Щасливчики: кому дають квартири у Луцьку

Найтерпеливіші лучани, які висловили бажання отримати квартиру, чекають на такий подарунок від держави вже сорок років. Двоє лучан – Любов Долгова та Андрій Лащ з сім’ями – перебувають на квартирному обліку із 1975 року

Про проблеми квартирної черги у Луцьку читайте в статті видання «Комунальний патруль».

За радянських часів отримати квартиру від держави було справою реальною. Звісно, за день-два першому-ліпшому житло не надавали. Доводилося чекати, часто роками, проте знали, що рано чи пізно свої квадратні метри отримають.

Тож люди активно записувалися на квартирний облік. І продовжували це робити навіть коли закінчилася радянська житлова халява й зникли будь-які надії на те, що держава знову почне роздавати квартири. До 2013 року назбиралося близько 13 000 лучан, які претендують отримати житло. Розуміючи, що більшість даних – неактуальна та застаріла інформація, список почистили і наразі на обліку перебуває близько 1 600 лучан.

Хто крайній?..

Найтерпеливіші лучани, які висловили бажання отримати квартиру, чекають на такий подарунок від держави вже сорок років. Двоє лучан – Любов Долгова та Андрій Лащ з сім’ями – перебувають на квартирному обліку із 1975 року.

Загалом у списку лишилося 362 заяви, написані ще в Радянському Союзі. Ці люди поновили довідки і продовжують перебувати в квартирній черзі. Незважаючи на те, що квартири давно перестали роздавати, облік системно поповнюється новими прохачами. Так, у 2014 році було зареєстровано 71 жителя обласного центру, який потребує поліпшення житлових умов.

«Чому стоїть черга? Пояснення просте: держава не збирається брати на себе фінансування будівництва житла, – вважає начальник відділу реєстру житлового фонду Департаменту ЖКГ міськради Геннадій Козюта. – Працювала програма «Доступне житло», за якою держава відшкодовувала 30% вартості житла. Можливо, у майбутньому розроблять програму, де фінансування відбуватиметься 50 на 50. Але брати всю суму на себе держава не буде, це колосальні витрати».

Тому квартирний облік практичну користь наразі має лише для тих, хто готовий співфінансувати купівлю квартири. Щоправда, з початку минулого року у зв’язку із складною ситуацією в державі припинили фінансування навіть програми «Доступне житло».

Особливий статус

«Є категорії громадян, яким все ж надають по кілька квартир на рік, – розповідає Геннадій Козюта. – Це афганці, чорнобильці. До 2014 року відбувалося фінансування житла для інвалідів війни. Минулого року із міського бюджету виділили кошти на однокімнатну квартиру для двох дівчат-сиріт. Частково квартири у Луцьку купували за рахунок відомств. Певні міністерства, зокрема силових структур, фінансували купівлю квартир для своїх працівників. Це дві-три квартири на рік. Але ці кілька квартир на таке місто – не вихід».

Окрім загальної квартирної черги існує позачергова та пільгова черги. У списку осіб, які мають позачергове право на житло, – 159 лучан, у пільговому списку – 394.

«У першочергову чергу потрапляють сім’ї, які мають троє і більше дітей, вчителі, учасники бойових дій, – розповідає чиновник. – Зараз масово почнуть ставати на облік учасники АТО, поки маємо лише поодинокі випадки. До речі, вже передбачили десять квартир у майбутній новобудові на Карбишева для сімей загиблих в АТО».

Існує також список претендентів на так зване соціальне житло. «У цей список потрапляють сироти, одинокі люди, хворі, тобто ті, хто має мізерний дохід і за жодних умов не зможе співфінансувати купівлю квартири ні за програмою «Доступне житло», ні в іншому випадку, – розповідає Геннадій Козюта. – Для цієї черги ми виділяємо вторинне житло, яке потрапляє у житловий фонд міста. Таке буває в єдиному випадку: коли помирає останній приписаний у неприватизованій квартирі». Зважаючи, що 93% луцького житла – приватизовано, шансів на таке поповнення житлового фонду вкрай мало.

