою Романюком та людиною «Нового Луцька».

Народний Контроль Волинь

Започаткована Дмитром Добродомовим ініціатива «Народний Контроль» досить успішно стартувала на Волині. Не в останню чергу через те, що за неї взялися Павло Данильчук та Михайло Шелеп. Імпонує те, що вже на першій прес-конференції активісти заявили – готуються до виборів. Головна мета проекту закладена в назві – контроль влади. Але зрозуміло, що претендувати на владні крісла очільники волинського осередку також будуть.

Для Павла Данильчука це шанс залишитися у «великій політиці» після відходу від батальйону «Азов» та «Правого сектору», а для Михайла Шелепа – змінити громадський сектор і журналістику на громадсько-політичну діяльність.

Політичні опоненти вже встигли зауважити «розкішність» офісу організації на проспекті Волі, 68. Як розповів Павло Данильчук, оренду офісу оплачують із Києва, а єдиного спонсора-олігарха в «Народного Контролю» немає.

Хоча осередок тільки почав роботу, вони вже встигли в рамках зйомок програми для телебачення взятися за кілька проблем Луцька, зокрема незаконні забудови. Йдеться про незаконну прибудову «лєтніка» до кафе «Зебра» в районі ДПЗ.

Ближче до виборів у «список» Народного Контроль Волинь запрошуватимуть громадських активістів із постмайданівського середовища, що не встигли «прилаштуватися» у інших політичних силах.

«Комунальний» Бондарук

Керівник ради ОСББ у Луцьку Роман Бондарук останнім часом активізував роботу свого проекту «Комунальний патруль». Йдеться про інтернет-видання, газету та скриньки у поштових відділеннях, куди можна покласти заявку на проблему.

«Комунальний патруль» спеціалізується на проблемах ЖКГ та регулярно критикують головного комунальника міста Івана Кубіцького та міського голову Миколу Романюка. Просто в даному випадку критика лунає щодо тендерів на прибирання міста, ям на дорогах, неприбраних дворів, відсутності гарячої води тощо.

Комунальні теми будуть актуальні постійно, тому це щедра нива для роботи «Комунального патруля», а значить – для збільшення політичної ваги Романа Бондарука. Наприклад, останнє відключення гарячої води в місті – ще один привід покритикувати міську владу саме в цій сфері.

Передвиборча «Свобода»

Хоча ВО «Свобода» останнім часом втрачала позиції на всеукраїнському на місцевому рівні, в Луцьку вона все ще зберігає певні позиції, а тому зможе поборотися за місця у міськраді. Свободівці мають «стару гвардію», куди можна віднести депутатів міськради Юрія Вегу, Сергія Сівака та інших депутата обласної ради від одного з округів Луцька Святослава Боруцького, першого заступника голови облради Олександра Пирожика та голову обласного осередку Анатолія Вітіва.

До «молодої гвардії» можна приписати голову луцького осередку Миколу Федіка, брата Героя Небесної Сотні Василя Мойсея Романа та інших, поки ще не відомих широкому загалу активістів.

Не залишилась луцька «Свобода» і без фінансової підтримки. Зокрема депутат міської ради від цієї політсили Віктор Ящук став другим у списку найбагатших після Андрія Козюри. Ящук офіційно заробив у 2014 році 897 487 гривень. Також може підтримати політсилу депутат Київської міськради Олег Чернецький, який все ще має бізнес в Луцьку.

Серед останніх «тем», за які бралися свободівці – протест проти виділення земельних ділянок в Парку 900-річчя Луцька, мораторій на виділення землі в Луцьку, поки не забезпечать бійців АТО, звернення до Порошенка щодо врегулювання обігу вогнепальної зброї.

Також дещо показовою стала суперечка між прес-секретарем свободівців Петром Герасименком та депутатом міської ради із групи «Рідне місто» Євгенієм Ткачуком. Хоча все вдалося вирішити мирно, на поверхню «випливли» постійні конфлікти між цими двома політсилами.

Підготував Антон Бугайчук