Головні «на районі»: Горохів

Волинське Агентство Розслідувань продовжує цикл публікацій про найвпливовіших людей кожного району Волинської області. Сьогодні йтиметься про Горохівський район.

У народі його жартома називають «бабським», бо серед керівників виконавчої влади переважає жіноцтво. Та й загалом прекрасна половина людства домінує в органах районної влади. Та що там влади, навіть федерацію футболу району очолює жінка – Галина Прик. Ну, і зовсім пікантною «родзинкою» до теми є той факт, що головний лікар центральної районної лікарні – за спеціальністю гінеколог.

 

1Галина АДАМЧУК

Впливовою у районі називають голову районного суду Галину Адамчук. В аграрному Горохівському районі нерідко відбуваються земельні спори, і більшість із них, як стверджують місцеві – на особистому контролі у Галини Миколаївни.

У групі «Стоп-хабар» в соціальній мережі «ВК» оприлюднюють інформацію, яку називають компроматом на цю представницю Феміди: «Голова районного суду Адамчук Галина Миколаївна була притягнута до кримінальної відповідальності за хабарництво, проте за загадкових обставин справу закрили за відсутністю складу злочину і вона поновилась на посаді, бере хабарі й надалі, приймає рішення на користь тих, хто платить гроші».

Активні учасники місцевого радіо «ББС» розповідають, що поновитися на посаді Галині Адамчук допомогла ще одна впливова горохівчанка Катерина Ващук.

 

2Леонід АНДРІЙЧУК

Багатолітній голова Горохівської районної ради та райадміністрації. Леонідові Андрійчуку довелося «втиснутися» поміж традиційних в регіоні управлінців-панянок і певний період покерувати й виконавчою владою району.

«Самооброна Волині» нещодавно«підняла» справу 2003 року, за результатами чого звинуватили Андрійчука у привласнені підвідомчої квартири. Торік правоохоронні органи довели цей факт. Наразі помешкання хочуть передати дружині загиблого в АТО горохівчанина.

Кількома роками раніше пан Андрійчук» «засвітився» у ще одному майновому скандалі. Орендований на ім’я дружини екс-чиновника гектар у селі Ощів під сінокос, виявився мальовничою місциною із дерев’яним будиночком та двома викопаними ставками.

Біографія. Народився 15 березня 1958 р. в с. Ощів Горохівського району. В 1993 р. закінчив Львівський державний сільськогосподарський інститут за спеціальністю інженер-механік. Працював на посадах інженера-технолога Горохівської райсільгосптехніки, головного інженера колгоспу імені Карла Маркса, голови СС «Скірче», заступника голови виконкому Горохівської районної ради, заступника голови Горохівської райдержадміністрації, начальника управління сільського господарства, голови Горохівської районної ради. Депутат кількох скликань Горохівської районної ради.

 

3Катерина ВАЩУК

Ще зовсім недавно Катерину Тимофіївну інакше як «царицею всєя Волині» в кулуарах не звали. Хоча вона уродженка сусідньої Рівненщини, але життя жінки тісно пов’язане саме з Горохівським районом. Зараз екс-нардеп Ващук – на пенсії, щоправда, один її дзвінок і досі може вирішити багато проблем не лише району, а й області. Про статус Катерини Ващук може свідчити лише той факт, що на парламентських виборах у 2012 році її внесли до списку Партії Регіонів під номером 26, а вона навіть не була членом цієї політичної сили.

Біографія. Народилася 20 січня 1947 р. у с. Вербень Млинівського району Рівненської області. У 1966 р. закінчила Горохівський сільсько-господарський технікум за спеціальністю «Агроном», у 1974 р. – Луцький педагогічний інститут, отримавши диплом вчителя історії, а в 2001 р. – економічний факультет Львівського аграрного університету.

