Головні «на районі»: Володимир-Волинський

Без имени-1

Люди, які мають вагу в суспільстві. Ті, кого знають і поважають, до чиєї думки дослухаються. Кого обирають і переобирають, призначають і відправляють на інші посади. Політики, чиновники, бізнесмени, духовні особи. Від їхнього рішення багато залежить, а головне – багато хто.

Волинське Агентство Розслідувань розпочинає цикл публікацій про найвпливовіших людей кожного району Волинської області. Сьогодні йтиметься про Володимир-Волинський район. Перелік впливових осіб подано за алфавітом.

 

OBОлег БОРБЕЛЮК

Меблі «Гербор» добре відомі в Україні та поза її межами, а сама компанія є бюджетоутворюючою в районі. ТзОВ «Гербор-холдінг» працює на ринку корпусних меблів із 1996 року і наразі забезпечує роботою понад тисячу людей.

Директор та співвласник компанії Олег Борбелюк відомий також політичною діяльністю. До революційних подій був прихильником Партії регіонів. У березні минулого року з партії вийшов, та депутатського посвідчення не здав – і досі є депутатом Волинської обласної ради.

Про статки цього бізнесмена-політика може свідчити хоча б той факт, що він є єдиним офіційним власником літака на Волині.

Біографія. Народився 3 березня 1966 р. у Володимирі-Волинському. У 1991 р.  закінчив Луцький державний педагогічний інститут ім. Лесі Українки за спеціальністю «Викладач військової підготовки та фізичного виховання». У 2007 р. закінчив Волинський державний університет післядипломної освіти за економічною спеціальністю, а в 2008 р. отримав юридичну освіту. Трудову діяльність розпочав з 1986 р.– станочником 2 розряду цеху щитового паркету Володимир-Волинського лісгоспу. З 1995 р. по сьогодні – генеральний директор ТзОВ «Гербор-холдінг».

 

 

igІгор ГУЗЬ

Народний депутат від «володимирського» округу потрапляє до списку найвпливовіших осіб із зрозумілих причин. Щоправда, якщо вести мову безпосередньо про Володимир-Волинський, Гузь за результатами виборів отримав друге місце, поступившись волонтерові Костянтину Зінкевичу та бізнес-партнерові Борбелюка Миколі Юнаку.

Якщо загальний результат Гузя на виборах – 30,69%, то у Володимирі політик отримав лише 15,65% підтримки.

З іншого боку, навіть такий відсоток для «чужинця», тобто кандидата, який не є родом з цього міста, не має тут бізнесу чи посади – непоганий результат.

Біографія. Народився 11 січня 1982 р. У 1999 р. вступив до Волинського державного університету ім. Лесі Українки, де здобув спеціальність «Політолог». У кінці 90-х рр. став одним з ініціаторів відновлення діяльності у Луцьку Пласту – Національної Скаутської Організації України. У 2002-2006 рр. – депутат Луцької міської ради.
У 2006 р. створив з однодумцями організацію «Національний Альянс» та став депутатом Волинської обласної ради. У 2007-2011 рр. працював в Луцькій міській раді на посаді радника міського голови, а пізніше – начальника відділу у справах сім’ї та молоді. У лютому 2014 р. був обраний на посаду заступника голови Волинської обласної ради. В жовтні обраний народним депутатом України VIII скликання.

 

 

vdВалерій ДІБРОВА

Шанованою людиною Валерій Григорович став ще в середині 80-х, коли зайнявся власною справою. Спочатку очолював колгосп, а потім вже власне господарство «П’ятидні», центральна садиба якого – в однойменному селі. Зараз Діброва має землю не лише у Володимир-Волинському районі: загалом обробляють понад 12 тисяч гектарів.

Латифундист, як його жартома називають колеги по аграрному бізнесу, неодноразово обирався депутатом обласної ради, а також «проскочив» у третє скликання Верховного законодавчого органу України.

