Продаж комунальних авто по-волинськи: «своїм» і за чверть ціни

20150519160030

З приблизно 60 «комунальних» авто, які продали на Волині протягом останнього десятиліття, більшість транспортних засобів викупили люди, наближені до посадовців та чиновників.

Чому так мало бажаючих купувати дешеві авто з’ясовувало Рівненське агентство журналістських розслідувань спеціально для CORRUPT UA.

Як реорганізовували комунальне автотранспортне підприємство

Про ліквідацію неприбуткового підприємства КП «Автогосподарство Волинської обласної ради» місцеві обранці заговорили ще наприкінці 2013 року. Заборгованість підприємства тоді склала понад півмільйона гривень. При цьому на балансі підприємства були два гаражі у самісінькому центрі міста та 11 автомобілів. Однак, тоді питання ліквідації КП не отримало належної підтримки.

Потім був Євромайдан, зміна влади і питання автогосподарства знову кілька разів виносили на сесію облради. Протягом 2014 року Волиньрада прийняла кілька рішень про продаж на аукціонах чотирьох автомобілів підприємства. Таким чином намагалися скоротити видатки цього підприємства і погасити борги.

З молотка мали піти «Fiat Ducato» 1990 року випуску, «Volkswagen Transporter» 1995 року випуску, «Skoda Classik» 2008 року випуску та «Volkswagen Passat» 2004 року випуску.

Зрештою, в листопаді 2014 року більшість таки проголосувала за реорганізацію комунального підприємства шляхом приєднання до КП «Управління будинком Волинської обласної ради».

Нині частину автомобілів КП розпродали, решту майна, згідно з рішенням облради, переводять на баланс КП «Управління будинком Волинської обласної ради», начальником якого є Микола Рижук. Він же є і головою ліквідаційної комісії КП «Автогосподарство Волинської обласної ради», але про це пізніше.

Хто і за скільки придбав автівки VIPів?

За рішенням Волинської обласної ради усі аукціони із продажу комунального майна проводить філія «Волинський аукціонний центр» Державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів».

Багаторічний директор «Волинського аукціонного центру» Валентин Паламарчук довгий час протиправно не хотів надавати журналістам копії протоколів аукціонів із продажу комунальних автомобілів. Мотивував посадовець компанії, 100% власності якої належить державі, тим, що в протоколах міститься конфіденційна інформація, а самі імена учасників аукціонів і переможця він не може розголошувати.

Рівненське агентство звернулося зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Скаргу розглянули та зобов’язували директора надати журналістам запитувану публічну інформацію.

Тож частину протоколів ми отримали із наявною інформацію стосовно всіх учасників та переможця аукціону, в іншій же частині працівники аукціонного центру вилучили інформацію про всіх учасників аукціонів, окрім переможців. Знову протиправно.

Із чотирьох виставлених на продаж автомобілів «з молотка» продали тільки три: «Fiat Ducato» 1990 року випуску, «Volkswagen Transporter» 1995 року випуску та «Skoda Classik» 2008 року випуску.

3 2 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В аукціоні з продажу першого авто, який відбувся у лютому 2015 року, взяла участь лише одна людина – Мельничук Раїса Іванівна. За словами колишнього директора КП «Автогосподарство Волинської обласної ради» Юрія Моколюка, на цей аукціон довго ніхто не реєструвався.

– «Fiat Ducato» 1990 року випуску – іржавий, від нього залишився мотор і колеса. Склалася така ситуація, що мені директор аукціонного центру зателефонував і сказав, що немає жодної зареєстрованої на цей лот людини. Аукціон може пропасти, – розповідає Юрій Моколюк. – Я потелефонував до знайомих, але нікому воно не потрібне. Чоловік шість приїхало, подивилися його і відмовилися брати.

Зрештою автомобіль продали єдиному учаснику – Раїсі Мельничук за майже 6 тисяч гривень, що складає близько 200 доларів США.