Розпочала кар’єру із «партійної» роботи: була 2-м секретарем Горохівського РК ЛКСМУ; відповідальним секретарем Горохівської районної організації Товариства «Знання»; завідувачем кабінету політичної освіти Горохівського РК КПУ; секретарем парткому – заступником голови колгоспу ім. Леніна Горохівського району; головою колгоспу ім. XXV з’їзду КПРС (з 1990 – агрофірма «Колос») Горохівського району.

До Верховної Ради була обрана чотири рази: 2, 3, 4 та 7 скликань.

Нагороджена багатьма державними нагородами, є заслуженим працівником сільського господарства України (1993 р.), має ордени «За заслуги» III (1996 р.), II (2000 р.), I ступенів (2002 р.), почесну грамоту Кабінету Міністрів України (2005 р.).

 

ЧИТАТИ БІЛЬШЕ: ГОЛОВНІ “НА РАЙОНІ”: ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ 

 

Фото СЛОВА ВОЛИНІ

Фото СЛОВА ВОЛИНІ

Віктор ГОДИК

Горохову досі не дуже щастило на мерів (у 2008 році міський голова Віктор Семенченко був засуджений за хабарництво до позбавлення волі на п’ять років), проте Віктор Годик, вочевидь, припав до душі горохівчанам, які обирають чоловіка вже два терміни поспіль. Це – серйозний рекорд для волинсько-галицького міста. До речі, для самого Віктора Леонідовича – це ніякий не рекорд. Навпаки, чиновник не звик приходити на «трохи»: перед посадою горохівського голови чоловік встиг тричі бути обраним головою сільради у Мирному. Вперше – у 22-річному віці.

Мабуть, навіть не кожен другий, а з великою ймовірністю – дев’ятеро із десяти місцевих скажуть: їхній мер, не сидить, склавши руки. Чи вдалий піар, чи дійсно характер господаря, який все бере у свої руки, та Годик, мабуть, єдиний міський голова, якого зимовими вечорами можна застати за кермом трактора, що розчищає вулиці міста від снігу.

Сам керівник каже, що поки втілив лише половину із того, що встиг наобіцяти за передвиборчі кампанії. Тим не менше, у місті з’явився дитячий майданчик, новий сквер, фонтан та перший серед райцентрів безпроводовий інтернет.

В кулуарах Віктора Годика пов’язують із депутатом обласної ради, колишнім нардепом Борисом Загревою. Їхня дружба триває з часів «Єдиного центру».

Біографія. Народився 10 березня 1976 р. в с. Мирне Горохівського району. Закінчив Мирненську ЗОШ і Горохівський сільськогосподарський технікум. У 1994-1996 рр. проходив строкову службу у десантних військах Збройних Сил України. Вищу освіту здобув у Львівській національній академії ветеринарної медицини імені С. Гжицького. У 1998 р. обраний Мирненським сільським головою, на той час ставши наймолодшим керівником територіальної громади на Волині.

 

5

Любов Матвєєва

Голова райдержадміністрації

Керівники органів виконавчої влади отримують місця в регіональних рейтингах впливовості більшою мірою завдяки самим посадам, аніж особистісним впливам. Тому посада голови Горохівської РДА не могла оминути й наш список. Проте до нинішньої керівниці Любові Матвєєвої потрібно згадати двох інших керівниць – Галину Якимчук та Жанну Савчук.

Галина Якимчук керувала районом шість років: із 1996 до 2001, та паралельно очолювала районну раду. Затим «перебралася» до Білого дому в обласний центр. У команді тодішнього губернатора Анатолія Француза заступниця Якимчук відповідала за аграрний напрямок. Чиновниця вже по втраті посади «засвітилася» в квартирному скандалі. Прийшовши на посаду в облдержадміністрацію Галина Василівна отримала в Луцьку трикімнатну квартиру. А для цього «розширила» свою сім’ю із трьох членів, записаних в офіційній біографії, до шести – поданих у відповідній довідці. До списку найближчих додалися зять, брат і племінник, які, до речі, мешкали не в Луцьку, а в Горохові.

