Вирубка дерев у луцькому парку: більше запитань, ніж відповідей

Луцьк парк імені Лесі Українки

У “головному” парку Луцька – імені Лесі Українки – міські чиновники вирішили зрубати 468 дерев. Однак, результат виконання подібних рішень викликає більше запитань, ніж відповідей.

Журналіст газети “Хроніки Любарта” Тетяна Гришіна шукала ці відповіді.

Без сумніву, проводити санітарне очищення дерев у парку варто. Експертом бути не потрібно, аби побачити, що багато рослин заражені омелою, сухі, а деякі ділянки й узагалі нагадують справжні джунглі. Тут не те, що прогулюватися годі, а навіть пройти через чагарники – завдання не з легких. Хоча чимало лучан, напевно, уявляли, яким в ідеалі може бути парк: з чистими газонами, рівномірно посадженими деревами, доглянутим пляжем та різноманіттям розваг. Нині ж у міському Центральному парку пристойний вигляд має хіба що головна алея та території, які орендують підприємці.

 

НА ВЛАСНІ ОЧІ

Аби побачити на власні очі, як відбувається вирізка, ХЛ 19 березня відгукнулися на пропозицію депутата міської ради Павла Данильчука прогулятися парком. Маршрут обрали від замку Любарта до спорткомплексу «Спартак». Обранець пояснює: на його думку, це могло би бути вихідною точкою туристичного маршруту, який можна було б поєднати з парком. До слова, побачити, як відбувається вирубка, депутат запрошував через соцмережі й міських чиновників, втім ніхто інтересу не виявив.

Одразу ж біля замку впадають у вічі стихійні сміттєзвалища, повалені дерева та імпровізовані городи. Це те, каже депутат, що бачить турист. Уже за кілька десятків метрів від замку видно, як вирізають дерева в парку. Працівники кажуть, що просто виконують свою роботу та усі питання просять адресувати до міської влади. Виконавці представляються працівниками КП «Парки та сквери Луцька» й підприємця Бойка.

«Вирубка відбувається якось незрозуміло. Суцільно вирізують деякі ділянки. Ясно, що вони захаращені. Відбувається вирізка на території всього парку, десь більше, десь менше. Територію біля Старого ринку перетворили на суцільний лісоповал. Яка буде їх подальша доля?» – розмірковує Данильчук.

Дрібні гілки просто спалюють, великі поліна залишають та вантажать. До слова, спалювання трави й гілок заборонено законодавством. Тим паче, у зеленій, санітарних зонах, або ще гірше – в орнітологічному заказнику «Пташиний гай». Міські чиновники неодноразово публічно закликають лучан не порушувати законодавство, а самі це покривають?

І справді, що ближче до центральної алеї, то більше дерев залишаються незрубаними. А ось що далі вглиб – самі пні. Подібну картину можна було ще рік тому бачити на території біля спорткомплексу «Спартак».  Нині тут замість дерев – одні чагарники, а влітку, якщо не зміниться ситуація, буде ще й височезна трава. До слова, деякі насадження, які заражені омелою, або ж цілковито сухі, залишаються на місці. Назріває питання: кому потрібна така очистка і чи приносить вона користь лучанам?

«Території, які вирізають суцільно від деревини, – заростають. Якщо вже щось вирізати, треба мати план: який вигляд матиме ця територія в подальшому. Підходи дуже совкові, незрозумілі. Немає якоїсь плановості у вирубці дерев», – каже обранець.

Нині він підготував депутатський запит до прокуратури Волинської області, аби провести перевірку законності вирубки дерев та екологічний і санітарний стан території біля «Спартака».

 

ЗРУБАТИ ПІВТИСЯЧІ

У міській раді в відповіді на запит ХЛ повідомляють, що вирубка відбувається на підставі рішення постійної комісії, яка обстежувала територію в жовтні 2014 року.

Очолює цю комісію заступник міського голови Лариса Соколовська, заступник – начальник відділу екології міської ради Анатолій Гламазда, секретарем зазначений начальник управління ЖКГ департаменту житлово-комунального господарства Антон Кальков. Серед членів два депутати міської ради: Євгеній Ткачук (група «Рідне місто»), Артур Василевський (фракція «Батьківщина», заступник директора ДКП «Луцьктепло»), представники  КП «Зелене господарство» і КП «Парки та сквери м. Луцька», управління містобудування та архітектури, Державної екоінспекції, Луцького спецкомбінату, товариства охорони природи, відділу земельних відносин.

Зокрема, згідно з актом від 6 жовтня 2014 року, комісія ухвалила рішення видалити 468 дерев, які перебувають у незадовільному стані в п’яти умовних секторах Центрального парку (на фото знизу). Серед них 351 клен, 66 ясенів, 21 ялина, 17 верб та 8 тополь. При цьому вік більшості дерев сягає 60-70 років. Серед них були і 90-річні клени з діаметром 100-120 см. Окрім цього, згідно з копією акта обстеження зрізуванню підлягає 1270 самосійних та порослевих насаджень.