Значно цікавіше минули інші два аукціони, про які Юрій Моколюк відмовився говорити. В обох аукціонах із продажу «Volkswagen Transporter» 1995 року випуску та «Skoda Classik» 2008 року випуску взяли участь по двоє учасників.

За перший автомобіль змагалися Ткачук Віталій Русланович та Малесик Олексій Валентинович, а за другий – Радченко Петро Петрович та той таки Малесик Олексій Валентинович.

Учасник обох аукціонів Олексій Малесик – це попередник Юрія Моколюка на посаді директора комунального підприємства «Автогосподарство Волинської обласної ради». Він очолював його до червня 2012 року. Попри участь в обох аукціонах, купили автівки його опоненти – Віталій Ткачук та Петро Радченко.

Ім’я Віталія Ткачука, який за 33 тисячі гривень придбав «Volkswagen Transporter» 1995 року випуску, нещодавно уже засвітилося у ЗМІ, адже людина із таким самим ПІБ є засновником ТОВ «Волиньпромгеологія». Це підприємство створене у лютому 2015 року і претендує на дозвіл від Волиньради із надання надр площею у близько 30 квадратних кілометрів для «геологічного вивчення на предмет бурштиноносності» у Маневицькому районі.

Рівненське агентство журналістських розслідувань протягом двох днів намагалося дотелефонуватися до Віталія Ткачука і одного разу це таки вдалося зробити. Однак, коли чоловік почув, що журналісти цікавляться чи він директор цього підприємства, сказав що йому не зручно розмовляти та пообіцяв перетелефонувати. Решта спроб порозмовляти із ним не увінчалися успіхом: чоловік не зателефонував, а наші дзвінки ігнорує.

А ось луцький підприємець Петро Радченко підтвердив, що він купував авто «Skoda Superb Classik» 2008 року випуску на аукціоні за 66 тисяч гривень, що становить близько 2 тисяч 700 доларів США. Разом з тим, чоловік запевнив, що не знає свого опонента по аукціону Олексія Малесика і не знає, чому той не торгувався за автомобіль. На ринку вартість такого авто починається від 10-12 тисяч доларів.

Петро Радченко – відома у ЗМІ персона. На початку минулого року ЗМІ писали про скандал навколо його автомийки на вулиці Ковельській. Мешканці прилеглого будинку скаржилися, що Луцька міська рада покриває незаконний бізнес.

Що ж до четвертого авто – «Volkswagen Passat» 2004 року випуску, то його доля достеменно невідома. Аукціон із продажу цього авто досі не відбувся. Чому – ані останній директор «Автогосподарства облради», ані нинішній керівник КП «Управління будинком Волинської обласної ради» довго казати не хотіли. Обоє відмовлялися говорити на цю тему і посилалися на службову інформацію.

Рівненське агентство журналістських розслідувань має інформацію, що це авто потрапило в ДТП і саме тому не було виставлене на аукціон.

Скільки коштують понад півсотні комунальних автомобілів

Кожного року на аукціонах «Волинського аукціонного центру» реалізовують по кілька комунальних автомобілів. Разом з тим, співпраця Волинської обласної ради та філії «Волинської аукціонний центр» ПАТ ДАК «Національна мережа аукціонних центрів», як мінімум, «кульгає».

Як з’ясувалося із відповідей на запити, орган місцевого самоврядування не володіє інформацією про те, хто купує «з молотка» комунальні автомобілі і нібито не має у своєму розпорядженні протоколів аукціонів.

Тим не менше, у Волинській обласній раді на запит надали список транспортних засобів, які були продані з аукціонів протягом 2004-2013 років. У списку понад півсотні автомобілів різних комунальних підприємств і закладів.

Найдешевший проданий автомобіль – «ЛуАЗ 969М» 1992 року випуску, реалізований «з молотка» наприкінці 2006 року за 800 гривень. Найдорожчий проданий автомобіль – «Daewoo Nubira» 2001 року випуску реалізований у січні 2009 року за 27 тисяч 360 гривень. За тодішнім курсом це було близько 3,5 тисяч доларів США.