«Регіоналка» Жанна Євгенівна Савчук очолювала райадміністрацію до 2014 року. Активісти Майдану з особливою ретельністю боролися за звільнення саме цієї керівниці району, зараховуючи її до числа найбільш відданих фанатиків партії. В районі пам’ятають, як керівниця активно проводила масові кампанії зі вступу до лав Партії регіонів серед працівників бюджетної сфери, як здійснила найуспішнішу в області передплатну кампанію газети «Волинь-регіон». Самі партійці навіть жартували: якщо не зменшить обертів, то самому Борису Клімчуку доведеться йти на пенсію…

Демонструючи своє ставлення до чиновниці, революціонери у січні 2014 року навіть завезли до її батьківської оселі у селі Квасів Горохівського району порожню труну із траурною стрічкою «Савчук Жанні на вічну пам’ять». Після втрати головної посади району Галина Євгенівна робила безуспішні спроби зайняти чиновницьке крісло в місцевому управлінні освіти.

Після звільнення Сергія Годлевського на крісло нового очільника району місцеві чекали керівника передвиборчого штабу «Блоку Петра Порошенка», голову профспілки працівників АПК району Галину Дзецько. А найбільшим «страхом» для громадськості у списку претендентів була Любов Матвєєва. В обласному штабі «Самооборони» досі зберігається лист, де стурбовані горохівчани просять не допустити цю жінку на посаду. Очевидно, острахи були небезпідставними, бо в указі Президента на призначення виявилося ім’я саме Любові Миколаївни. До цього жінка очолювала Відділ державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції. Місцеві «злі язики» пригадують нинішній очільниці району минуле зі слідами історії, знаної в народі за назвою «Волинський автоклондайк».

Біографія. Народилася 4 серпня 1972 р. в місті Горохів. У 1997 р. закінчила Львівський державний університет ім. І.Франка, за спеціальністю «Правознавство». До квітня 2015 р. працювала начальником Відділу державної виконавчої служби Горохівського районного управління юстиції.


6Леонід КРАВЧУК

Чоловік нажив слави найпринциповішого депутата районної ради і найчеснішої людини в районі. Життєва історія Леоніда Євстаховича – не без драми, проте саме це і викликає довіру та повагу краян.

Маючи місце вчителя в школі Києва, чоловік усе покинув і переїхав на рідну Волинь доглядати хворого батька. Вчителювати в Горохові не пішов – зайнявся садівництвом. Очевидно, досягнув у цій справі непоганих результатів, бо чоловіка називають «місцевим Мічуріним».

Крім того, Леонід Кравчук подався в політику і став депутатом райради за списками «Свободи». На хвилі революційних подій авторитет Кравчука лише посилився і наразі він є неформальним лідером місцевої опозиції.

 

 

7Галина МАЙКО

Галина Майко очолює новостворений районний центр первинної медичної допомоги. Центр у складі райлікарні запрацював із початку 2014 року і керувати ним довірили заступнику головного лікаря з медичного обслуговування населення.

Також Галина Федорівна є депутатом обласної ради та головою постійної комісії обласної ради з питань соціального захисту населення, охорони здоров’я, материнства та дитинства.

Біографія. Народилася 18 липня 1956 р. в с. Мирне Горохівського району. Після закінчення школи працювала в місцевому колгоспі «Росія» різноробочою. У 1976-1983 рр. навчалась в Київському медичному інституті на санітарно-гігієнічному факультеті, після закінчення якого у 1983-1988 рр. працювала в Горохівській райсанепідстанції на посаді лікаря по гігієні дітей і підлітків. У 1988-1991 рр. працювала на посаді завідувачки санітарно-гігієнічним відділом Горохівської райсанепідстанції. Із 1991 р. переведена на посаду заступника головного лікаря із медичного обслуговування населення Горохівської центральної районної лікарні.

