Кому, чому і скільки за 10 років роздали квартир у Луцьку: розслідування

1

Протягом 2002-2011 років за кошти платників податків у Луцьку надали орієнтовно 1350 квартир. У цю цифру входить і надання службового відомчого житла, і надання житла придбаного за кошти місцевих і державного бюджетів, і надання житла у гуртожитках.

Хто і чому отримує блага пострадянського соціалізму, а хто й далі самі обіцянки – дослідили журналісти ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ, проаналізувавши 829 сторінок рішень Луцького міськвиконкому.

Чиновники довго не хотіли надавати інформацію про надане житло. Лише після публікації попереднього розслідування «Право на квартирну чергу», скарги в прокуратуру та втручання депутата – журналісти власноруч уклали окрему базу даних осіб, котрі отримали житло на підставі наданих копій документів.

Чому чиновники приховували інформацію протиправно

Начальник відділу реєстру житлового фонду Луцької міської ради Геннадій Козютазапевняв нас, що рішення про виділення житла є на офіційному сайті. У рубриці нормативні акти –рішення виконавчого комітету цих документів немає й досі.

Потім пан Козюта пояснив, що канцелярія не виставляє цих рішень на сайт тому, що вони містять конфіденційну інформацію. Однак, як стверджує медіа-юрист Людмила Опришко, в такий спосіб чиновники порушують законодавство:

– Луцька міська рада та Виконавчий комітет Луцької міської ради порушують вимоги статті 15Закону України «Про доступ до публічної інформації», яка, зокрема, в пункті 2 частини першої передбачає, що розпорядники інформації зобов᾽язані оприлюднювати «нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Як зазначає юрист, – частина 2 вищезазначеної статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що «інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

– Такі дії/бездіяльність посадових осіб Луцької міської ради та її Виконавчого комітету мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка, зокрема, передбачає адміністративну відповідальність за «неоприлюднення інформації, обов`язкове оприлюднення якої передбачено законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про засади запобігання і протидії корупції», – підсумовує Людмила Опришко.

Для ВІПів – безплатне житло, для інших – безплатна черга

Нині у Луцьку існує кілька черг на отримання житла, які з’явилися у відкритому доступі на сайтіЛуцької міської ради після публікації першої частини розслідування ЧЕТВЕРТОЇ ВЛАДИ (до того цю інформацію теж приховували).

Загальна черга станом на 1 січня 2015 року нараховує більше тисячі осіб (1196 сімей), які претендують на отримання квартири. Крім того, є ще позачергова (159 сімей), пільгова черга (394 сім`ї), черга військовослужбовців запасу (48 сімей) та переселенців в результаті аварії на ЧАЕС (171 сім`я). Всього – 1968 сімей. При розподілі та наданні житла працівники відділу керуються«Житловим кодексом Української РСР».

За словами начальника відділу реєстру житлового фонду Геннадія Козюти, сьогодні державного фінансування житла немає, тому черги не просуваються. В останні роки було профінансовано по кілька квартир пільговикам-чорнобильцям та інвалідам війни за відповідними державними програмами.

Із отриманих ЧЕТВЕРТОЮ ВЛАДОЮ копій рішень видно, що більшу частину виділеного житла становить житло працівників державних органів та органів місцевого самоврядування, житло військових, пільговиків тощо.

Ми порахували у відсотках хто скільки житла отримав протягом 2002-2011 років.

 

Як бачимо, майже 62% усього розподіленого в Луцьку протягом 2002-2011 років житла припадає на 8 категорій: працівників міліції, СБУ, судів, прокуратури, сімей військовослужбовців та прикордонників, чиновників Волинської ОДА, Волинської обласної ради, Луцької міськради, ДПА (ДПІ) у Волинській області, управління НБУ в області, ГУ МНС в області, структури Міноборони, працівників інших державних органів, а також житлово-комунальних підприємств.

На соціальні категорії припадає близько 16% розданого житла. Серед них: «чорнобильці», учасники бойових дій, ветерани війни та інваліди війни, сироти та хворі, які претендують на додаткову житлову площу.

Пояснення до інфографіки:

Категорія «військові і прикордонники» це: службовці, які отримали житло перебуваючи на квартирному обліку в Луцькому гарнізоні, військових частинах, Волинському обласному військовому комісаріаті, Луцькому прикордонному загоні та військовослужбовці запасу/у відставці.