Оскільки у наданій із Волиньради таблиці не було вказано осіб, які придбали ці автомобілі і кількості учасників аукціонів, то ми дещо удосконалили її, додавши зібрану із отриманих протоколів аукціонів інформацію:

Комунальні авто - Таблиця 1 ст 1Комунальні авто - Таблиця 1 ст 4Комунальні авто - Таблиця 1 ст 3Комунальні авто - Таблиця 1 ст 2

Більшість автомобілів були продані за низькими цінами (в переведенні у валюту транспортні засоби продавали за ціною від кількох до 3500 доларів США) – документи клікабельні

У таблиці подана інформація до травня 2013 року. Однак, відтоді облрада прийняла ще кілька рішень про відчуження кількох транспортних засобів, серед яких і зазначені вище авто. Про це – в таблиці нижче.

4
Власники дешевих комунальних авто: сусід голови облради, завгосп облради, депутати та чиновники

Хто ж власники цих доволі дешевих комунальних автівок? 2014 року у жовтні з аукціону був проданий один із автомобілів КП «Санаторій матері і дитини «Пролісок» «Chevrolet Captiva» 2008 року випуску. Автомобіль виставили на аукціон ще за рішенням обласної ради від 13 листопада 2013 року. Придбав його за 51 тисячу 750 гривень такий собі Роман Олексійович Романюк. Його опонентом був Ігор Панчук.

Роман Романюк є сусідом постреволюційного голови Волинської обласної ради Валентина Вітра.

Зв’язатися із Романом Романюком журналістам не вдалося, однак вдалося поспілкуватися із його опонентом по аукціону. Ігор Панчук відомий як керівник обслуговуючого кооперативу «ІВЛАДА». На перше ж запитання журналіста про те, чи знає він Романа Романюка чоловік відповів ствердно і навіть готовий був надати контакти до нього. Однак, коли дізнався чому саме шукаємо Романа Романюка, Ігор Панчук почав заперечувати, що він його друг чи знайомий.

– Ви знайомі чи друзі з ним?

– Ні, не друзі. Я просто зараз згадав, що його знаю по цьому аукціону. Ви сказали, що по аукціону і я згадав. Я зараз подивлюся, може його контакти десь маю, якщо знайду, то хай він вам передзвонить, так?

Наступного дня, як і очікувалося, з’ясувалося, що Ігор Панчук немає контактів до Романа Романюка.

Валентин Вітер підтвердив, що Роман Романюк є його сусідом, однак каже, що не знає чи це він купував автомобіль «Chevrolet Captiva».

– Купляв він той автомобіль, чи не купляв: я не бачив, щоб він на ньому їздив, – каже голова Волинської обласної ради Валентин Вітер. – Він мав право піти на аукціон і придбати цей автомобіль як будь-який громадянин. Обласна рада проголосувала дуже багато об’єктів щодо їх продажу, і, повірте, на жоден з них ми не маємо впливу щодо їхньої оцінки і продажу.

Крім Романа Романюка, серед власників колишніх комунальних автівок багато інших відомих осіб. Так, «завгосп» Волинської обласної ради, вже згаданий вище Микола Рижук також обзавівся автомобілем за час роботи на посаді начальника комунального підприємства «Управління будинком Волинської обласної ради». Це сталося у квітні 2012 року – через рік після призначення.

11 квітня 2012 року з аукціону продали «Volkswagen Passat» 1998 року випуску, який був на балансі Волинської обласної ради. Вже звично, участь в аукціоні взяли лише двоє учасників, а Микола Рижук став переможцем, придбавши транспортний засіб за 15 тисяч 100 гривень – на 1,5 тисячі дорожче від стартової ціни. На той момент це було близько 2 тисяч доларів США.

5

Авто Миколи Рижука, яке колись було комунальним, придбане за близько 2 тисячі доларів

 

Нині Микола Рижук є головою ліквідаційної комісії КП «Автогосподарство Волинської обласної ради». Він підтвердив, що купував автомобіль, однак відмовився повідомляти хто був його опонентом. Також керівник комунального підприємства наполягав на особистій зустрічі для розмови на цю тему. Ми погодилися, але коли почали ставити питання стосовно інциденту із згаданим уже автомобілем «Volkswagen Passat» 2004 року випуску, який також мав бути нещодавно проданий на аукціоні, керівник підприємства спочатку двічі переносив зустріч, а потім і взагалі заявив, що йому немає про що спілкуватися із журналістом.