 

 

9Сергій МАРТИНЯК

Сергій Мартиняк уже два скликання поспіль є народним депутатом від «горохівського» округу. Місцеві переконані: «пан Курчак» ніколи б не переміг на виборах до Верховної Ради, якби не залучився допомогою… Катерини Тимофіївни Ващук, яка в цьому окрузі була просто непереможною. І жодні статки не допомогли б завоювати голоси ортодоксальних в політичному сенсі мешканців Горохівського району.

Цього року згідно з деклараціями про доходи Сергій Васильович заробив найбільше грошей з волинських нардепів: понад 96 млн грн. (навіть Єремеєв в купі з Івахівим задекларували лише 56 млн грн.). І хоча офіційних ниточок-прив’язок Мартиняк не має до жодних політичних кланів, як самостійного політичного гравця у Верховній Раді чоловіка все ж не розглядають. За принципом «один в полі не воїн» Мартиняк «тримається» в парламенті своїх земляків, а відтак увійшов до депутатської групи «Воля народу», ініційованої Ігорем Єремеєвим.

Біографія. Народився 4 березня 1971 р. в м. Луцьку. У 1986 р. вступив до політехнічного технікуму м. Новий Розділ Львівської області, у 1987 р. перевівся в Рівненський автотранспортний технікум, який закінчив у 1991 р. за спеціальністю «Механік із ремонту автомобілів». У 2006 р. закінчив Волинський державний університет імені Лесі Українки і отримав вищу освіту за напрямком підготовки «Економіка і підприємництво».

Із 1993 р. розпочав підприємницьку діяльність. Заснував Агропромислову групу «Пан Курчак», до складу якої входять ПП «Західна аграрна компанія» (вирощування зернових та технічних культур), ТзОВ «Агротехніка» (виробництво і реалізація комбікормів), ТзОВ «Агідель» (утримання батьківського стада, інкубація курчат-бройлерів), ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» (вирощування курчат-бройлерів, виробництво м´яса птиці), ТзОВ «Віра-1» (вирощування свиней), ТзОВ «ВМП» (високотехнологічна переробка м´яса свинини, виробництво ковбасної продукції і копченостей, охолодженої свинини і субпродуктів), ТзОВ «Українські торгівельні мережі» (мережа фірмових магазинів «М’ясна точка»).

У жовтні 2010 р. обраний депутатом Волинської обласної ради в одномандатному мажоритарному виборчому округу № 29 (Турійський район).З 2012 р. – Народний депутат України.

 

 

10Отець Олександр ПАСІЧНИК

Благочинному Горохівського благочинства УПЦ МП, митрофорному протоієрею Олександру Пасічнику вже 86. А він і досі їздить до Горохова із сусідньої Скобелки на велосипеді.

Коли на початку 90-х його храм захопили і віддали Київському патріархату, священик смиренно почав служити «на дому» однієї вдови. Потім добився виділення місця в РАГСі. Через 14 років у міському парку Горохова збудували новий храм – «2000-річниці Різдва Христового».

Олександр Пасічник має неабиякий вплив на місцевих, адже є «домашнім священиком» багатьох родин Горохова вже понад півстоліття.

Біографія. Народився 8 квітня 1929 р. в с.Несвіч Луцького району.В 1946 р. закінчив Торгово-кооперативну школу м.Луцька. У 1947 р. поступив у Волинську Духовну Семінарію.На третьому курсі семінарії одружився і в 1950 р. єпископом Волинським і Рівненським Панкратієм рукоположений в сан диякона. У 1951 р. тим самим єпископом рукоположений в сан священика.

Після закінчення семінарії назначений настоятелем Свято-Димтрівського храму с.Дружкопіль (Журавники) Брестечківського району Волинської області. У 1960 р. назначений псаломщиком з правом служіння і помічником благочинного Свято-Вознесенськогохраму м.Горохова. У 1986 р. став настоятелем цього храму, а через рік – благочинним Горохівської округи Волинської області.

 

11Брати ПРИТО(У)ЛЮКИ

Невідомо хто із паспортистів і в якому документі помилився, та двоюрідні брати Роман і Анатолій мають різні прізвища: ПритОлюк та ПритУлюк.