«Взагалі, було б справедливим встановити певну межу заборгованості за комунальні послуги і ставити питання через рішення суду про виселення, – коментує імовірний шлях поповнення житлового фонду чиновник. – Наскільки мені відомо, в Польщі існувала така практика: боргуєш за квартиру – виселяють на вулицю. Поки нашим законодавством такого не передбачено і випадків виселення у Луцьку не було».

Хто заплатить?

«Якщо квадратний метр житла зараз коштує 12–13 тисяч гривень, двокімнатна квартира виходить близько 800 тисяч гривень, – рахує Геннадій Козюта. – Ні обласний, ні міський бюджети не в змозі виділити такі кошти. Щоб зняти соціальну напругу і забезпечити житлом хоча б тих, хто цього найбільше потребує, треба принаймні 100 квартир».

На запитання, чому за умов такої повної відсутності перспективи квартирна черга щороку поповнюється, чиновник каже: «Включаємо у чергу через одну причину – бо є така процедура. Ми живемо за Житловим кодексом, прийнятим у 1980-х, і в ньому передбачена процедура отримання безплатного житла».

«Сподіватися на те, що черга буде просуватися – не варто, – переконаний Геннадій Козюта. – Взагалі в цивілізованому світі немає такої практики, щоб надавати безплатно житло. Тим більше, за такими цінами, які є сьогодні. Чому люди і досі стають на чергу? Як кажуть, надія помирає останньою. Якщо немає житла, чи не вистачає, принаймні варто зафіксувати себе як людину, яка потребує покращення житлових умов».

Хто став щасливчиком?

Сайт «Четверта влада» провів розслідування, в результаті якого з’ясувала, що протягом 2002–2011 років у Луцьку за кошти платників податків надали орієнтовно 1 350 квартир. У цю цифру входить і надання службового відомчого житла, і надання житла, придбаного за кошти місцевих та державного бюджетів, і надання житла у гуртожитках.

Майже62% житла розділено між працівниками силових структур та чиновниками. Серед них: працівники міліції, СБУ, судів, прокуратури, сім’ї військовослужбовців та прикордонників, чиновників Волинської ОДА, Волинської обласної ради, Луцької міськради, ДПА (ДПІ) у Волинській області, управління НБУ в області, ГУ МНС в області, структури Міноборони, працівників інших державних органів, а також житлово-комунальних підприємств.

На соціальні категорії припадає близько 16% розданого житла. Серед них: чорнобильці, учасники бойових дій, ветерани війни та інваліди війни, сироти та хворі, які претендують на додаткову житлову площу.

Список посадовців, які отримали житло протягом 2002–2011 років у Луцьку:

Міліція

Віктор Швидкий, начальник УМВС у Волинській області 2006 – 47,5

Юрій Панасюк, заступник начальника ВДАІ УМВС у Волинській області 2005 – 35,4

Андрій Фатєєв, начальник УБОЗ УМВС у Волинській області 2009 – 45,8

Роман Крохмаль, начальник Луцького МВ УМВС у Волинській області 2011 – 38

Олександр Сохацький, перший заступник начальника УМВС у Волинській області 2005 – 45,3

Володимир Остапович, начальник управління кадрового забезпечення УМВС у Волинській області 2011 – 37,5

Юрій Бистрицький, начальник слідчого відділу УМВС у Волинській області 2005 – 37,6

Микола Гатанюк, начальник Луцького МВ УМВС України у Волинській області 2004 – 45,3

Михайло Лебідь, начальник УБОЗ УМВС у Волинській області 2003 – 73,5

Олександр Справедливий, начальник УМВС у Волинській області 2003 – 72,8

Прокуратура

Олексій Баганець, прокурор Волинської області 2003 – 72,9

Володимир Веселуха, начальник слідчого відділу прокуратури Волинської області 2002 – 73,5