Тож довелося йти на зустріч без запрошення.

– Ця машина стояла півтора року під деревом з мотором застуканим. Її так заїздили, побили пошарпали. Я її два роки вичухував. Поміняв все, що тільки можна й не можна. Єдине, що не пофарбована зверху. Двигун робив, підвіску робив, все було прокурене, просмерджене, – каже про придбаний у 2012 році на аукціоні автомобіль «Volkswagen Passat» 1998 року випуску Микола Рижук.

Стосовно «Volkswagen Passat» 2004 року випуску Микола Рижук каже, що «десь ту машину царапнув колишній директор «Автогосподарства обласної ради» Юрій Моколюк», і вона за місяць чи через два-три тижні буде на аукціоні.

А от що каже про зникле авто голова Волиньради Валентин Вітер:

– Якщо він має бути проданий, то він буде проданий. Він нікуди не зник, я знаю, що його десь поцарапали, десь підфарбовували, але це було не в нашій власності. «Автогосподарство» було в підпорядкуванні облдержадміністрації. І ці автомобілі були в користуванні її управліннями. Якщо чесно, я хочу теж почути, як було насправді. Одні кажуть, що просто царапина була, інші кажуть, що це їхав колишній начальник «Автогосподарства» і десь вдарив, треті кажуть, що спеціально вдарив. Але більше ніякої інформації не маю.

Мабуть, читачі уже зауважили, що беруть участь в автомобільних аукціонах часто саме ті особи, які безпосередньо пов’язані із установою, що їх продає. Так, у травні 2011 року автомобіль «Dacia Solenza» 2003 року випуску, який відчужував Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, за 16 тисяч гривень (близько 2 тисяч доларів) придбав заступник голови цього фонду Петро Левчук.

Наприкінці 2009 року на такому ж аукціоні «скупився» і керівник Волинського обласного дочірнього підприємства ДАК «Хліб України», екс-кандидат в мери Луцька Володимир Жгутов.

– Управління той автомобіль чотири роки орендувало, довели до ручки, а тоді вже спихнули його куди попало. Гроші за нього заплачені, автомобіля ніхто не крав і хабарів ніхто не отримував. Вже прогнив давно той автомобіль і я його продав, – каже Володимир Жгутов.

Ще одним власником автомобіля «Daewoo Lanos» 1999 року випуску «з молотка» в лютому 2013 року став Сергій Олександрович Дмитрук. Цей чоловік разом із опонентом Ігорем Степановичем Вархоляком взяв участь одразу у двох аукціонах: із продажу зазначеного «Daewoo Lanos» 1999 року випуску та «Daewoo Nubira» 1999 року випуску. Цікаво, що ці два аукціони дуже схожі на розіграний фарс, адже в одному аукціоні за стартовою ціною автомобіль купив Сергій Дмитрук, а в іншому – Ігор Вархоляк.

Ми подумали, що Сергій Дмитрук це колишній голова Камінь-Каширської РДА, адже ПІБ повністю збігається. Проте, екс-голова РДА заперечив, що брав участь в аукціоні і запевняє, що не знає Ігоря Вархоляка.

Придбав на такому ж аукціоні в 2007 році старенький автомобіль «УАЗ 330301» 1987 року випуску і депутат Ковельської районної ради, голова Волинської асоціації фермерів та приватних землевласників Віктор Лук’янчук. Нині він є помічником народного депутата України Ігоря Гузя.

Ще один, поданий нижче, протокол аукціону можна впевнено назвати фарсом і заявою до правоохоронних органів, адже його учасники – бізнес-партнери.