Біографія. Народився у селі Русів Володимир-Волинського району Волинської області 18 травня 1953 р. З 1971 по 1976 р. навчався у Львівському сільськогосподарському інституті, який закінчив за спеціальністю «Механізація сільського господарства», інженер-механік.1976-1978 рр. – інженер-механік колгоспу «Радянська Україна» Володимир-Волинського району.1978-1980 рр. – начальник відділу Володимир-Волинського районного об’єднання «Сільгоспхімія».1980-1983 рр. – заступник начальника Володимир-Волинського районного управління сільського господарства.1983-1985 рр. – заступник голови колгоспу імені XXІІ з’їзду КПРС Володимир-Волинського району. З 1985р. і дотепер – голова цього колгоспу, який у 1989 р. реферовано у спілку селянських господарств «П’ятидні», а у 2005 р. реформовано у ТзОВ «П’ятидні», директором якого є до цього часу.1994-1999,2006-2010, 2010-2014 рр. – депутат Волинської обласної ради.1998-2002 рр. – народний депутат України ІІІ скликання. Неодноразово обирався депутатом Володимир-Волинської районної ради. Нагороджений орденом «Знак Пошани», орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесними грамотами Президій Верховної Ради УРСР та Верховної Ради України. Заслужений працівник сільського господарства України. Почесний громадянин Володимир-Волинського району.

 

kzКостянтин ЗІНКЕВИЧ

Волонтер Костянтин Зінкевич зараз – один з найвпливовіших у Володимир-Волинському районі. Бо коли від інших залежать матеріальні статки, то від Зінкевича та інших волонтерів залежить життя краян. Ще рік тому навряд чи б Костянтин Миколайович потрапив до списку впливових жителів району, а тепер його знають у багатьох військових частинах, із ним радяться і місцева влада, і в Міністерстві оборони. Через його руки до солдат на передовій дійшли сотні тон допомоги.

Показником впливовості чоловіка є кількість голосів, які він отримав, балотуючись до Верховної Ради восени минулого року. У рідному Володимирі він здобув перше місце, отримавши майже 40% голосів виборців.

Біографія. Народився 8 листопада 1970 р. в м. Володимир-Волинський. Освіта вища. Приватний підприємець.

 

 

skСергій КОВАЛЬЧУК

Його називають волинським нафтовим магнатом. Він – власник ПП «Укр-Петроль» та «Універсам», Оваднівського хлібозаводу, Іваничівського і Городоцького цукрозаводів, Хмельницької кондитерської фабрики «Конд-філ», Локачинського ковбасного цеху. Контролює підприємства «Волинський новобуд» та «Луга-Нова», ДП «Агрофірма», комбікормовий завод у Володимирі-Волинському і будівельне підприємство «Кратон».

Непоганим показником «статусності» чоловіка є той факт, що на весіллі доньки Ковальчука співав сам Йосип Кобзон.

У політиці Сергій Ковальчук завжди тримав ніс за вітром. Спочатку був активним «кучмістом», згодом підтримував владу Януковича. Зараз, зрозуміло, опинився не в фаворі, що трохи знижує його публічну впливовість, проте навряд чи суттєво впливає на грунт під ногами цього бізнесмена-політика.

Біографія. Народився 1958 р. в селі Замличі Локачинського району Волинської області, протягом останніх п’яти років офіційно проживає у Володимирі-Волинському.

 

 

vkВалентин КОШЕЛЬНИК

За офіційним записом у трудовій книжці Валентин Кошельник – тренер Володимир-Волинської ДЮСШ. Проте в місті добре знають, що чоловік в серйозних розмірах володіє нерухомістю, продуктовими магазинами, має дитячу футбольну команду. За серйозну фінансову базу чоловік отримав і відповідне прізвисько – «Кошельок».

Наразі бізнесмен є депутатом обласної ради та членом фракції ВО «Батьківщина». Також він один з лідерів місцевого осередку «Народного фронту».

Біографія. Народився 11 травня 1967 р. у с. Городківка  Крижопільського району Вінницької області. В 1988 р. закінчив Ордженікідзівське вище загальновійськове командне училище. З 1988  по 1994р. – служба у рядах Радянської армії на посаді командира взводу, командира роти. З 1997 р.  займається підприємницькою діяльністю. З   2006 р.  працює тренером Володимир-Волинської ДЮСШ.

