У Луцьку відзначили День примирення

K1600_DSC_0074

У Луцьку вшанували пам’ять загиблих на війні та відзначили День примирення.

Сьогодні, 8 травня, у місті вперше відзначили День примирення згідно з європейськими традиціями.

На меморіальному комплексі «Вічна Слава» біля пам’ятника Невідомому солдату відправили панахиду. Присутні поклали квіти до пам’ятних знаків та могили Героя Василя Мойсея.  Вшанували пам’ять вояків Червоної армії, воїнів УПА та етнічних українців у складі інших армій та учасників антигітлерівської коаліції, що загинули на війні.

«Шануємо нині живих, усіх тих, хто приніс крізь лихоліття війни любов до батьківщини та бажання бачити її заможною  і квітучою… Ваш приклад наслідують учасники антитерористичної операції на Сході. Сьогодні маємо бути гідними вашого надзвичайного життєвого подвигу, усіма своїми справами утверджувати мир і злагоду», – звернулися до ветеранів.

Панахиди за загиблими в роки війни відправили митрополит Михаїл та єпископ Йосафат.

«Треба пам’ятати хто напав на нашу Батьківщину, пам’ятати тих, хто знищував наших братів і сестер. Ми будемо пам’ятати тих, хто сьогодні підтримує сепаратистів… Але неможливо рухатися вперед, якщо ти не вмієш вибачити», сказав митрополит. Він наголосив на необхідності пам’ятати загиблих на війні за Схід України.

Майоріли українські пропори, у руках лучан – безліч червоних гвоздик , а на грудях – червоні маки. На обличчі ветеранів проблискують сльози.

«Часом сиджу і згадую ті часи. Але то вже не та біль, яка була тоді. Війна то страшне горе. Я радію перемогам нинішнім, знаю,що таке справжня війна», – каже ветеран Інна Скурковська. Коли почалася війна їй було всього 15 років. Інна Антонівна незважаючи на юний вік, вступила до партизанського з’єднання.

З болем говорить вона і про нинішню війну – брат жінки живе в Донецьку, він із сім’єю відмовився їхати з дому. Але вона упевнена в переможній розв’язці конфлікту. «Сьогодні тут я відчула примирення. Все буде добре, ось побачите», – каже Інна Антонівна.

K1600_DSC_0205

Сивочолий ветеран пригортає до себе листівку, яку подарували діти. Це Іван Глущук, голова Волинського обласного  і Луцького міського комітету партизан-підпільників періоду Великої Вітчизняної війни

«Я відчуваю гордість за наших дітей. Я віддавав своє життя і здоров’я за Україну, і так буде до останнього», – каже Іван Маркович, який багато років працював вчителем історії та суспільствознавства і виховував молоде покоління. Він пишається хлопцями, які зараз захищають Україну від агресора на Сході.

На урочистості Іван Маркович сидів поряд з вояками УПА. Каже, що давно вже примирилися воїни, які були об’єднані однією метою. «Сьогодні День примирення. Як ми захищали Україну, так і воїни УПА захищали Україну», – додає ветеран

K1600_DSC_0195

K1600_DSC_0060

А ось і ще маленька жінка із нарцисами в руках. Галина Петренко під час війни «партизанила». У ті страшні часи вона втратила рідного брата. «Я була у партизанському з’єднанні майора Іванова. Найяскравіший спогад з війни – це те, як було страшно. Звістку про перемогу я отримала на Волині – селище Луків, зараз Маціїв. Коли оголосили про закінчення війни, це була нескінченна радість – радість тому, що ми вижили», – каже Галина Іванівна Петренко . На війні вона втратила брата, тому найважливіше зараз – щоб не було війни, а люди могли просто радіти життю що хоче щоб молоді жили мирно», – зі сльозами на очах каже Галина Іванівна.

K1600_DSC_0198

Прийшли вшанувати пам’ять полеглих у Другій світовій герої війни, яка за зараз триває на Сході.«Навіть коли я не носив форму, то завжди приходив вшановувати ветеранів. Майже у кожній українській родині є ветеран і війна знайшло свій відголосок. Тому я вважаю, що всі мають вшановувати цей день. Без приналежності до якихось організацій чи військових формувань», – каже боєць 51-ї бригади Андрій Мудрик. Він разом з товаришем Романом Ляшком стоять осторонь з червоними маками на грудях.

K1600_DSC_0190

Після урочистостей присутні клали квіти до пам’ятних знаків полеглим та дякували живим ветеранам і бажали їм здоров’я.

 

K1600_DSC_0210 K1600_DSC_0207 K1600_DSC_0206 K1600_DSC_0192 K1600_DSC_0191 K1600_DSC_0189 K1600_DSC_0188 K1600_DSC_0187 K1600_DSC_0185 K1600_DSC_0183 K1600_DSC_0182 K1600_DSC_0180 K1600_DSC_0178 K1600_DSC_0176 K1600_DSC_0172 K1600_DSC_0168 K1600_DSC_0166 K1600_DSC_0165 K1600_DSC_0162 K1600_DSC_0160 K1600_DSC_0158 K1600_DSC_0156 K1600_DSC_0153 K1600_DSC_0151 K1600_DSC_0147 DSCN4777

DSCN4776

DSCN4775

DSCN4770K1600_DSC_0142 K1600_DSC_0141 K1600_DSC_0136 K1600_DSC_0135 K1600_DSC_0130 K1600_DSC_0127 K1600_DSC_0126 K1600_DSC_0125 K1600_DSC_0124 K1600_DSC_0123 K1600_DSC_0120 K1600_DSC_0119 K1600_DSC_0118 K1600_DSC_0117 K1600_DSC_0114 K1600_DSC_0113 K1600_DSC_0112 K1600_DSC_0111 K1600_DSC_0110 K1600_DSC_0107 K1600_DSC_0106 K1600_DSC_0104 K1600_DSC_0103 K1600_DSC_0100 K1600_DSC_0099 K1600_DSC_0097 K1600_DSC_0095 K1600_DSC_0093 K1600_DSC_0090 K1600_DSC_0088 K1600_DSC_0086 K1600_DSC_0085 K1600_DSC_0082 K1600_DSC_0080 K1600_DSC_0079 K1600_DSC_0077 K1600_DSC_0076 K1600_DSC_0075 K1600_DSC_0074 K1600_DSC_0071 K1600_DSC_0070 K1600_DSC_0067 K1600_DSC_0065 K1600_DSC_0064 K1600_DSC_0062 K1600_DSC_0061 K1600_DSC_0060 K1600_DSC_0059 K1600_DSC_0058 K1600_DSC_0056 K1600_DSC_0055 K1600_DSC_0053 K1600_DSC_0052 K1600_DSC_0051 K1600_DSC_0050 K1600_DSC_0048 K1600_DSC_0047 K1600_DSC_0045 K1600_DSC_0043 K1600_DSC_0042 K1600_DSC_0040 K1600_DSC_0039