Волинська бригада п’ять разів реніамувала військову техніку

1

Бригада волонтерів-волинян вже вп’яте своїми силами відремонтувала технічні засоби 14-ої механізованої бригади. Команда у складі фермера Руслана Хомича з Кроватки, професіонала-зварювальникаТараса Левчука з Луцька та водія Миколи Вавренчука з Доросинь, працюють як на полігоні, так і в безпосередньо неподалік зони бойових дій.

Про це йдеться у репортажі інформаційного агентства “Волинські Новини”.

А починалось все з волонтерства

Дружні стосунки зав’язались у рожищенських фермерів із представниками Криму до десятка років тому, не одну тонну вирощеної на Волині картоплі відправляли в цей регіон щороку. Не дивно, що коли на півострові з’явились перші «зелені чоловічки», а мирні жителі та українські військові потерпали від нестачі продовольства, разом з представниками обласної Асоціації фермерів Руслан Хомич почав відправляти туди власну продукцію, неодноразово доставляв її особисто. Так розпочалась його волонтерська діяльність.

Коли ж на сході розгорілось справжнє військове протистояння, допомога українським воякам стала для Руслана Миколайовича основним життєвим пріоритетом. Разом з членами громадського формування «Народна самооборона міста Рожище» збирали продуктові передачі військовим, забезпечували їх одягом, амуніцією. Словом, докладали чимало зусиль, аби хлопці на передовій були ситими, тепло вдягненими, обмундированими.

«Я бачив Щастя мирним містом та після обстрілів «Градів». Зруйновані багатоповерхівки, купи будівельного мотлоху на місці приватних помешкань, залишки обгорілої техніки – це справляє дуже гнітюче враження», – розповідає активіст. А ще переконує, що кожен свідомий і щирий українець не може сьогодні бути бездіяльним. Бо лише гуртом ми можемо протистояти ворогу, лише разом повинні відвоювати Україну, за яку стояли на Майдані.

Якось під час чергової поїздки в зону АТО, а це було взимку, волонтеру довелося заночувати у розташуванні 14-ої механізованої бригади. З розповідей військовиків Руслан Миколайович дізнався про жахливий стан техніки, зокрема стареньких ГАЗонів та УРАЛів, які використовують солдати. А коли побачив колону розтрощеної техніки, в голові визріла ідея про допомогу.

Бригаду сформували з однодумців

Повернувшись додому, Руслан Хомич поділився своїми намірами про надання допомоги військовим у відновленні машин з лучанином Тарасом Левчуком – спеціалістом, який перейняв премудрості зварювальної справи від дідуся – професіонала з сорокарічним стажем роботи. Він неодноразово допомагав ремонтувати техніку у фермерському господарстві Хомича. Молодий чоловік довго не роздумував і погодився. Третім спеціалістом у мобільній ремонтній бригаді волинян став п’ятдесятирічний Микола Вавренчук з Доросинь.

Так, за власні кошти придбавши зварювальний апарат, компресор, інше необхідне обладнання, бригада добровольців вирушила на підмогу 14-ій механізованій бригаді. Працювали поряд з військовиками. Ремонтувати пошкоджену в боях техніку – справа не з легких. Справжнім професіоналом у 14-ій бригаді виявився мобілізований волинянин Віктор Шевчук, з яким разом працювали.

«Я займався зварювальними роботами, Тарас Левчук паяв радіатори, а Микола Вавренчук відновлював електрообладнання машин», – розповідає Руслан Хомич. Загалом, ситуація з ремонтом пошкодженої на передовій техніки, зі слів чоловіка, катастрофічна. Немає ні запасних частин, ні спеціалістів.

«Шестерні, вали довелося замовляти тут, на заводах, інші деталі купували на місці. І щоб за них заплатити, потрібні були немалі кошти. Але на нашому шляху траплялися добрі люди, які нам допомагали. Зокрема, 15 тисяч гривень виділив волинський благодійник Юрій Цейко, близько трьох тисяч зібрав колектив Центру туризму облдержадміністрації, пальним та матеріально допомагає також знайомий підприємець з Новограда-Волинського Дмитро Шевченко та інші.

Однак, коли коштів не вистачає, доводиться просто випрошувати необхідні запчастини за закупівельними цінами. Траплялись прикрі випадки, коли продавці бачили, що купують військові, то завищували ціни, і лише одиниці робили знижку, коли ми про це навіть не просили. Тож правду кажуть: кому війна, а кому…», – зізнається співрозмовник.

Патріоти на війні і в тилу

Добровільну допомогу у відновленні техніки члени рембригади не вважають чимось героїчним.

«Обов’язок кожного – зробити посильний внесок у спільну перемогу», – неодноразово наголошує під час розмови Руслан Миколайович і захоплюється мужністю та витримкою земляків, з якими зустрічався в зоні бойових дій.

«Це справжні воїни, у яких очі горять бажанням перемоги. Обов’язково будемо їм ще допомагати», – додає волонтер.

1 2