12

Ордер на видалення надали комунальному підприємству «Парки та сквери м. Луцька». Очистити територію підприємство мало до 31 грудня минулого року. Втім йому вдалося очистити лише частину дерев, а саме 237. Тому 23 січня вже нинішнього року видано новий ордер на видалення дерев, які підлягали рубці, але лишилися незрізаними у зв’язку зі складними погодними умовами. Тому до 1 квітня мали зрізати ще 159 кленів, 36 ясенів, 17 ялин, 11 верб, 6 тополь та 2 липи.

 

ЦІКАВА АРИФМЕТИКА

В акті комісії зазначено, що сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться. Члени комісії таке рішення аргументують дією постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045, яка регулює порядок видалення зелених насаджень.

Справді, нормативний акт передбачає, що сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як п’ять сантиметрів та досягнення деревом вікової межі. (До слова, в копії акта обстежень зелених насаджень, який надіслала міська рада, діаметр стовбура самосівних та порослих дерев сягає 6-12 см).

Втім цей же порядок передбачає, що у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев (заражених омелою) комісія має з’ясувати причину набуття ними такого стану, про що зазначається в складеному комісією акті. Окрім цього, порядок не заперечує визначення відновної вартості зелених насаджень. Втім таких даних у документі не зазначено. Законно це чи ні, вочевидь мають визначати компетентні органи.

13

ХЛ у запиті поцікавилися, хто ж здійснює вирубку дерев та на яких умовах. Виявляється, схема нагадує бартерні умови та підкріплена рішенням виконавчого комітету.

«З метою економії бюджетних коштів на видалення уражених омелою, сухостійних та аварійних дерев, рішенням виконавчого комітету міської ради від 21.11.2012 «Про захист зелених насаджень від омели білої» дозволено балансоутримувачам об’єктів благоустрою міської комунальної власності на підставі ордера на видалення зелених насаджень, отриманого у встановленому порядку, залучати до видалення таких дерев підприємства, установи, організації, приватних підприємців, з компенсацією їх витрат за рахунок видаленої деревини».

Тобто на бартерних умовах мали вирізати дерева, заражені омелою. Втім акт комісії не ілюструє, які з дерев були фаутні, а які старі чи сухостійні.

У мерії повідомили, що до робіт із видалення дерев КП «Парки та сквери м. Луцька» залучено ПП «Ампер-3» з компенсацією їх витрат на проведення робіт з деревиною, що утворилася при знесенні дерев у секторах 2, 3, 4 та 5. Згідно з даними Єдиного державного реєстру, підприємство заснував Бойко Ігор Антонович. Компанія заготовляє ліс, провадить будівельні, столярні роботи.

14

Начальник відділу екології міської ради Анатолій Гламазда пояснює, що з підприємством міська рада працює вже не перший рік. Утім від інших партнерів не відмовлялася.

«Будь-хто може бути, заперечень немає. Було рішення виконкому і дозволяли будь-якому підприємству. А чого воно? Деревина там неякісна, а підприємство переробляє, тому воно їм підходить, тому й уклало угоду і забирає деревину. Більше претендентів не було. Уже років півтора-два ми з ним співпрацюємо. Ми думали, що, можливо, комунальні підприємства будуть працювати, можливо, жеки, втім ніхто не хоче, бо там робота невдячна. Добре, що хоч хтось візьметься й почистить парк. І так там затрати не вартують тої деревини», – зазначає Гламазда.

Одначе постає логічне питання: чи справді вартість деревини дорівнює вартості робіт та як дізнатися про це, якщо, судячи з документів, які надала міська рада, оцінку ніхто не проводив? Зважаючи на зростання ціни на газ, перехід комунальних закладів на твердопаливні котли – питання більш ніж доцільне. Та й навіщо наймати сторонню компанію, якщо є власне комунальне підприємство?

До слова, в секторі 1 видалення дерев проводило саме КП «Парки та сквери м. Луцька», яке скеровувало отриману деревину для забезпечення одиноких, малозабезпечених лучан, сімей загиблих військовослужбовців, а також на власні потреби.

***

Останню масову висадку проводили в березні 2014 року, коли в трьох секторах було висаджено 2550 великомірних саджанців ясена, вільхи, беріз, ялини, сосни, червоного дуба, тополі, липи, акації, верби та горобини. Окрім цього, висадили 100 кущів бузку. У період з жовтня 2014-го до березня 2015 року на території парку молоді дерева не висаджували. Чи будуть підсаджувати дерева на місці вирубаних, поки що відповіді немає.