«Чорнобильці»: учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, постраждалі від аварії на ЧАЕС, переселенці із забрудненої зони, інші пільгові категорії «чорнобильців».

«УСБУ у Волинській області»: працівники управління СБУ.

«УМВС у Волинській області»: працівники міліції.

«Чиновники»: працівники облдержадміністрації, Луцької міської ради, ДПА (ДПІ) у Волинській області, Волинської обласної ради, управління НБУ в області, ГУ МНС у Волинській області, які отримали квартири.

«Учасники бойових дій і війни»: учасники бойових дій, в тому числі і на території інших держав (наприклад, «афганці»), ветерани війни, інваліди війни.

«Працівники ЖКП»: працівники житлово-комунальних підприємств Луцька.

«Судді та працівники судів»: судді та працівники судів.

«Прокуратура міста і області»: працівники прокуратури Волинської області та прокуратури Луцька.

«Приватні структури»: особи, які отримали квартири працюючи на підприємствах недержавної і не комунальної власності – переважно акціонерні товариства, а також, які отримали квартири за рахунок цих підприємств в силу певних обставин.

«Навчальні заклади»: працівники вищих навчальних закладів, училищ, шкіл.

«Структури Міноборони»: працівники ДП МО України ЛРЗ «Мотор», ДП МО України «Західвійськбуд», Луцького зонального відділення військової служби правопорядку, військової комендатури.

«Державні і комунальні підприємства»: працівники державних і комунальних підприємств.

«Сироти, інваліди, хворі»: особи, які отримали квартири перебуваючи на квартобліку у Луцькому учбово-виробничому підприємстві УТОС, хворі за медичним заключенням, зокрема і ті, які потребують окремої житлової площі, особи, які страждають хронічними захворюваннями, інваліди дитинства і по зору, сироти.

«Громадяни, за досягнення»: учасники і призери Олімпійських і Параолімпійських ігор, майстри спорту, народні і заслужені артисти/тренери України, переможці конкурсу «Вчитель року».

«Інші державні органи»: працівники Волинської облдержрибінспекції, Контрольно-ревізійного управління у Волинській області, Волинської митниці, управління Пенсійного фонду у Волинській області, Управління державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, управління Державного казначейства у Волинській області, Прикордонної державної інспекції з карантину рослин по Волинській області, управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.

«Медичні і соціальні заклади»: працівники медичних і соціальних закладів.

«Заклади культури»: працівники Палацу культури міста, Волинського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка, Волинської обласної філармонії.

«Решта»: особи без зазначення місця роботи, які отримали квартири за чергою, особи без зазначення місця роботи, які отримали квартири в гуртожитках за рішеннями профспілки працівників освіти, особи, які отримали житлову площу під розширення квартир власним коштом тощо.

Схеми приватизації

Службове житло для своїх працівників фінансують самі відомства – з державного бюджету.

Начальник відділу реєстру житлового фонду Луцька Геннадій Козюта розповідає як службове житло може перетворитися в приватне. Фото із соціальної мережі

– «Порядок надання службового житла» визначає яким категоріям працівників може бути надане службове житло, – стверджує начальник відділу реєстру житлового фонду Луцька Геннадій Козюта. – Воно може бути надане без врахування черговості, але не підлягає приватизації (на практиці є схема переведення його в приватне – ред.). І знаходиться у статусі службового до того часу поки не відпала потреба у такому його використанні. Якщо квартира виводиться із службового, то може бути приватизована і найчастіше саме так і трапляється. Оскільки таке житло придбане за державний кошт, то відомства розподіляють його згідно зі своєю чергою, а виконком вже затверджує або не затверджує рішення відомства.

Є ще й інший варіант надання житла, коли розподіляються квартири, які мають статус гуртожитку виконкому. Такі квартири знаходяться у комунальній власності. До прикладу, громадянин отримує житло в статусі гуртожитку виконкому, а через певний час його виводять зі статусу гуртожитку і тоді він також має можливість приватизуватижитло.

Аналогічним чином відбувається і з житлом, яке має статус гуртожитку державних установ чи органів місцевого самоврядування. Пан Козюта запевняє, що квартири виводять з цього статусу тоді, коли відпадає потреба утримувати їх у цьому статусі, чи людина прожила там багато років і не має іншого житла. Обидва способи отримання житла досить «надійні» і про це свідчать документи: в деяких випадках статус гуртожитку виконкому або службового житла знімають майже блискавично – навіть впродовж кількох місяців чи року.