Податкова міліція забрала авто у лучанки, чоловік якої воює на Сході

1

Податкова міліція понад два тижні не повертає автомобіль «Мерседес-Спрінтер» власниці – лучанці Наталії Кравченко.

Вона каже, що правоохоронці ніяк не реагують на прохання повернути транспорт. Кравченко змушена терпіти значні незручності через відібраний автомобіль – у неї двоє маленьких дітей. Та й допомоги жінка немає звідки чекати, бо її чоловік військовослужбовець, який тиждень тому приїхав у відпустку зі Сходу України.

Автомобіль Наталії затримали 23 березня у селищі Маневичі. За кермом був її родич, який мав, каже жінка, з собою всі необхідні документи, щоб користуватися машиною. Автомобіль зупинили працівники податкової міліції. Після огляду машину «до з’ясування обставин» вилучив слідчий податкової міліції. «Мене як власника навіть не повідомили, що мій автомобіль затримано», – згадує Наталія Кравченко.

24 березня податкова міліція, стверджує жінка, звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна. Судове засідання відбулося 30 березня без власниці і рішенням суду на автомобіль не наклали арешт. З цього моменту відповідно до статті 173 частини 3 і статті 169 Кримінального процесуального кодексу України, каже Наталія Кравченко, таке майно підлягає негайному поверненню особі, у якої воно вилучене. Проте слідчі  не лише не повернули автомобіль власниці, а й усіляко уникають контакту з нею, а також ігнорують письмові звернення і заяви, які жінка не одноразово приносила в податкову міліцію.

Кравченко вважає, що від 30 березня слідчі фактично навмисно не виконують свої службові обов’язки, оскільки вчиняють протизаконно.

«Я до них кожного дня ходила в податкову. Мене то ігнорували, то виганяли, то не виходили до мене», – розповідає жінка. Ніхто не пояснює їй, чому не повертають автомобіль.

Зі слідчим, який веде справу, власниці авто не вдалося зустрітися жодного разу – під час її візитів його не було на робочому місці. Щоправда, одного разу Наталії таки вдалося поспілкуватися з його безпосереднім начальником. Проте бесіда була безрезультатною – посадовець повідомив, що він «ніякої машини не забирав і віддавати не буде», і «попросив» жінку з кабінету.

Наталя Кравченко висловила обурення такою несправедливістю, тому звернулася до Луцького міськрайонного суду зі скаргою на неправомірні дії слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна. Проте суддя Ігор Ясельський відхилив скаргу Наталії, мотивуючи це тим, що автомобіль є майновим доказом.

«Ніде у законодавстві не вказано, що визнання автомобіля майновим доказом тягне за собою його утримання», – зауважує Наталя Кравченко. Вона вважає, що суд виніс неправомірну ухвалу. Також їй незрозуміло, чому суддя відхилив скаргу, оскільки позивачка просила повернути автомобіль, на який суд не наклав арешт і слідчі утримують його у себе на незрозумілих підставах.

Адже відповідно до ч. 1 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 КПК України.

А у частині другій цієї ж статті зазначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Зі слів позивачки, перед судом декілька людей вели перемовини у кабінеті судді, серед них були суддя, слідчий, прокурор, та інші чоловіки, яких Наталія Кравченко раніше вже бачила у прокуратурі. Тому вона вважає, що рішення про відхилення скарги було прийняте ще до початку судового засідання.

Наталя Кравченко вирішила не зупинятися на цьому. Буде писати скаргу на суддю у Вищу раду юстиції.

Волинське Агентство Розслідувань звернулося за коментарем до начальника оперативного управління Головного управління ДФС у Волинській області Олега Гириковича, який повідомив, що це питання у компетенції начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Волинській області Юрія Діденка. Проте за цим номером телефону декілька днів ніхто не підіймав слухавки. Репортер також завітав у Головне управління ДФС у Волинській області, проте Юрія Діденка також не було на робочому місці.

«Зараз усі говорять про допомогу сім’ям учасників АТО, соціальний захист демобілізованих бійців… Я через себе пропустила цю війну, я рік сама у цьому пеклі. І зараз податківці доливають мені негативних емоцій і переживань. Мій чоловік на Сході країни стояв на блок-посту і захищав їх у затишних кабінетах, і нас всіх, а зараз таким неналежним чином вони поводяться з нами тут», – зітхає Наталя Кравченко.