Андрій Гіль, перший заступник прокурора Волинської області 2003 – 140,2

Ігор Радзивилюк, старший помічник прокурора міста Луцька 2008 – 18,1

Павло Романчук, заступник прокурора міста Луцька 2008 – 16,1

Олександр Сліпчук, працівник прокуратури Волинської області 2003 – 35,6

Руслан Чернота, прокурор міста Луцька 2002 – 79,2

Ігор Юрін, старший слідчий прокуратури міста Луцька 2009 – 12,4

Елла Бордюженко, помічник прокурора міста Луцька 2011 – 16,2

Андрій Поліщук, військовий прокурор Луцького гарнізону 2005 – 45,52

СБУ

Віктор Андрейчук, начальник управління СБУ у Волинській області 2009 – 51,8

Сергій Білінський, керівник прес-групи УСБУ у Волинській області 2006 – 37,1

Віктор Козлов, начальник управління СБУ у Волинській області 2003 – 68,7

Борис Кондратюк, начальник управління СБУ у Волинській області 2004 – 73,3

Юрій Мельникович, працівник УСБУ у Волинській області 2008 – 16,2

Віктор Уніга, заступник начальника УСБУ у Волинській області 2006 – 50,6

Анатолій Денисюк, працівник УСБУ у Волинській області 2006 – 58

Олександр Комшук, працівник УСБУ у Волинській області 2003 – 58

Олександр Бондаренко, начальник УСБУ у Волинській області 2003 – 64,5

Ігор Милогородський, начальник Нововолинського МРВ УСБУ у Волинській області 2009 – 36,4

Суд

Марія Гончар, суддя Господарського суду 2007 – 51

Валентина Пушкарчук, суддя Луцького міськрайонного суду 2007 – 49,2

Григорій Бешта, суддя Апеляційного суду 2008 – 48,6

Сергій Расевич, суддя Апеляційного суду 2006 – 48,3

Василь Подолюк, суддя Апеляційного суду 2006 – 48,1

Лілія Шевчук, суддя Апеляційного суду 2006 – 47,8

Світлана Крупінська, суддя Луцького міськрайонного суду 2009 – 46,1

Сергій Бондарєв, суддя Господарського суду 2004 – 45,4

Олег Ющук, суддя Луцького міськрайонного суду 2007 – 45,2

Галина Силка, суддя Апеляційного суду 2007 – 43,3

Збройні сили

Борис Баранов, начальник Луцького гарнізону 2003 – 29,1

Юрій Максименко, начальник Луцької КЕЧ району 2004 – 28

Роман Кулик, т. в. о. військового комісара Волинського обласного військового комісаріату 2006 – 38

Аркадій Вашутін, полковник, в/ч А 2406 2002 – 28,6

Аркадій Соломатін, військовий пенсіонер 2005 – 59,55

Василь Матюк, офіцер відділу обліково-призовної роботи Волинського комісаріату 2008 – 46,3

Олександр Рибак, начальник Луцького прикордонного загону 2009 – 46,5

Володимир Фірсов, військовий комісар Луцького ОМВК 2008 – 32,5

Михайло Котов, заступник начальника штабу Луцького прикордонного загону 2009 – 36,3

Богдан Козуб, прес-секретар Луцького прикордонного загону 2009 – 31

Волинська облдержадміністрація

Георгій Грушка, заступник начальника управління освіти і науки 2002 – 37,2

Ігор Никитюк, начальник головного фінансового управління 2008 – 36,2

Степан Родич, заступник голови 2003 – 47

Володимир Панчишин, заступник голови 2003 – 66,6

Галина Якимчук, заступник голови 2003 – 34,6

Луцька міська рада

Євген Жовтуля, начальник управління праці та соціального захисту 2004 – 38,5

Володимир Гончаров, директор КП «Луцький зоопарк» 2002 – 33,1

Лілія Єлова, працівник фінансового управління 2002 – ?

Сергій Калуш, начальник управління освіти 2008 – 36,2

Іван Кубіцький, директор Департаменту ЖКГ 2010 – 24,5

Іван Корчук, директор КП «Луцькводоканал» 2002 – 37,9

Володимир Петрук, директор ЖКП №3 2007 – 11,9