Роман Притолюк народився 7 лютого 1947 року в селі Ржищів Горохівського району на Волині. За фахом зоотехнік-інженер. Пройшов шлях від різноробочого, механізатора до заступника голови колгоспу в селі Вільхівка, заступника директора Горохівського радгоспу-технікуму з виробничих питань. 29 років тому очолив колгосп у Мирному Горохівського району. Нині Роман Васильович – директор приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Русь» у тому ж селі. А його син Роман Романович працює у цьому ж колективі заступником директора.

Роман Притолюк – заслужений працівник сільського господарства України, депутат Волинської обласної ради чотирьох скликань. Має чоловік незвичайне хобі: колекціонує горілку зі всього світу. Колекція, певно, може претендувати на однуіз найпотужніших в світі.

Анатолій Притулюк – на пенсії. Проте раніше, коли Горохівський цукровий завод працював і приносив прибутки, забезпечував роботою не одну сотню жителів не лише Горохівського району. Чоловік обирався депутатом обласної ради кількох скликань.

 

 

12Андрій ТУРАК, Василь ТАРАРАЙ

Усередині 80-х років великий, навіть за радянськими мірками, колгосп «Прогрес» було розділено на два господарства. Одне очолив Андрій Турак (на фото зліва), інше – Василь Тарарай. Більше півтора десятка років чоловіки не гребували посваритися за декілька квадратних метрів землі на межі. Але на початку 2000-х «тиха війна» скінчилася: чоловіки стали сватами. Відтепер два потужних господарства області мають спільних спадкоємців.

Андрій Турак – багаторазовий депутат-мажоритарник Волинської обласної ради від «горохівського» округу. Крім того, Турак тепер може хвастатися ще одним здобутком – продукцією торгової марки «Угринів-молоко», яка встигла завоювати бездоганну репутацію серед волинян.

Василь Тарарай – менш публічна особа, старається уникати зв’язків зі ЗМІ. Все, що відомо із біографічних даних – день народження аграрій святкує саме на Василя. Керівником ПОСП імені Івана Франка став від дня створення, тобто з жовтня 1986 року. Любить наголошувати, що за всі роки господарювання не брав жодної копійки кредитів. До речі, легенда про корів, яких доїли під класичну музику – це саме про характер господарювання Тарарая. Таке в його корівниках відбувалося уже тоді, коли на інших фермах ще й не думали про племінну худобу. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, ювілейною медаллю «20 років незалежності України».

Біографія. Андрій Турак народився 17 липня 1954 р. в с. Обидів Кам’янка-Бузького району Львівскої області. У 1976 р. закінчив Львівський сільськогосподарський інститут за спеціальністю «Інженер-механік». У 1986-2000 рр. – голова правління колгоспу ім. Т.Г. Шеченка с. Угринів Горохівського району. Із квітня 2000 р. – директор ПОСП імені Т.Г. Шевченка с.Угринів. Заслужений працівник сільського господарства України.

 

11Василь ЩЕРБЛЮК

Василь Щерблюк був директором державної СТО ще з радянських часів. У часи розвитку підприємництва створив ПП «Меркурій». Згодом вирішив «перепрофілювати» бізнес, набрав землі для вирощування зернових і для повного комплекту збудував міні-пекарню. Потім з’явилися і тваринні ферми. Уся ця діяльність об’єдналася в ТзОВ «Агропродукт-Горохів».

Зараз сім’я Щерблюків має чимало земельних наділів. До речі, нещодавня історія про сафаріз автоматів «на зайців» відбулася саме на їхніх угіддях.

Василь Щерблюк завжди був відомий щедрою благодійною діяльністю. Його хлібопекарня в селі Холонів забезпечувала безкоштовними продуктами місцевих ветеранів, одиноких престарілих та неповносправних, дитячий садок. А зараз ТзОВ «Агропродукт-Горохів» можна зустріти в списку активних благодійників для потреб АТО.

 

Антон СТАШЕВСЬКИЙ