6

Як бачимо, участь в аукціоні взяли ТзОВ «Волинська сільськогосподарська дорадча служба», в особі її керівника Наталії Козак, та Анатолій Шевченко. Ці особи є бізнес-партнерами, оскільки обоє є співзасновниками ТзОВ «Волинська сільськогосподарська дорадча служба».

«Я б їх всі за гривню виставляв і – хто більше дасть» – директор аукціонного центру

Як розповів в інтерв’ю директор філії «Волинський аукціонний центр» ДАК «Національна мережа аукціонних центрів» Валентин Паламарчук, їхня компанія розпродає різне комунальне майно. До них звертаються і державні структури, і органи місцевого самоврядування.

– Я за те, щоб все продати за 1 гривню, як німці робили – за 1 марку, як робили чехи за крону, щоб продати аби воно не стояло. Хай підприємець вкладе свої гроші і воно запрацює, а до бюджету підуть податки, – зазначає Валентин Паламарчук, розповідаючи про своє ставлення до приватизації комунального і державного майна.

Щодо вартості продажу на аукціонах комунальних авто, то тут багато залежить від експертної оцінки цього майна. Її найчастіше проводять приватні оцінювачі, яких наймає сам балансоутримувач і звертається в аукціонний центр з уже готовою документацією. Якщо ж ні – то оцінювача вибирає за конкурсом сам аукціонний центр.

Здавалося б, для привернення більшої кількості покупців їх потрібно широко інформувати і залучати, наприклад через сайт та ЗМІ. З цим у Волинського аукціонного центру складається не найкращим чином. На їхньому сайті, на якому логічно було б розміщувати оголошення, вказані лише контакти, а сам сайт майже не оновлюється та й дуже незручний.

Натомість, Валентин Паламарчук розповідає, що оголошення про проведення аукціонів вони розміщують у пресі, як от газета «Волинь-нова», «Відомості», «Волинська газета», «Твій вибір», «Волинська реклама». І скаржиться: «Публікуємо у «Волині», – ніхто не телефонує, публікуємо у «Відомостях» – продається». На запитання чому оголошення не розміщують в інтернеті, директор філії каже, що там оголошення також є, але це нічого не дає. В законодавстві ж прописано що повідомлення обов’язково має бути розміщене в пресі (публікація лише в місцевих друкованих ЗМІ відразу відсікає велике коло покупців з інших регіонів – авт.).

Також директор філії нарікає, що багато комунального і державного майна просто не продається через його «жахливий стан».

– До 50 відсотків державних автомобілів не продається. Зношене майно дуже часто не продається, а процедура їх продажу триває до року, – каже чоловік.

На запитання чому такі низькі ціни продажу комунальних автомобілів Валентин Паламарчук каже, що він тут ні до чого.

– За ціни ми не відповідаємо. Є чинне законодавство за яке відповідає експерт. Ми готуємо підготовчу базу: приймаємо документи, виставляємо на публікацію, йде боротьба, якщо є бажаючі, якщо немає – то немає. Вам так здається, що ціни низькі. Це в кожному випадку треба дивитися автомобіль. Нещодавно ми продали автомобіль поліклініки №2. Наш експерт проводив оцінку. За ціну відповідає лише він. Так от, цей автомобіль «Жигулі» п’ятірка оцінили у 23 тисячі гривень. З горем пополам ми його продали за 8 тисяч, – розповідає чоловік.

– Я б їх всіх за гривню виставляв і – хто більше дасть. Візьмуть за гривню – значить за гривню, – каже директор Волинського аукціонного центру.

На аукціонах із продажу комунальних авто зазвичай один, два, три учасники або й взагалі нікого немає.

– Бажаючі і дзвінки є. Може і сто дзвінків бути. Але вони їдуть і дивляться те майно й буває, що з тих ста людей ніхто не реєструється, – каже чоловік. – Там немає якихось керівників, якихось інших… дубляжів і тому подібного. В більшості на аукціонах беруть участь прості люди. Є бізнесмени, цього не заперечую, – розповідав Валентин Паламарчук про учасників аукціонів ще до того, як журналісти отримали копії протоколів.

Над публікацією працював журналіст Юрій Горбач