 

 

aoАндрій ОНІЩУК

Голова Володимир-Волинської районної ради. Йому довірили очолити районних депутатів у важкі часи Майдану. 25 січня 2014 року колишній голова Степан Слащук написав на сесії заяву із проханням звільнити його з посади. А вже на наступній сесії 29 січня депутати обрали керівником ковельчанина, представника «Батьківщини» Андрія Оніщука.

Щоправда, за результатом річної роботи у грудні голові Оніщуку намагалися висловити недовіру, проте не стало голосів, що зайвий раз підтверджує вміння голови домовлятися із депутатським корпусом.

Біографія. Народився 22 лютого 1974 р. в м. Ковель. Проживає у Володимирі-Волинському. Член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».

 

 

psПетро САГАНЮК

Петра Саганюка обирали міським головою п’ять разів поспіль. Вперше – ще у 1988 році. Затим із 1992 року була невелика перерва, а вже з 1998 – він незмінний лідер виборчих перегонів за мерське крісло Княжого граду.

Розповідаючи про свої статки, мер Володимира офіційно заявляв, що має квартиру і чотири гектари землі, які дісталися в спадок.

Наразі чоловік може носити повні груди орденів та медалей: нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986); медаллю «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» (12 грудня 1991; орденом «За заслуги» II ст. (2008), ІІІ ст. (2000);орденами «Нестора-Літописця», «1020 років хрещення Київської Русі», «Архістратига Михаїла», «Рівноапостольного князя Володимира», медаллю «Святого Юрія Переможця». Крім того, має відзнаку Президента України – ювілейну медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011) та дві Почесні грамоти Кабінету Міністрів України.

Біографія. Народився 8 березня 1950 р. у с. Жовтневе Володимир-Волинського району. У 1972 р. закінчив лісотехнічний інститут за спеціальністю «Машини і механізми лісової та деревообробної промисловості». Працював у Колківському держлісгоспі та в Оваднівському ПТУ-21. У 1974 р. його обрали першим секретарем Володимир-Волинського міськкому, а в 1980 р. – першим секретарем Волинського обкому комсомолу. Із 1986 р. – директор Володимир-Волинського держлісгоспу. У 1988 р. обраний головою виконкому Володимир-Волинської міської ради, з 1992 р. – представник Президента України у Володимир-Волинському районі. У 1993 р. повертається на роботу до держлісгоспу. У 1998 р. вперше обраний міським головою Володимира-Волинського, а у 2002 р., 2006 р. та 2010 р. переобраний на цю посаду.

 

 

isІгуменя СТЕФАНА (БАНДУРА)

Настоятелька Святогорського Успенського Зимненського ставропігійного жіночого монастиря ігуменя Стефана «пережила» вже багатьох керуючих Володимир-Волинською єпархією. У народі кажуть, що матушка-ігуменя має телефони усіх президентів України і телефонує їм у разі чого особисто.

У монастир вона попала маленькою дівчинкою. З 1981 по 1985 рік навчалася в регентському відділенні при Ленінградській Духовній Академії. А 1991 року потрапила в Зимненський монастир. З самих початків вона відбудовувала понівечену обитель. І вже менше ніж через рік її возвели в сан ігумені. Вона навчилася діставати будівельні матеріали, домовлятися із будівельниками, художниками, які розпишуть стіни храмів, дзвонарями, які виллють нові дзвони. Завдяки Стефанії Зимненський монастир є зараз окрасою туристичної Волині.

Крім того, настоятелька – кума сімейства Медведчуків.

Цікавим є той факт, що Зимненський монастир – «ставропігійний», тобто є автономною православною церковною одиницею, яка підлягає юрисдикції не місцевому ієрархові, а безпосередньо керівнику УПЦ МП, тобто предстоятеля УПЦ Блаженнішого Онуфрія.

Антон СТАШЕВСЬКИЙ